Вивчено творчу спадщину П.Новгородцева на тлі соціально-культурної ситуації в передреволюційній та післяреволюційній Росії. Висвітлено етичні аспекти ідеї агіократії, розкрито неоднозначність цієї ідеї, а також її актуальність у сучасному пострадянському соціокультурному просторі. На підставі розгляду ситуації щодо сучасної культури проаналізовано прогресистську та консервативну парадигми соціально-філософської думки в українському суспільстві. Показано основні аспекти критики П.Новгородцева стосовно утопічної свідомості, його внесок у розвіювання утопічних теорій улаштування суспільства. Розглянуто зв'язок правового вчення І.Канта та правової концепції П.Новгородцева з проблеми взаємодії особистості та суспільства. Обговорено концепцію православної правосвідомості вченого, її евристичне значення. У контексті полеміки П.Юркевича з М.Чернишевським розглянуто антропологічні погляди видатного українського філософа, філософсько-релігійні основи його гуманістичної філософії. Проаналізовано парадигму ідеалістичного напряму російської філософії права через його представників - В.С.Соловйова та А.Ф.Лосєва, а також еволюцію поглядів М.Бердяєва на державу та право, обговорено соціальну філософію Б.Вишеславцева. На підставі порівняння текстів Декларації прав людини та громадянина 1789 р. та Загальної декларації прав людини 1948 р. визначено концептуальні засади розуміння прав людини новоєвропейською філософсько-політичною думкою.

Изучено творческое наследие П.Новгородцева на фоне социально-культурной ситуации в предреволюционной и послереволюционной России. Освещены этические аспекты идеи агиократии, раскрыта неоднозначность этой идеи, а также ее актуальность в современном постсоветском социокультурном пространстве. На основании рассмотрения ситуации относительно современной культуры проанализирована прогресистская и консервативная парадигмы социально-философской мысли в украинском обществе. Показаны основные аспекты критики П.Новгородцева относительно утопического сознания, его вклад в развенчание утопических теорий устройства общества. Рассмотрена связь правового учения И.Канта и правовой концепции П.Новгородцева по проблеме взаимодействия личности и общества. Обсуждена концепция православного правосознания ученого, ее эвристическое значение. В контексте полемики П.Юркевича с М.Чернышевським рассмотрены антропологические взгляды выдающегося украинского философа, философско-религиозные основы его гуманистической философии. Проанализирована парадигма идеалистического направления в российской философии права в лице его представителей - В.С.Соловьева и А.Ф.Лосева, а также эволюция взглядов М.Бердяева на государство и право, обсуждена социальная философия Б.Вышеславцева. На основании сравнения текстов Декларации прав человека и гражданина 1789 г. и Всеобщей декларации прав человека 1948 г. определены концептуальные основы понимания прав человека новоевропейской философско-политической мыслью.

Рассмотрены вопросы политической реформы, закона и права, правового государства и общества. Освещена методология определения ценностей общественного идеала. Описана правовая модель гражданского общества. Раскрыты диалогические аспекты правовых отношений.

Освещены общетеоретические проблемы государства и права, теории и практики применения законодательства. Описана система охранных отделений на территории украинских губерний в начале ХХ ст. Рассмотрены вопросы оптимизации государственного управления интеллектуальной собственностью в контексте основных положений концепции административной реформы в Украине. Раскрыты причины преступности, проанализированы борьба с ней, правоохранительная деятельность органов внутренних дел. Определены направления взаимодействия центров общественных связей органов внутренних дел с населением в профилактике правонарушений и охране общественного порядка.

Проанализированы роль социальных идеалов и нравственных идей в жизни общества, нравственное значение общественного прогресса. Рассмотрен аристократический идеал в истории европейской цивилизации. Освещены парадигмы общественного порядка и культурно-исторический процесс, вопросы демократии и авторитаризма в общей схеме исторического процесса.

Висвітлено ідею і тему влади у філософському дискурсі в античному контексті. Визначено ціннісні орієнтири філософії права видатного російського філософа права П.І.Новгородцева. Розкрито антропологічну проблематику філософсько-правової концепції видатного українського правознавця, філософа і соціолога права Б.О.Кістяківського стосовно етико-нормативної теорії права П.І.Новгородцева в аспектах концептуальної єдності. Викладено концепцію "відродження природного права" в трактуванні відомого російського вченого-правознавця В.М.Гессена. Проаналізовано філософські особливості аксіологічної основи права та релігії, джерела формування педагогічних і світоглядних ідей у контексті становлення американської цивілізації за творами П.І.Новгородцева.

Освещены идея и тема власти в философском дискурсе в античном контексте. Определены ценностные ориентиры философии права видного русского философа права П.И.Новгородцева. Раскрыта антропологическая проблематика философско-правовой концепции известного украинского правоведа, философа и социолога права Б.А.Кистяковского в отношении к этико-нормативной теории права П.И.Новгородцева в аспектах концептуального единства. Представлена концепция "возрождения природного права" в трактовании русского учёного-правоведа В.М.Гессена. Проанализированы философские особенности аксиологической основы права и религии, источники формирования педагогических и мировоззренческих идей в контексте становления американской цивилизации по произведениям П.И.Новгородцева.

Приведены статьи философов, юристов и историков Украины, России, Литвы и Голландии, в которых исследуются биография, взгляды и идеи П.И.Новгородцева (1866 - 1924) - выдающегося российского правоведа, основателя московской школы "возрождение естественного права". Проанализированы общефилософские основания философии права, а также проблемы соотношения права и морали в учении П.И.Новгородцева. Рассмотрен правовой персонализм как аксиологическая теория и методология правопонимания в современном демократическом обществе.

Проаналізовано внесок відомого російського вченого Б.М. Чичеріна в ініціювання, розвиток та ідейно-теоретичне озброєння ліберального руху в середині 1850-х рр. Визначено суть чичерінської програми лібералізації Росії, скасування кріпосного права, забезпечення умов для виникнення середнього класу, формування громадянського суспільства, перетворення країни на правову державу у формі конституційної монархії. Особливу увагу приділено визначенню суттєвих відмінностей позиції Б.М. Чичеріна від позицій його однодумців-західників, опонентів-слов'янофілів та їх супротивників - революційних демократів, виявленню впливів ідей та концепцій вченого на характер реформ 1860 - 1870 рр., 1905 - 1097 рр. і столипінських аграрних перетворень.

Розглянуто основні положення теоретичного вчення видатного правознавця срібного віку російської культури П.І.Новгородцева. Проаналізовано історико-філософське обгрунтування теорії природного права, досліджено генезис та історичні умови формування та розвитку наукової концепції ученого. Визначено сутність суспільного ідеалу як конструктивної утопії, пріоритетним принципом якої є вивчення творчої особистості. Запропоновано нову періодизацію та висвітлено значення наукової діяльності П.І.Новгородцева як засновника московської школи "відродженого природного права". Розглянуто роль суспільного ідеалу в соціально-правовому житті. Вперше у філософсько-правовому аспекті здійснено інтерпретацію теорії правової держави як критичного подолання утопій бездержавності та створення конструктивного суспільного ідеалу, зорієнтованого на абсолютні моральні цінності, який може втілюватися в конкретні юридичні форми. Встановлено відповідність світоглядних положень Конституції України досягненням світової та вітчизняної природно-правової теорії, втілених у концепції П.І.Новгородцева. Запропоновано нову інтерпретацію основних положень Конституції України про соціальну та правову державу.

Розглянуто концепції видатного правознавця, історика, філософа Б. М. Чичерина (1828 - 1904 рр.) з питань лібералізації Росії, перетворення країни на конституційну монархію, скасування кріпосного права.

Рассмотрены концепции выдающегося правоведа, историка, философа Б. М. Чичерина (1828 - 1904 рр.) по вопросам либерализации России, превращения страны в конституционную монархию, отмены крепостного права.

Зроблено одну з перших спроб в українській правовій науці комплексного системного вивчення державно-правових поглядів О. Градовського, його вкладу у розвиток вітчизняної юриспруденції. Значну увагу приділено історико-правовій реконструкції життєвого та творчого шляху вченого, висвітленню процесу становлення його наукових поглядів. Особисте значення відведено громадській, публіцистичній та викладацькій діяльності вченого. Досліджено створену О. Градовським концепцію держави. Особливу увагу приділено вченню про соціальну функцію держави та її роль у захисті прав особи. Встановлено, що у межах школи державного права його основна увага була приділена таким інститутам правової держави як парламентаризм, опозиція, соціальні гарантії, місцеве самоврядування тощо. Підсумовано, що вчення О. Градовського є спробою примирення та синтезу традиційних консервативних поглядів на державу з ліберальними та соціал-демократичними уявленнями.

Висвітлено генезис, історичні умови формування й основні положення філософсько-правової концепції П.І. Новгородцева - відомого російського правознавця, засновника московської школи "відродженого природного права". Наведено розроблену ученим періодизацію розвитку ідей правової держави в історії філософії права, проаналізовано його критичні дослідження соціальних утопій бездержавності та їх основної суперечності, розкрито основні принципи теорії правової держави як суспільного ідеалу. Показано значення обгрунтованого П.І. Новгородцевим положення про юридичний статус соціальних зобов'язань держави у формуванні теорії правової держави. Розкрито конструктивну роль ідей П.І. Новгородцева у розв'язанні сучасних проблем формування правової держави в Україні.

Освещены генезис, исторические условия формирования и основные положения философско-правовой концепции П.И. Новгородцева - известного российского правоведа, основателя московской школы "возрожденного природного права". Изложена разработанная ученым периодизация развития идей правового государства в истории философии права, проанализирвоаны его критические исследования социальных утопий безгосударственности и их основного противоречия, раскрыты базовые принципы теории правового государства как общественного идеала. Показано значения обоснованного П.И. Новгородцевым положения о юридическом статусе социальных обязательств государства в формировании теории правового государства. Раскрыта конструктивная роль идей П.И. Новгородцева в решении современных проблем формирования правового государства в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)506.9 + Х001.012 + Х809(4/8)

Рубрики:

Історія політичних вчень

Держава і право та правова держава

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)506.9

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ