Рассмотрены наиболее острые темы политической науки - политика как социальная реальность, движущие силы политики, цели и средства в политике, политическое взаимодействие, власть, лидерство. Особое внимание уделено новым подходам к анализу тем, пересмотру устаревших политологических теорий и глубокому исследованию новых политических явлений, отношений, институтов и общественно-политических объединений.

Изложены основные понятия, категории и методы политологии. Определено место данной дисциплины в системе социально-гуманитарных наук. Детально проанализированы политическая мысль древности, средневековья, эпохи Возрождения и Нового времени. Значительное внимание уделено проблемам современной политологии, а именно: политической власти, формам правления и государственного устройства, политической стабильности, партийным и избирательным системам, политическим правам, а также свободы человека и гражданина, гражданского общества и правового государства, политической культуре личности, религиозным и национальным аспектам политики, средствам и методам урегулирования политических конфликтов и кризисов.

Проаналізовано шляхи оптимізації самостійної роботи студентів технічних ВУЗів з дисципліни "Політологія" для підвищення гуманітарної підготовки майбутніх інженерів. Надано рекомендації щодо завдань для самостійного опрацювання, розглянуто різноманітні підходи до підвищення якості самостійної роботи студента.

Наведено перелік наукових публікацій співробітників кафедр теорії та історії держави і права, економічної теорії, політології та державного управління, освітньої політики, методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін, правознавства, цивільного та трудового права, політичних наук, кримінального права та процесу.

Здійснено методологічний аналіз політології як науки в питаннях її об’єкта та предмета. Запропоновано трактування їх сутності, що несхожі з позиціями авторів підручників і навчальних посібників для вищої школи. Акцентовано увагу на логічному взаємозв’язку об’єкта та предмета політології та залежність її змісту від структури предмета науки. Зауважено, що політичну культуру необхідно вважати об’єктом політології. Розкрито зміст понять «демократія» і «політика». Підсумовано, що сучасна політологія перебуває в кризовому стані через слабку методологічну обгрунтованість та неоднозначність трактування явищ політичного життя.

Осуществлен методологический анализ политологии как науки в вопросах ее объекта и предмета. Предложена трактовка их сущности, отличающаяся от позиций авторов учебников и учебных пособий для высшей школы. Акцентировано внимание на логической взаимосвязи объекта и предмета политологии и зависимость ее содержания от структуры предмета науки. Отмечено, что политическую культуру необходимо считать объектом политологии. Раскрыто содержание понятий «демократия» и «политика». Подытожено, что современная политология находится в кризисном состоянии из-за слабой методологической обоснованности и неоднозначности трактовки явлений политической жизни.

Implemented methodological analysis of political science as a science in matters of its object and subject. Proposed interpretation of their essence, not unlike with the positions of the authors of textbooks and educational materials for high school. The attention is focused on the logical relationship of the object and subject of political science and its dependence on the structure of the content of the subject of science. Observed that political culture should be considered as an object of political science. Disclosure of the concepts of «democracy» and «politics». Summed up that the modern political science is in crisis because of weak methodological validity and interpretation of ambiguity phenomena of political life.

Изложены основные положения методики преподавания политологии в США. Рассмотрены исторические этапы развития науки и проведены логические цепочки между теоретическими и прикладными направлениями развития в данном курсе. Обоснована прямая зависимость науки от политического и экономического климата. Проведена констатация взаимосвязи политической мысли и исследования создания и развития государственности, выяснение исторического пути державы, поиска идеала общественного устройства, форм организации власти, политических институтов и норм политической жизни, адекватных современным условиям. Представлены конкретные тенденции преподавания политических дисциплин в Чикагском и Мичиганском университетах. Выделены основные задачи, поставленные в процессе преподавания политологии, для достижения постевленных целей. Рассмотрены теоретико-методологические подходы изучения политологии. Предложены основные направления решения фундаментальных проблем академической политической науки в США.

Отмечено, что простое информирование в процессе обучения студентов-политологов не позволяет им принимать эффективные решения в быстро меняющихся условиях реальной практической деятельности. Главным показателем профессионального развития молодого специалиста названа способность корректно обрабатывать и интерпретировать полученную информацию. Установлено, что развитие культуры мышления будущих политологов неотделимо от формирования культуры речевого общения, которая включает языковой и коммуникативный аспекты. Проанализирована стилистическая культура как фактор, определяющий выбор определённых языковых средств из ряда потенциально возможных в соответствии с особенностями коммуникации. Наличие необходимого уровня стилистической культуры у будущих политологов названо главным показателем их культуры мышления.

Зазначено, що просте інформування в процесі навчання студентів-політологів не дозволяє їм прийняти ефективні рішення за умов реальної практичної діяльності, що швидко змінюються. Головним показником професійного розвитку молодого фахівця названо здатність коректно обробляти та інтерпретувати одержану інформацію. Встановлено, що розвиток культури мислення майбутніх політологів невіддільний від формування культури мовленнєвого спілкування, що вміщує мовний та комунікативний аспекти. Проаналізовано стилістичну культуру як фактор, що визначає вибір певних мовних засобів з кола потенційно можливих у відповідності з особливостями комунікації. Наявність необхідного рівня стилістичної культури в майбутніх політологів названо головним показником їх культури мислення.

It is noted that the simple information in the learning process in political science does not allow students to operate effectively in a rapidly changing environment of real practice. As the main indicator of the professional development of young specialists was called the ability to correctly process and interpret the information. It was traced that the development of a culture of thinking is inseparable from the building of a culture of verbal communication, which includes linguistic and communicative aspects. Stylistic culture was analyzed as a factor determining the choice of certain linguistic means from the series of potential ones in accordance with the characteristics of communication. Having the enough level of stylistic culture was named the main indicator of culture of thinking of the future political scientists.

Висвітлено проблеми та специфіку викладання курсу "Політологія" для курсантів і студентів Львівського військового інституту Сухопутних військ Збройних сил України.

Висвітлено деякі аспекти методики викладання політології для студентів нафтогазового профілю технічного університету.

Висвітлено деякі аспекти методики викладання політології для студентів нафтогазового профілю технічного університету.

Запропоновано вирішення наукового завдання щодо виявлення особливостей професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з політології в умовах університетської освіти Англії та Уельсу (автономізація, інтернаціоналізація і персоналізації освітнього процесу; диверсифікація освітніх програм; міждисциплінарний характер освітніх програм; гнучкість змісту освітніх програм; прикладний характер освітніх програм; акцентуація на самостійній та науково-дослідній роботі в освітньому процесі; широке використання методів активного навчання та інформаційно-комунікаційних технологій; забезпечення академічної мобільності здобувачів вищої освіти; інтегрованість системи професійної підготовки бакалаврів політології у міжнародний освітньо-науковий простір; забезпечення контролю якості вищої освіти). Висвітлено професійну підготовку бакалаврів гуманітарних наук з політології як науково-педагогічну проблему, в основу якої покладено теорії, концепції, принципи, підходи філософії, політології, соціології, педагогіки, психології, економіки. Досліджено організаційно-педагогічні засади професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з політології в університетах Англії та Уельсу на основі розробленої структурної моделі, що охоплює нормативно-правовий, теоретико-методологічний, цільовий, стимулювально-мотиваційний, змістовий, операційний, контрольно- регулювальний та оцінно-результативний компоненти. На основі порівняльно-педагогічного аналізу виокремлено спільне та відмінне у досвіді Англії, Уельсу й України. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо використання прогресивного досвіду Англії та Уельсу у системі університетської освіти України.