Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.149(5Йор) + У9(5)843

Рубрики:

Правове регулювання міжнародних торговельних відносин окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования внешнеэкономических связей Украины со странами MENA. Определен перечень стран, образующий в настоящее время регион MENA. Учитывая географическую близость, историческую общность населения, исламский фактор, оказывающий влияние на культуру, традиции, обычаи, политику и экономику подавляющей части населения стран региона, в его состав целесообразно включить все арабские страны, Турцию, Иран, а также Израиль и Кипр. На основе классификационных шкал Всемирного банка по уровням удельных доходов и задолженностей экономик стран и Программы развития ООН в группе стран MENA по уровням ИРЧП выделана пятерка лидеров - Израиль, Бахрейн, Кувейт, Катар, ОАЭ. Данные страны являются лидерами региона по индексу макроэкономической конкурентоспособности. Приведены рекомендации по расширению торгово-экономического сотрудничества между странами MENA и Украиной.

Проблемой сотрудничества предприятий и фирм различных государств СНГ при создании авиационной техники в настоящее время становятся отличающиеся базы нормативных документов (НД). Ряд документов с грифом ограничения доступа не может быть передан предприятиям других государств. Предложено требования таких НД оформлять в виде стандартов организаций и использовать такие стандарты вне территории действия исходных НД. Для установления соответствия стандартов должны выпускаться ведомости взаимозаменяемости НД, используемых в совместных проектах.

Досліджено сучасні особливості інтеграції країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР), перспективи налагодження співробітництва з ними. Визначено економічний потенціал країн АТР, тенденції інтеграційних процесів за їх участю в контексті посткризових реалій. Обгрунтовано структурні, геоекономічні та галузеві пріоритети співробітництва України та країн АТР, зокрема, визначено напрями експортно-імпортної діяльності.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти співробітництва арабських країн з Європейським Союзом. Проведено ретроспективний аналіз еволюції їх взаємодії у контексті загального глобалізаційного процесу. Обгрунтовано необхідність і перспективність розвитку економічних відносин арабських країн з ЄС. Висвітлено характерні риси та принципи організації співробітництва між країнами арабського регіону, зокрема прагнення держав до об'єднання зусиль з метою утворення сприятливих умов для індустріалізації національних економік, подолання технічної та технологічної відсталості та послаблення їх економічної залежності від промислово розвинених держав. Визначено роль і місце арабських країн у сучасних світових економічних процесах, встановлено причини та наслідки формування структури національних економік окремих держав і специфіку їх інтеграційної взаємодії. З'ясовано особливості трансформації форм і змісту співробітництва між арабськими країнами та ЄС, виявлено чинники формування відповідних напрямків економічного співробітництва. Проаналізовано проблеми та перспективи розвитку економічної взаємодії арабських країн з ЄС.

Розглянуто експортний потенціал країни як підгрунтя зовнішньоторгівельного співробітництва. Визначено роль географічного поділу праці та міжнародної спеціалізації в формуванні експертного потенціалу та розвитку міжнародного співробітництва. Охарактеризовано галузеву та географічну спрямованість розвитку зовнішньої торгівлі України та країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ). Проведено аналіз зовнішньої торгівлі України та конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках. Приділено увагу розвитку торгівельно-економічного співробітництва України з країнами РСАДПЗ. Запропоновано прогноз і висвітлено перспективи зовнішньої торгівлі України з країнами РСАДПЗ в контексті нарощення її експортного потенціалу.

Співпраця України з країнами Південно-Східної Азії та Океанії - один з перспективних напрямків розвитку економічної співпраці, що має значний потенціал для розвитку взаємовигідного економічного співробітництва України з країнами цього регіону.

Досліджено вплив антидемпінгових розслідувань (ВАДР) ЄС на торгівлю з такими країнами Східної Азії як Китай, Гонконг, Японія, Південна Корея та Тайвань. Побудовано панель даних для оцінювання ВАДР ЄС на імпорт із вказаних вище та інших країн Азії. Для дослідження таємних угод між азійськими та європейськими фірмами у боротьбі з антидемпінговими процедурами використано несуттєві змінні. Результати дослідження не підтвердили наявність негативного впливу антидемпінгових розвідувань ЄС на імпорт із вказаних вище країн, але доведено суттєву переорієнтацію торгівлі у багатьох випадках. Не знайдено підтвердження таємним змовам між європейськими та азіатськими фірмами.

Исследована двусторонняя торговля продукцией согласно Международной стандартной торговой классификации между странами АСЕАН и Китаем с 1993 по 2009 год. В анализе данных использован пороговый метод для вычисления индекса вертикальной внутриотраслевой торговли, который отражает качество продукции в рассматриваемой торговле. Выявлен список продуктов, на которые может быть начислена добавленная стоимость в странах АСЕАН при двусторонней торговле с Китаем. Странам АСЕАН необходимо расширить ассортимент товаров, так как Китай продолжает наращивать внутренний потенциал и возможности.

Досліджено вплив прямих іноземних інвестицій міжнародних корпорацій на експортний потенціал країн-реципієнтів капіталу. Проаналізовано еволюцію теорій транснаціональних фірм, розкрито методологічні аспекти дослідження експортної діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК). На матеріалах нових індустріальних країн Азії розкрито прямий та непрямий вплив ТНК на динаміку, товарну структуру та регіональні напрями експорту. Показано еволюцію експортної спеціалізації країн Азії за останні десятиріччя та їх роль у сучасній міжнародній торгівлі.

Вивчено специфіку зовнішньої торгівлі країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) з Європейським Союзом (ЄС). Проаналізовано сучасну структуру товарообігу між двома угрупованнями країн та відокремлено найбільш значимі актуанти взаємної торгівлі з боку арабських держав. Досліджено започаткування економічних стосунків між двома регіональними угрупованнями, їх сучасний характер та визначено роль ЄС як торгово-економічного партнера РСАДПЗ.

Изучена специфика внешней торговли стран Совета сотрудничества арабских стран Персидского залива (ССАСПЗ) с Европейским Союзом (ЕС). Проанализирована современная структура товарооборота между двумя группами стран и выделены наиболее значимые актуанты взаимной торговли со стороны арабских стран. Исследовано возникновение экономических отношений между двумя региональными группировками, их современный характер и определена роль ЕС в качестве торгово-экономического партнера ССАСПЗ.

The article is devoted to studying of the foreign trade specific of the Council of Cooperation of Arabic Countries of Persian Gulf (CCAPG) with European Union (EU). The authors analyze the modern structure of the turnover between two groups of the countries and specify the most important actors in the mutual trade from the side of Arabic countries. The creation of economic relations between two regional groupings and their modern character are developed. The role of UE as a trade-economic partner of the CCAPG is determined.

Розкрито характер та сучасні тенденції регіональної реструктуризації світового фінансового ринку та обгрунтовано причини, що обумовлюють формування нових центрів нагромадження глобального фінансового капіталу. Увага приділена оцінці позицій країн з новостворюваними ринками у сфері світових фінансів та аналізу зовнішніх та в нутрішніх чинників нарощування фінансового впливу держав Південно-Східної Азії.

Досліджено провідні формати економічної співпраці АСЕАН із КНР, Японією та Республікою Корея у контексті поглиблення інтеграційних процесів у Східній Азії.

Посилення економічної взаємозалежності національних економік на двосторонньому, субрегіональному, регіональному та міжрегіональному рівнях стало вимогою сучасних міжнародних економічних відносин, адже очевидно, що економіка однієї країни не може замикатися в національних рамках, а повинна брати участь у міжнародному поділі праці, спираючись на порівняльні переваги. Характерною рисою сучасної світової економіки і зокрема Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) є поширення тенденції до регіоналізації, особливістю якої вважають поглиблення економічних зв'язків із одночасним збереженням суперництва між країнами. Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що єдиного підходу до визначення особливостей регіональних і субрегіональних інтеграційних угруповань немає. Поза увагою дослідників залишився комплексний підхід і систематизація чинників, що зумовили регіональні й субрегіональні економічні та інші процеси, зокрема в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Мета статті - виявлення особливостей розвитку міжнародної економічної інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та обгрунтування механізмів об'єднання цих країн в єдину структуру. Проаналізовано особливості розвитку інтеграційних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Встановлено, що характерною рисою для забезпечення ефективності реалізації політики в рамках АТР є поширення тенденції до регіоналізації через поглиблення економічних зв'язків з одночасним збереженням суперництва між країнами. Відзначено, що поступальний розвиток через посилення процесів регіональної економічної інтеграції Східної Азії сприяє надходженню прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в регіон. Головними інвесторами в АТР є корпорації промислово розвинених країн. Досліджено, що особливості інтеграційних процесів у рамках АТР позитивно впливають на економіку країн-учасниць; забезпечують можливість своєчасно адаптуватися до нових технологічних і фінансових вимог, пов'язаних із процесом глобалізації; створюють умови для формування на основі АТЕС інших структур інтеграційного характеру. Висновки: Азійсько-Тихоокеанський регіон є найперспективнішим і динамічним у світовому розвитку. Суттєві відмінності в економічних, політичних, соціальних сферах не впливають на країни АТР, що активно взаємодіють між собою. За результатами дослідження встановлено, що особливу специфіку ефективного розвитку інтеграційних процесів Азійсько-Тихоокеанського регіону забезпечено безпосередньо внаслідок субрегіональної інтеграції, якій на відміну від регіональної характерні значно висока інтенсивність, різноспрямованість інтеграційних процесів, що випереджають економічний розвиток. Ефективність і динамічний розвиток АТР визначає перспективні напрями співпраці для України, що забезпечують поступальний розвиток інтеграційних процесів, які, зокрема, реалізуватимуться безпосередньо через нарощування інтеграції в середовище досліджуваного регіону. Серед позитивних процесів можна виокремити ефективний вплив на економіку країн-учасниць; можливість своєчасно адаптуватися до нових технологічних і фінансових вимог, пов'язаних із процесом глобалізації; створення умов для формування на основі АТЕС інших структур інтеграційного характеру. Кожна зазначена особливість може бути об'єктом подальших досліджень.

Проаналізовано експортно-імпортні операції Латвії з країнами Азії. Грунтуючись на ухвалені 2015 р. ООН Резолюції сталого розвитку 2030 р., де в сімнадцяти цілях і задачах представлено концепцію розвитку світу до 2030 р. Зближення Європи і Азії за допомогою торговельного співробітництва, безумовно, призведе до поглиблення 187 економічних відносин між регіонами. Використовуючи торгові стратегії Кругмана, Ланкастер і Кревіса, проведено аналіз експортно-імпортних операцій між країнами Південно-Східної Азії і Латвією. Особливо сфокусовано увагу на основних партнерах Латвії в Південно-Східній Азії: Китайська Народна Республіка, Гонгконг, Тайвань, Японія, Південна Корея і Сінгапур. Проведено аналіз розрахованого обсягу експорту в країни за період з 2015 р. до 2017-го, а також проведено аналіз експортованих Латвією товарів; виявлено лідерів експортних операцій із країн Південно-Східної Азії. Базуючись на статистичній базі Латвії, особливу увагу приділено розрахунку і класифікації товарів, що експортуються у країни Південно-Східної Азії. Виявлено, що основними товарами експорту в Південно-Східній Азії є машини, механізми та електричне обладнання, мінеральні продукти. Аналіз дозволив ранжувати країни Південно-Східної Азії за обсягом експортованих товарів. З огляду на обсяги торгівлі Латвії та досліджуваних країн запропоновано посилювати роль МСБ у торгівлі між регіонами. Проведено аналіз кількості фірм малого і середнього бізнесу Латвії за 2015 - 2017 рр., а також обгрунтовано включення в торговельні відносини Латвії і країн Південно-Східної Азії МСБ країни.

Роботу присвячено поглибленню теоретико-методичних засад дослідження розвитку транснаціонального бізнесу в системі світового господарства та обґрунтуванню концепт-моделі входження ТНК країн Східної Азії у глобальне бізнес-середовище. Досліджено наукове підґрунтя та охарактеризовано ґенезу формування і розвитку процесів транснаціоналізації у системі світового господарства; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження авторським уточненням терміну "транснаціональний бізнес"; систематизовано концептуальні підходи дослідження впливу транснаціонального конструкту на розвиток національних економік країн світу у глобальній економічній системі; узагальнено та обґрунтовано методичний інструментарій дослідження розвитку транснаціонального бізнесу у країнах Східної Азії у глобальному економічному просторі. Під час дослідження визначено передумови та специфіку формування транснаціонального характеру економік країн Східної Азії у системі світового господарства; удосконалено науково-методичний підхід до оцінки рівня транснаціоналізації бізнес-діяльності в країнах Східної Азії на основні розрахунку показників транснаціоналізації інвестицій, торгівлі та зайнятості, що скориговані за індексом величини міжнародних компаній, який дав змогу оцінити вплив уже існуючого в країні міжнародного бізнесу на процеси транснаціоналізації у ній; проведено РЕБТ-аналіз умов здійснення транснаціонального бізнесу на ринках Східної Азії з виокремленням ключових факторів впливу на нього в умовах трансформаційних змін глобального економічного середовища; удосконалено теоретико-методичний інструментарій побудови САОЕ-моделі транснаціоналізації, що на основі виділення кількісних характеристик та якісних вимірників дав змогу провести розрахунок "дистанції" між країнами у розрізі географічних, політичних, культурних та економічних чинників та провести парний компаративістський аналіз для визначення основних факторів транснаціоналізації східноазійських компаній та визначити перспективні ринки розвитку для міжнародного бізнесу з ідентифікацією детермінант його розвитку. Проведено багатофакторну оцінку національних пріоритетів та особливостей розвитку транснаціонального бізнесу у країнах Східної Азії в умовах трансформації світової економіки з подальшим визначенням перспектив позиціювання східноазійських ТНК у глобальному економічному просторі. Удосконалено організаційно-економічні засади дослідження розвитку транснаціонального бізнесу у країнах Східної Азії, а саме розроблено концепт-модель входження східноазійських ТНК у глобальне бізнес-середовище на основі розрахунку факторів впливу, що включає реорганізацію на базі ІТ-технологій та орієнтування на якість, швидкість у прийнятті основних рішень, конвергенцію, еволюційні інновації та такі заходи здійснення як агресивне інвестування, плани розвитку та довготривалу перспективу, внутрішню та зовнішню конкурентну кооперацію, значне матеріальне стимулювання та фокусування на технологіях у взаємозалежності з трансформаційними проявами глобалізації, багатопланової регіоналізації та глобальної конкуренції.

Рассмотрена экономическая интеграция в Восточной Азии и роль таможенного регулирования в этом процессе. Исследование в значительной степени теоретическое, но также относится к эмпирическим данным. Различные инициативы, предпринятые на сегодняшний день в целях содействия экономической интеграции, представляют собой только один аспект этого вопроса, и следует также обратить внимание на концепцию Восточноазиатского таможенного союза. Основанием для создания такого союза является функциональное сотрудничество связанным с таможенным регулированием. Таможенное сотрудничество могло бы стать основой для более глубокой экономической интеграции Восточной Азии с точки зрения предоставления региональных общественных благ. Это может повлиять на другие секторы экономики, такие как окружающая среда и финансы, а также политические и даже институциональные сферы. Более глубокая экономическая интеграция в Восточной Азии могла и должна исходить из областей функционального сотрудничества с целью предоставления региональных общественных благ для стран Восточной Азии. В контексте неадекватного снабжения международными общественными благами региональные страны будут все более распространяться на поставки, финансирование и управление дополнительными общественными благами в интересах региона. Региональный режим мог бы решить потенциальную проблему "свободных гонщиков" путем обеспечения того, чтобы страны разделяли расходы на предоставление региональных общественных благ. Эта стратегия также будет привлекательной для стран Восточной Азии. Учитывая особые и важные обязанности таможенных администраций, таможенное регулирование может и должна играть ключевую роль в предоставлении региональных общественных благ для содействия функциональному сотрудничеству в целях углубления экономической интеграции. В Восточной Азии, посредством регионального таможенного сотрудничества, таможня может предоставлять региональные общественные блага с точки зрения региональной безопасности, либерализации торговли, охраны здоровья населения и окружающей среды, а также оказания помощи при бедствиях и т.д. Появляется второй уровень экономической интеграции - таможенный союз наиболее подходящий следующий шаг для Восточной Азии.