Вперше здійснено раціональну реконструкцію філософсько-методологічних основ правового вчення Б. Кістяківського в контексті вітчизняної та зарубіжної філософії, визначено їх місце у розвитку вітчизняної філософської думки. Вперше неокантіанство розглядається як філософський напрямок, на основі якого сформовані світоглядні засади Б. Кістяківського. Обгрунтовано тезу, що неокантіанство є найбільш ефективною методологією дослідження суспільних процесів та явищ. Встановлено, що вихідним пунктом наукового дослідження вченого слід вважати саме трансцендентальну теорію вартостей Баденської школи неокантіанства. Показано, що на її основі Б. Кістяківський формує для себе уявлення про сутність правової держави, в якій люди об'єднуються у політичну спільноту, і у якій значення та змісти здобуваються колективним досвідом. Здійснено грунтовний аналіз філософсько-правових ідей Б. Кістяківського. Доведено, що вагомий вплив на формування філософсько-правової концепції вченого мала співпраця з такими відомими представниками філософської думки, як Г. Зіммель, В. Віндельбанд, М. Вебер. Поглиблено уявлення про зв'язок соціально-політичних поглядів Б. Кістяківського, П. Куліша, М. Драгоманова та І. Франка.

Розкрито світогляд та життєдіяльність О. Ф. Кістяківського. Визначено чинники та етапи формування світогляду вченого. Досліджено участь О. Кістяківського в громадівському русі, висвітлено його погляди щодо шляху розвитку української справи. Досліджено сімейні стосунки Кістяківських, які часом були доволі складними. Розкрито наукову, суспільно-політичну та благодійницьку діяльність О. Кістяківського. Зазначено внесок ученого в розвиток кримінального та звичаєвого права. Визначено важливе місце й активну роль О. Кістяківського в суспільних та культурних процесах України другої половини XIX ст.

Проаналізовано праці, лекційні курси з історії філософії права, енциклопедії права Б. Кістяківського, М. Палієнка, Є. Спекторського, Ф. Тарановського, А. Фатєєва, К. Яроша. Вперше в історії української філософії започатковано цілісне та системне висвітлення філософії права Б. Кістяківського у філософсько-правовому дискурсі кінця XIX - початку XX ст. та у контексті історико-філософських і правознавчих праць, архівних матеріалів. Аналіз творчості філософа права з позицій дискурсу є притаманним його методологічному підходу на підставі досягнень тогочасної філософії - неокантіанської філософії культури. Обгрунтовано глибинну суть права як складного багатоаспектного явища, що синтезує державно-організаційні, соціальні, психологічні, нормативні знання. Досліджено філософсько-правову концепцію Б. Кістяківського та висвітлено актуальність його поглядів для становлення сучасної правової Української держави.

Обгрунтовано та викладено основні загальнотеоретичні проблеми держави та права, що були ініційовані та своєрідно вирішені вченим: виникнення, сутність та функції держави; форми державного правління та державного устрою; праворозуміння; походження та природа права; гарантування та забезпечення державою прав і свобод людини. З'ясовано зв'язок між особливостями розвитку філософсько-правової науки тогочасної доби та процесом становлення державно-правових поглядів М. М. Ковалевського, запропоновано періодизацію основних етапів їх генези. Доведено, що вчений справедливо вважається одним з фундаторів соціологічного підходу у вітчизняному правознавстві, а розроблена ним методологія дослідження держави та права має достатньо ознак бути віднесеною до інтегральної юриспруденції, яка виокремилась як самостійний теоретико-методологічний напрям у юридичній науці XX ст.

Розкрито основні історико-правові аспекти смертної кари, що знайшли відображення в науковій праці видатного українського правознавця-криміналіста ХIХ ст. О. Ф. Кістяківського "Дослідження про смертну кару".

Здійснено системний аналіз філософсько-правових поглядів видатного українського філософа та теоретика права, соціолога, історика кінця XIX - початку XX ст. Б. О. Кістяківського (1868 - 1920). Подано історико-філософський та історико-культурологічний матеріал, а також маловідомі фрагменти з його наукової та епістолярної спадщини, що зберігаються в архівах України та Росії. Біографічні дані вченого розглянуто в контексті взаємовпливів філософських і філософсько-правових тенденцій, які характеризували українську, російську, західноєвропейську інтелектуальну культуру на межі XIX - XX ст.

Комплексно узагальнено спадщину українського мислителя, філософа права П. Юркевича. Сформульовано дефініціії та проаналізовано його праці, досліджено поняття, принципи, функції, методи та категорії філософсько-правового вчення мислителя. Доведено, що філософсько-правова концепція вченого є цілісною. Систематизовано вчення П. Юркевича на підгрунті "ідеї права". З'ясовано, що змістом даного вчення є правовий універсалізм, який розглянуто у системі рефлексії понять "правильна людина", "всесвітнє громадянство", "всезагальна правомірна конституція", "досконалий юридичний лад", "закони права". Відзначено, що результати проведеного дослідження мають практичне значення для творення вітчизняної школи філософії права, розробки доктрини становлення правосвідомої особистості, громадянського суспільства, правової держави.

Розглянуто погляди Б. Кістяківського - українського філософа права, який акцентував увагу на домінуючому положенні права в людській культурі. Підкреслено дискусійність питань про реальність і суть права, про його об'єктивність і суб'єктивність. Визначено, що головним є єдність об'єктивного і суб'єктивного в праві.

Комплексно проаналізовано наукову спадщину одного з вітчизняних вчених-правознавців дореволюційного періоду Б.О.Кістяківського у галузі розробки методологічних проблем правознавства та виявлено значення його методологічних ідей для сучасної вітчизняної правової науки. Висвітлено зміст результатів теоретико-методологічних досліджень Б.О.Кістяківського за напрямками: стану і проблем пізнання права, завдань правової науки; методологічної природи даної науки: співвідношення та взаємодії у пізнанні права філософії, соціальних наук і правознавства; методологічних особливостей загальної теорії права, співвідношення загальної теорії права з догматичною юриспруденцією та філософією права; необхідність методологічного плюралізму і синтетичного підходу до пізнання права; деяких методологічних аспектів вивчення держави як правового явища, методологічних труднощів в науці про державу; методологічних проблем історико-правових досліджень. Аргументовано тезу, що Б.О.Кістяківський не був прихильником якогось конкретного дослідницького підходу, а здійснював дослідження з використанням синтетичної (інтегральної) теорії права, здійснивши за цього значний внесок у соціологічне вивчення права, а також у розробку багатьох загальнотеоретичних проблем права та держави. Обгрунтовано, що плюралістична (синтетична) концепція Б.О.Кістяківського є однією з перших у світовій правовій думці та першою в українській правовій науці. Виявлено основні постулати та недоліки цієї концепції. Визначено основні аспекти концепції загальної теорії права Б.О.Кістяківського, його погляди стосовно методологічних труднощів у науці про державу, проблем історико-правових

Досліджено вплив етичних настанов Б.Кістяківського на формування його політико-правової теорії. Виявлено взаємозв'язок між поглядами цього мислителя й етичним реформсоціалізмом, зорієнтованим на автономну етику гідності. Розкрито значення полеміки Б.Кістяківського з народництвом, марксизмом та консерватизмом. У її межах мислителем обстоювалась вимога визнання автономії різних духовних сфер, обгрунтовувався методологічний плюралізм на засадах застосування каузальних і етико-телеологічних підходів. Проаналізовано ставлення Б.Кістяківського до етичних підходів у вивченні права та до співвідношення між державою соціальної справедливості та правовою державою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано філософсько-правові погляди на роль інтелігенції в житті людини, суспільства відомого українського філософа права Богдана Кістяківського. Розглянуто проблеми правосвідомості і прав особи, їх значення у формуванні правової держави. Підкреслено їх актуальність для правотворчості і виховання правої культури українського народу.

З'ясовано, що філософські погляди П.Юркевича відобразили особливості релігійно-філософської думки в Україні середини ХІХ ст., зокрема, філософські традиції української академічної філософії. На основі аналізу його філософської спадщини виявлено місце проблеми віри та розуму в етичних та гносеологічних пошуках мислителя. Проаналізовано еволюцію даної проблеми в українській академічній філософії ХІХ ст. та вплив поглядів П.Юркевича на російську релігійну філософію ХХ ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в76 + Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено підхід Б.Кістяківського до методології неокантіанства як інструменту вивчення явищ суспільного життя. Виявлено особливості трактування вченим центрального поняття неокантівської методології - поняття цінностей. Як цінності він розуміє смисли, значення життєвого світу людей, історично установлені у конкретному суспільстві, які індивід переживає у своєму досвіді як свій світ, що сягає своїм корінням національної культури та історії. Визначено зміст категорії належного у соціально-філософських поглядах Б.Кістякіського. Показано, що ця категорія використовується філософом як загальний принцип, що об'єднує соціальне значення, подібне до того, як поняття природної необхідності об'єднує всі природничі науки. Розкрито методологічну роль, яку відіграє у соціальній концепції Б.Кістяківського ідеально-родове поняття "ідеальний тип" держави. Показано, що це теоретична схема, призначена для розкриття суті феномену держави шляхом зіставлення його з ідеальною теоретичною моделлю. З'ясовано значення другого важливого родового поняття "соціальний ідеал". Зазначено, що як соціальний ідеал Б.Кістяківський розумів історичну мету дердави, якою є здійснення солідарних інтересів людей. Досліджено ідеологічну позицію вченого у контексті поєднання у його соціально-політичних поглядах елементів лібералізму та теорії соціалізму. Аргументовано твердження, що він критично осмислив ліберальну та соціально-демократичну концепції. Обгрунтовано тезу, що найбільш точно позицію Б.Кістяківського можна визначати як належність до соціалістично-федералістичного руху, який, за І.Франком, був альтернативою соціал-демократії.

Проаналізовано численні помилки, які мають місце в науковій і довідковій літературі, пов'язані з ім'ям П. Новгородцева: фактичні і концептуальні (пов'язані з оцінкою і інтерпретацією його теоретичних положень). Запропоновано можливий варіант періодизації творчості, що спирається на якісні характеристики еволюції його поглядів. Розглянуто питання про відношення П. І. Новгородцева до української філософсько-правової думки. Показано актуальність його ідей у зв'язку з курсом України на євроінтеграцію і підкреслено необхідність їх подальшого вивчення і розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)506

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы роль социальных идеалов и нравственных идей в жизни общества, нравственное значение общественного прогресса. Рассмотрен аристократический идеал в истории европейской цивилизации. Освещены парадигмы общественного порядка и культурно-исторический процесс, вопросы демократии и авторитаризма в общей схеме исторического процесса.

Комплексно висвітлено життєвий шлях та розглянуто наукову спадщину М.Ф.Владимирського-Буданова. Охарактеризовано основні методологічні принципи вченого. Висвітлено його викладацьку роботу, а також науковий доробок щодо історії українських земель та Російської імперії кінця XIX - початку XX ст. Проаналізовано основні напрямки досліджень М.Ф.Владимирського-Буданова. Детально розглянуто його внесок до розвитку окремих дисциплін історичної науки. Уточнено біліографію праць вченого.

Розглянуто три основні аспекти співвідношення держави і права: їх єдність, відмінність і взаємозв'язок. Проаналізовано погляди на взаємозв'язок держави і права М. Палієнко, В. Нерсесянца, Б. Кистяковського, Г. Гегеля і І. Канта. Позначено різні підходи до розуміння природи і ознак держави і права.