Рассмотрены возможные модели оптового рынка электроэнергии и мощности. Анализируются условия адаптации технологических схем функционирования рынка электроэнергии и мощности к конкретным условиям работы систем электроэнергетики. Приводятся данные об особенностях формирования тарифов для разных технологических схем энергорынка.

Рассмотрены основные критерии и математические методы оценки эффективности деятельности электропоставляющего предприятия. Описаны экономико-математические модели управления рентабельностью закупок электроэнергии, задолженностью перед оптовым поставщиком электроэнергии, покрываемостью расходов. Предложен усовершенствованный механизм расчета электропоставляющего предприятия с промышленными потребителями электроэнергии.

Розглянуто можливі варіанти взаємин між енергопостачальною організацією та споживачем під час визначення оплати за перетікання реактивної потужності на межі балансової приналежності, що найбільш задовольняють вимогам ринкових відносин.

Дисертацію присвячено питанням виробничо-господарської діяльності енергопостачальних компаній в умовах енергоринку. Встановлено необхідність і доцільність використання концепції маркетингу з метою адаптації цієї діяльності до ринкових умов з урахуванням впливу на неї факторів макро- та мікросередовища. Визначено передумови адаптації енергопостачальних компаній до умов територіальних роздрібних ринків електроенергії, які полягають в організаційному та інформаційному забезпеченні цієї адаптації. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації маркетингових технологій в аспекті складових комплексу маркетингу (проведення сегментозорієнтованих товарної, цінової, дистрибуційної та комунікаційної політики) з урахуванням необхідності здійснення політики управління попитом на електроенергію - демаркетингу та синхромаркетингу.

Запропоновано новий підхід щодо нарахування плати за спожиту електроенергію в умовах наявності в електромережі джерел вищих гармонік.

Україна зобов'язалася імплементувати європейську модель ринку електроенергії та запровадити європейські засади конкурентної політики на ньому. Одним із завдань є запровадження постійного та якісного моніторингу ринку. Однак його положення й досі відсутні. Тому в роботі запропоновано методичний підхід до оцінки результативності функціонування ринку електроенергії як інструмент його моніторингу, який опирається на ключові показники результативності та дозволяє регулятору вчасно виявляти та контролювати порушення роботи, а учасникам ринку приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на досягнення загальної мети його реформування. Оцінка результативності ринку електроенергії має відбуватися за 12 локальними показниками, розподіленими за 4 компонентами, такими як збалансованість, варіабельність, динамічність і пропорційність. Дослідження ринку доцільно проводити за його сегментами (ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед, внутрішньодобовий ринок і балансуючий ринок), а також за різними режимами навантаження (базовий, піковий, позапіковий). Рівень результативності можна визначити на основі діаграми-радара шляхом порівняння площі отриманої фігури з площею фігури-еталона. Інформаційною базою цього підходу є відкриті дані оператора систем передачі, оператора ринку та інших професійних учасників. Проведено апробацію цього підходу на ринку електроенергії України в жовтні 2021 р., що дозволило виявити таке: загальна результативність ринку електроенергії України знаходилася на задовільному рівні, у т. ч. за такими сегментами, як ринок двосторонніх договорів, ринок на добу наперед і внутрішньодобовий ринок, тоді як результативність балансуючого ринку була на низькому рівні. Найсильніші його компонентами були динамічність і збалансованість, тоді як варіабельність і пропорційність - найслабшими.

Проблема завчасного та точного прогнозування споживання електричної енергії гостро стоїть для об'єднаної енергетичної системи України. При вдалому прогнозуванні споживання, яке базується на багатьох аспектах, можна значно вигідніше купляти електроенергію/втрати на різних сегментах ринку, заощаджуючи великі кошти, які потім можна направити на розвиток та модернізацію електричних мереж. Це завжди було актуальним питанням, але сьогодні, коли значна частина енергетичного обладнання України знищена російськими ракетами, воно стало ще більш болючим. Розглянуто використання методу штучних нейронних мереж (ШНМ) для короткострокового прогнозування електроспоживання. Встановлено, що ШНМ може бути використана для складання прогнозу споживання електричної енергії на добу наперед із похибкою 4,86 % порівняно з фактичним обсягом споживання електроенергії. Виконання порівняння прогнозних значень із фактичними дозволяє говорити про адекватність обраної моделі прогнозування та її застосування на практиці для успішної роботи енергопостачальних компаній на ринку електроенергії.