Досліджено основні принципи типологізації соціально-економічних систем. Доведено, що традиційні критерії такої типологізації, що базуються на порівнянні економічих індикаторів розвитку, обмежують характеристку соціально-економічних систем, а показниками їх успіхів є стійкість систем до глобального середовища, відновлюваність, стабільність. З використанням національно-цивілізаційного методу розроблено нові підходи до типологізації соціально-економічних систем, що базуються на ідентифікації конституюючих соціального середовища суспільного розвитку. На прикладі Німеччини та Швеції показано, яким чином специфічна національно-комунітарна генетика відбилась на конфігурації їх соціальної сфери, визначила тип їх економічного устрою з перевагами, що забезпечують стійкість і стабільність у глобальному просторі цим двом системам. Визначено шляхи трансформації суспільного ладу України, що базуються на формуванні адекватної національному менталітету соціальної сфери.

Висвітлено досвід Швеції щодо вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів і вартості соціальних послуг. Проаналізовано економіко-інвестиційні особливості розвитку регіонів України, наведено їх класифікацію за окремими соціально-економічними параметрами.

Освещен опыт Швеции по выравниванию социально-экономического развития регионов и стоимости социальных услуг. Проанализированы экономико-инвестиционные особенности развития регионов Украины, дана их классификации по отдельным социально-экономическим параметрами.

Проведено моделирование склонности к риску корпоративных финансовых директоров из 3 стран с разным уровнем социально-экономического развития - Швеции, Эстонии и Украины. Результаты в целом согласуются с теоретическими исследованиями в области поведенческих финансов. Тем не менее, есть некоторые различия на страновом уровне. Украинские менеджеры склонны к риску в драматических условиях и намного менее склонны к риску в благоприятных условиях по сравнению с другими двумя странами. Украинские менеджеры более предрасположены к эффекту "невозвратных издержек" в условиях экономического кризиса по сравнению с эстонскими и шведскими финансовым менеджерами. Эстонские менеджеры продемонстрировали тенденцию к избеганию рисков в условиях экономического кризиса, в отличие от украинских и шведских коллег. Шведские менеджеры более склонны идти на риск в условиях экономического роста, чем украинские и эстонские менеджеры.

Swedish model of commercialization of university innovationsis considered. Model of commercialization of scientific activities of Ukraine universities using the distributed inclusion of innovative object formal features by analogy with the Knowledge Mining Concept is developed.

Актуальність теми дослідження викликана потребою аналізу ефективних моделей економічного розвитку з метою застосування досвіду їх побудови в Україні. Проблема полягає в необхідності порівняльного аналізу німецької та шведської моделей економічного розвитку та результатів їх практичного застосування у своїх країнах. Розкрито сутність поняття "соціальне ринкове господарство". Проаналізовано німецьку модель "добробуту для всіх" та реформи Л. Ерхарда, Г. Шредера, А. Меркель. Показано, що в Німеччині на нинішньому етапі розвитку збережена сутність "соціальної держави" з урахуванням нових економічних реалій та процесів глобалізації. Досліджено особливості формування й розвитку моделі "шведського соціально-орієнтованого господарства" та наслідки її запровадження в сучасній економіці країни. Виділено принципи побудови соціально орієнтованого ринкового господарства, які б доцільно було застосувати в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку національної економіки. Зроблено висновок, що німецька і шведська моделі "соціальної ринкової економіки" орієнтовані на політичну культуру й етичні ідеали, а саме: повагу до законів і державної влади, готовність до ризику при впровадженні нових ідей і одночасної відповідальності за наслідки своєї діяльності, повагу до приватної власності, дотримання моральних і правових норм, відданість своїй професії, саме те, до чого повинна прагнути Україна, щоб долучитися до європейських стандартів ведення бізнесу, підвищення якості життя і соціальної захищеності.

Рассмотрены основные характеристики шведской модели "государства всеобщего благосостояния" и ее трансформации в успешную мировую экономику, а также меры, предпринятые правительством Швеции по преодолению социшьно-экономических кризисов, которые могут послужить примером для других государств.

У доповіді всесвітньо відомого вченого в галузі експериментальної молекулярної фізики та молекулярної спектроскопії висвітлено питання організації та системи фінансування наукової діяльності у Швеції та розглянуто процедуру присудження Нобелівських премій.

Охарактеризовано актуальні суспільні та інституціональні потреби розвитку інноваційних кластерів; кластерну політику Швеції. З урахуванням досвіду Швеції визначені етапи розвитку кластерної парадигми в Україні. Представлено ієрархію суспільних та інституціональних потреб з зображенням взаємозв'язків між ними з точки зору суспільної важливості завдань та цілей інноваційного розвитку в Україні. Виведено п'ять ключових векторів розвитку кластерів в Україні з точки зору забезпечення сталого розвитку економіки України, а саме: розвиток нових високотехнологічних виробництв, розвиток віртуального бізнесу, розвиток механізмів державно-приватного партнерства в сфері розвитку інноваційного бізнесу, скорочення антропогенного навантаження від господарської діяльності підприємств на навколишнє середовище, зростання стійкості підприємств (особливо важкої та хімічної промисловості) до дії негативних природних та людських факторів.

Наведено основні підходи до гендерного бюджетування Швеції. Ця стратегія спрямована на запобігання розподілу державних коштів несправедливо або дискримінаційно, а також для досягнення більш справедливого розподілу ресурсів між статями. Це, в основному, є важливим, оскільки бюджет може виглядати як гендерно нейтральний. Гендерне бюджетування зосереджується на розподілі ресурсів, а не на необхідності змінювати обсяги бюджету.

Виявлено особливості формування системи забезпечення якості вищої освіти Швеції та окреслено перспективи творчого застосування конструктивних ідей шведського досвіду у системі вищої освіти України. Висвітлено історичний аспект забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Увагу приділено питанням оцінювання якості освіти шведських університетів за міжнародними та національними рейтингами.