Проанaлiзовано ocoбливocтi мультикультуpнoгo poзвитку євpoпeйcькиx кpaїн за умoв глoбaлiзaцiї. Дocлiджено мiгpaцiйнi пpoцecи, oкpecлюютьcя умoви миpнoгo мiжкультуpнoгo cпiвicнувaння iммiгpaнтiв i кopiннoгo нaceлeння ФPН. Aкцeнтoвaнo увaгу нa пpoблeмi aдaптaцiї муcульмaнcькиx гpoмaд дo євpoпeйcькoгo гpoмaдянcькoгo cуcпiльcтвa. Виявлено причини посилення пpaвих paдикaльних політичних рухів в європейських країнах. Пepeocмиcлюєтьcя poль i знaчeння мультикультуpaлiзму, пoкликaного пpизвecти дo бeзкoнфлiктнocтi cучacниx мультикультуpниx cуcпiльcтв.

У дисертації здійснено комплексне дослідження особливостей комуні¬каційних аспектів формування європейської політичної свідомості. Озна¬чення концепту “європейська політична свідомість” здійснено в системі споріднених понять: “політична свідомість”, “політична культура”, “полі¬тична поведінка”, "політична комунікація” та “політична ідентичність”. Обгрунтовано, що політична свідомість загалом адекватно відображає сучасні політичні процеси як внутрішньополітичного, так і зовнішньо¬політичного та міжнародного середовища. В її структурі з’явилися нові терміни, які враховують специфіку їхнього відображення у сучасній сві¬домості, серед них: глобальна (глобалістична, планетарна, геополітична) та зовнішньополітична свідомості. Автор доводить, щодо цього переліку потрібно додати поняття "європейська політична свідомість” як різновид регіональної свідомості, що рефлектує спільні проблеми європейських держав та проблематику європейської інтеграції. Досліджено, що об'єктивна необхідність виокремлення даного понят¬тя обумовлена кількома чинниками, а без формування європейської полі¬тичної свідомості практично неможливо становлення і подальший розви¬ток євроінтеграції. Констатовано, що в умовах сучасних комунікаційних впливів вона є суб’єктивним виміром євроінгеграційної політики, ціннісним і когнітивним сприйняттям ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ЄС, впровал- цінностей і стандартів європейської співдружності, розумінням |КЄННяМ і*ням цілей, завдань і принципів, на яких грунтується ЄС і які віцВИЗНа~ слідує в європейській інтеграції. Це сукупність політичних ідей п ПеРе' і переконань людей, іцо ототожнюють себе з європейським політиЛЯДІВ суспільством - Європейським Союзом і яким властива європейська ,ІНИМ тичність. ІДен- Виявлено низку тенденцій ЩОДО використання європейцями дже інформації для отримання інформації щодо Свропейського Союзу як з ^ ціативи громадян (активна поінформованість), так і з ініціативи европ"“" ських установ або ЗМІ (пасивна поінформованість). Ці тенденції стос ' ються як пріоритетів (зокрема щодо конкретних джерел інформації) так і специфіки дії в окремих країнах ЄС, окремих соціально-демографічних групах. Особливу увагу зосереджено на аналізі становлення європейської по¬літичної свідомості українців, її еволюції відповідно до етапів підтримки з Україні європейського вектора інтеграції та формування компетентної яроєвропейської громадської думки. Доведено, що в плані активної поін¬формованості провідними джерелами у порядку вагомості є: телебачення, інтернет і соціальні мережі, традиційні ЗМІ (газети та радіо). Щодо па¬сивної поінформованості, то ситуація виглядає інакше: основними дже¬релами інформації щодо ЄС залишаються телебачення, соціальні медіа, розмови з друзями, газети та журнали, веб-сайти, радіо.