Розкрито загальні принципи самоорганізації, взаємодії держави, громадянського суспільства та громадянина (особистості). Визначено місце та роль громадського руху як формотворчого чинника суспільної системи, а також зміст і форми діяльності національної молодіжної неурядової організації. Висвітлено механізми активізації розвитку третього сектора в Україні.

Монографію присвячено проблемі діяльності професійних спілок за умов тоталітарної системи. Висвітлено специфіку реалізації їх виробничо-масової, виховної та захисної функцій, розкрито механізм підпорядкованості масової громадської організації волі та інтересам тоталітарної держави. Показано гіпертрофію господарсько-організаторської діяльності професійних спілок і видозміну їх соціального призначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: С4(4УКР) + Ф022.3 + У9(4УКР)0

Рубрики:

Соціальна політика

Громадсько-політичні організації та рухи в політичній системі

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження громадських ініціатив Вінниччини, Донеччини, Сумщини, Тернопільщини, Чернігівщини, Автономної Республіки Крим щодо участі громадськості у творенні політики. Висвітлено проблеми сучасного етапу розвитку громадянського суспільства в Україні, здійснено моніторинг діяльності інституцій громадянського суспільства у даних регіонах (липень 2004 - травень 2005 рр.).

Приведены результаты исследования гражданских инициатив Винницкой, Донецкой, Сумской, Тернопольской, Черниговской областей и Автономной Республики Крым об участии общественности в вопросах политики. Освещены проблемы современного этапа развития гражданского общества в Украине, осуществлен мониторинг деятельности институций гражданского общества в данных регионах (июль 2004 - май 2005 гг.).

Визначено роль громадських організацій у формуванні політичних партій, а також діяльність лідерів партій. Проаналізовано стан громадських організацій України.

З урахуванням досвіду європейських країн розглянуто погляди молоді різних країн на роль громадських організацій у становленні відкритого суспільства, висвітлено сучасний стан, визначено динаміку та шляхи їх розвитку. Наведено думки українських та іноземних експертів, представників зацікавлених кіл щодо сучасного стану розвитку громадських організацій в Україні. Обговорено правовий статус профспілок України, з'ясовано їх роль у державотворенні. Проаналізовано організаційну поведінку молодих лідерів у громадянському суспільстві.

Висвітлено проблеми та перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій. На підставі моделі спілкування та взаємодії громадянського суспільства з політичною системою представлено погляди українських та іноземних громадських організацій. Розглянуто шляхи співпраці аналітичних центрів з політичними партіями у виробленні політики, програм і державних рішень. Охарактеризовано проблемні аспекти розмежування функцій громадських організацій і політичних партій.

Освещены проблемы и перспективы сотрудничества общественных организаций и политических партий. С учетом модели содружества и взаимодействия гражданского общества с политической системой представлены взгляды украинских и иностранных общественных организаций. Рассмотрены пути сотрудничества аналитических центров с политическими партиями для выработки политики, программ и государственных решений. Охарактеризованы проблемные аспекты разграничения функций общественных организаций и политических партий.

Досліджено місце і роль профспілок у громадянському суспільстві як одного із ключових його інститутів на прикладі профспілок Заходу та України. Проаналізовано роботи зарубіжних та вітчизняних авторів з проблем профспілкового руху, розглянуто його еволюцію, історичні та соціально-економічні умови виникнення, засади функціонування, основні напрямки та особливості захисної функції за сучасних умов, участь в системі соціального партнерства. Розглянуто основні моделі соціального партнерства, прийняті в розвинених країнах. Показано, що профспілки є активними суб'єктами політичної діяльності, висвітлено їх взаємодію з державою та політичними партіями. Значну увагу приділено модернізації профспілок за умов глобалізації та нових соціальних викликів. Проаналізовано причини кризи сучасного профспілкового руху.

Исследованы место и роль профсоюзов в гражданском обществе как одного из ключевых его институтов на примере профсоюзов Запада и Украины. Проанализированы работы зарубежных и отечественных авторов относительно проблем профсоюзного движения, рассмотрена его эволюция, исторические и социально-экономические условия возникновения, основы функционирования, основные направления и особенности защитной функции в современных условиях, участие в системе социального партнёрства. Рассмотрены основные модели социального партнёрства, принятые в развитых странах. Показано, что профсоюзы являются активными субъектами политической деятельности, освещена их взаимосвязь с государством и политическими партиями. Значительное внимание уделено модернизации профсоюзов в условиях глобализации и новых социальных вызовов. Проанализированы причины кризиса современного профсоюзного движения.

Рассмотрена история взаимоотношений власти и прессы в Федеративной Республике Германии. Раскрыты правовые основы функционирования средств массовой информации, а также политический смысл системы лицензий. Проанализирована информационная деятельность большинства федеральных министерств и ведомств, а также ведущих политических партий, крупнейших профсоюзов Германии и других структур гражданского общества.

Розглянуто основи партології як одного з напрямів політичної науки. Увагу приділено сутності політичних партій (ПП), їх правовій інституціоналізації, взаємозв'язку та взаємодії ПП з громадськими об'єднаннями. Показано відмінності ПП від громадсько-політичних рухів. Розкрито статусна роль партій у системі правової держави. Запропоновано класифікації ПП, визначено їх функції. Досліджено специфіку виборів в Україні. Проаналізовано проблему побудови демократичного суспільства в українській державі.

Рассмотрены основы партологии как одного из направлений политической мысли. Внимание уделено сущности политических партий (ПП), их правовой институализации, взаимосвязи и взаимодействию с общественными организациями. Показаны отличия ПП от общественно-политических движений. Раскрыта статусная роль партии в системе правового государства. Предложена классификация ПП, определены их функции. Исследована специфика выборов в Украине. Проанализирована проблема построения демократического общества в украинском государстве.

Відзначено, що антиглобалізм не є цілісною ідейно-політичною концепцією, яку поділяла б принаймні більшість представників суспільно-політичних сил, котрі прямо чи опосередковано виступають як проти нинішніх процесів економічної і політичної глобалізації, так і проти окремих її аспектів.

Розглянуто один із найважливіших проявів паритетної демократії - рівність чоловіків і жінок на ринку праці. Цей принцип передбачає однакові права на одержання роботи, рівну оплату праці чоловіків і жінок, а також однакові, незалежно від статі, можливості кар'єрного зростання.

Проаналізовано можливості місцевих молодіжних об'єднань у вирішенні актуальних проблем молоді на прикладі діяльності молодіжних організацій Донеччини - регіону з розвиненим молодіжним рухом. Розглянуто успіхи молодіжних організацій Донеччини у вирішенні таких, зокрема, проблем як злочинність, безробіття, поширення СНІДу, погіршення здоров'я молодих людей. Обгрунтовано необхідність вивчення локальних особливостей розвитку молодіжного руху для формулювання загальнонаціональної концепції молодіжної політики.

Проаналізовано сучасний стан професійних спілок України та визначено їх потенційні можливості і перспективні напрями діяльності у справі захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів громадян через удосконалення нормативно-правової бази, механізмів взаємодії профспілок з органами влади і роботодавцями.

Вперше проведено політологічне дослідження проблеми взаємодії неурядових організцій і транснаціональних корпорацій (ТНК) з національною державою за умов глобалізації світового розвитку й інтернаціоналізації міжнародних відносин. Проаналізовано процес багатопланового розмивання державно-центричної системи міжнародних відносин, що обумовлює підрив традиційних "внутрішніх" повноважень держав з боку недержавних гравців, які зміцнюють свої позиції у контексті глобалізації. Показано, що поведінка ТНК не зводиться лише до реалізації максимальної стратегії (одержання прибутку), показано вплив на її формування стратегій конкуруючих економічних суб'єктів і факторів, пов'язаних з наявними політичними та економічними ризиками, витратами діяльності, домінуючим на світових ринках попитом, геополітичною кон'юнктурою. З використанням системного концептуального підходу до явища взаємодії транснаціональних акторів (ТНА) з національною державою зроблено його об'єктивне тлумачення. Зокрема, виявлено зростання питомої ваги ТНК у світовій політиці та доведено необхідність посилення міжнародного співробітництва, формування нових інституціональних механізмів для відтворення атрибутів суверенітету, що гарантує дотримання прав людини, регулювання відносин держав з неурядовими організаціями та ТНК, що передбачає як співробітництво з ними, так і контроль діяльності ТНА в інтересах індивідуальних і колективних свобод громадян.

Докладно проаналізовано історичні аспекти розвитку громадського руху, а також розглянуто його суть, зміст і структуру. Досліджено взаємодію між державою та громадським рухом у процесі формування громадянського суспільства, законодавче забезпечення даного руху в Україні, сучасний стан розвитку його інфраструктури. З'ясовано, що роль державного керування стосовно громадського руху виявляється у двох основних аспектах: в організаційно-правовому забезпеченні розвитку громадських організацій, у створенні системи співробітництва та партнерства між органами державної влади, місцевого самоврядування та даними організаціями. Стверджено, що свою суспільно-політичну функцію громадські рухи можуть виконувати лише за наявності розвинутої суспільно-політичної свідомості, дієвого законодавства й неухильного його дотримання всіма громадянами й посадовими особами.

Досліджено концептуальні засади становлення громадянського суспільства, розкрито суть і уточнено зміст поняття "громадські організації". З'ясовано специфіку виникнення, розвиток та функціонування даних організацій у контексті їх впливу на становлення громадянського суспільства. Виокремлено моделі функіцонування та шляхи впливу громадських організацій на державну політику й узагальнено зміст, принципи й умови утворення даних організацій у сучасній Україні. Розкрито специфіку їх діяльності та взаємодії з державою у контексті становлення громадянського суспільства у сучасній Україні.

Досліджено ефективність функціонування механізмів народовладдя у контексті забезпечення внутрішньополітичної безпеки. Проаналізовано способи реалізації суверенітету народу у сучасних демократичних країнах, умови, що впливають на їх ефективність. Виявлено та показано чинники, що знижують ефективність механізмів народовладдя в Україні (наявність у суб'єктів політичного процесу якостей, які не дозволяють їм належним чином брати участь у функціонуванні відповідних механізмів; номінальність окремих політичних інститутів; збереження недемократичних практик). Проведено аналіз суспільно-політичної ситуації в Україні та запропоновано шляхи нейтралізації внутрішньополітичних загроз, найбільш небезпечними з яких є узурпація одержаної демократичним шляхом влади та консолідація в Україні режиму "напівдемократії".

Досліджено місце та роль неурядових організацій у процесі становлення та розвитку громадянського суспільства в сучасній Україні. Проаналізовано особливості формування та функціонування неурядових організації та наведено їх класифікацію. Запропоновано періодизацію розвитку даних структур у контексті формування громадянського суспільства. Особливу увагу приділено дослідженню організаційних і функціональних проблем розвитку "третього сектора" з урахуванням історичних особливостей становлення неурядових організацій в Україні. Наведено рекомендації щодо удосконалення діяльності вітчизняних неурядових організацій з метою посилення їх значення у процесі формування громадянського суспільства.

Розроблено методологічні засади дослідження неурядових організацій, визначено їх стан та перспективи в Україні. Визначено й описано етапи розвитку та школи теорії громадянського суспільства. Зазначено, що внаслідок розрізнення громадянських дій, а також дій, подібних до громадянських, важливим є визначення підстав до дій. Завдяки відмінності проаналізованих підстав запропоновано варіант шкіл теорії громадянського суспільства. Визначено принципи дослідження неурядових організацій як "прояву" громадянського суспільства. Здійснено типологізацію неурядових організацій за типом діяльності та у взаємозв'язку з відмінностями у ресурсах. Описано стан неурядових організацій та чинники, що його зумовлюють і є важливими для його подальшого розвитку. За результатами дослідження сформульовано практичні рекомендації.