Розглянуто причини виникнення та механізм розвитку сучасної світової економічної кризи, досліджено витоки перманентного характеру її перебігу, зв'язок із грошово-фінансовою політикою уряду США.

Приведены результаты анализа первопричин современного экономического кризиса. Исследованы схемы, механизмы и инструменты перепроизводства долгов на американском рынке ипотечного кредитования, приведшие к возникновению проблем в финансовой системе США и, как следствие, к глобальному экономическому кризису.

Циклічність соціально-економічної динаміки особливо яскраво виявляється за умов капіталістичного способу виробництва. При цьому виникають раніше не відомі трансформи соціальних інститутів, зокрема, держава, що засновує свою економічну потужність переважно на розвитку воєнної економіки. Досліджено інституційні основи впливу політики воєнного кейнсіанства на розвиток соціально-економічних циклів на прикладі США. Дослідження здійснено на підставі діалектичного методу пізнання. Досягнуто такі результати: інструменти реалізації доктрини воєнного кейнсіанства у США стали інструментами регулювання соціально-економічного циклу; важлива складова воєнного кейнсіанства - ослаблення базисних соціальних інститутів країн, що є об'єктом економічної та політичної експансії; з 1970-х років збільшення воєнних видатків як інструмент нагнітання економічної кон'юнктури втрачає ефективність, проте стає необхідною умовою функціонування економіки.

Політика кількісного пом'якшення (ПКП) набула поширення у ході реалізації спроб подолати наслідки поточної фінансово-економічної кризи. Запроваджена на розвинутих ринках, вона мала помітний вплив і на ринки, що розвиваються. Наслідки цієї політики для розвинутих країн та її транскордонний вплив на ринки країн, що розвиваються, є предметом актуальної наукової дискусії. Досвід реалізації ПКП у США показав її ефективність щодо подолання ряду вагомих проблем. Водночас значні обсяги ліквідності, емітовані на розвинутих ринках, які перетекли на ринки країн, що розвиваються, і створили загрози їх фінансовій стійкості. ЄЦБ тривалий час утримувався від проведення ПКП, побоюючись боргової кризи та зростання інфляції. Лише після зміни керівництва ЄЦБ, усвідомлення загрози дефляції та наявної пастки ліквідності в ЄС оголосили про початок ПКП. Особливості реалізації ПКП у ЄС полягають у тому, що європейські ринки вже насичені ліквідністю. Підтвердження цьому - зростання обсягів активів з від'ємною дохідністю. У цих умовах головні перспективи від реалізації ПКП у ЄС пов'язані з девальвацією євро (що може підтримати європейських виробників), а також перекредитуванням урядів і підприємств з метою зниження їх боргового тягаря. Наслідки реалізованої у США ПКП мали обмежений вплив на Україну через її слабку інтеграцію з ринками цих країн і незначну привабливість української економіки для інвесторів. Водночас кількісне пом'якшення, що розпочав ЄЦБ, може мати більший вплив на вітчизняні фінансові ринки. Зміцнення зв'язків з країнами ЄС підвищує потенційну доступність капіталу, емітованого ЄЦБ у рамках ПКП.

Для встановлення взаємозв'язку між ефективністю використання виробничих ресурсів і темпами економічного зростання запропоновано нову модель економічного циклу. У її рамках доведено, що приховані сукупні перевитрати ресурсів, задіяних у виробництві ВВП, є первісною і загальною рушійною силою макроекономічної динаміки. Перевитрати ресурсів є наслідком нагромадження недосконалостей ринків. Їх вимірюють як різницю між дефляторами природних і поточних ринкових цін. За цією різницею можна оцінити сумарну ефективність регуляторної політики та її вплив на темпи зростання. Модель протестовано на прикладі 45-річного розвитку економіки США (6 емпіричних циклів). Це дозволило визначати початок рецесій із випередженням на 6 - 18 місяців і відрізнити тимчасове уповільнення від рецесії. Тестування також показало відсутність неправдивих сигналів про час початку рецесії.