Розглянуто основні теоретико-концептуальні підходи до аналізу сучасного медійного простору, запропоновано авторське визначення поняття "конвергентне телебачення". Доведено важливість ефективної роботи суспільного мовлення як інструменту боротьби з медіакратією та важливим індикатором демократичного розвитку суспільства. Простежено взаємозалежність економічних і політичних чинників із формуванням суспільно-політичного контенту українського телевізійного простору. Охарактеризовано позитивні практики розвитку контенту телебачення в контексті європейської політики медіа-плюралізму. Визначено місце конвергентного телебачення в системі сучасних медіа, з'ясовано його роль в період політичних трансформацій в Україні кінця 2013 - початку 2014 р. Показано необхідність збереження політичного дистанціювання конвергентного телебачення з урахуванням сучасних європейських напрацювань у цій сфері. Акцентовано увагу на можливості розгляду конвергентного телебачення як альтернативи суспільному мовленню в Україні.

Висвітлено актуальну проблему формування, ефективного функціонування Європейського інформаційного суспільства (ЄІС), створення системи безпеки та протидії негативним інформаційно-психологічним впливам. Наголошено, що ЄІС є невід'ємною частиною глобального інформаційного простору, важливою інформаційно-комунікативною складовою міжнародної співпраці, створення ефективних інституційних механізмів і розроблення нормативно-правової бази - пріоритетне завдання суб'єктів як європейського, так і світового політичних процесів. Розглянуто концептуальні документи, які становлять нормативно-правову основу ЄІС; особливу увагу зосереджено на інституційному вимірі його функціонування та досліджено роль міжнародних організацій у втіленні стратегічної моделі розвиненого безпекового інформаційного суспільства Європи. У результаті комплексного дослідження інформаційної політики регіональних європейських й міжнародних інститутів, урядових міжнародних організацій і низки неурядових об'єднань обгрунтовано, що визначальна роль у формуванні нормативно-правової бази, регулюванні інформаційних відносин належить ООН, Раді Європи та ЄС; активізація міждержавної співпраці в інформаційній сфері, реалізація демократичних цінностей - стратегічне завдання ЮНЕСКО; пріоритетна функція Міжнародного Союзу електрозв'язку - технічне забезпечення розвитку інформаційної сфери на міжнародному та європейському рівнях; домінантним інституціями у формуванні європейської інформаційної безпеки, боротьбі з кібератаками - є НАТО, ОБСЄ. Крім того, (у контексті активізації інформаційної агресії з боку Російської федерації) значно посилилась роль Європейського Союзу у протидії пропагандистським негативним інформаційно-психологічним технологіям. Обгрунтовано визначальну роль Європейського Союзу в інтенсифікації конструктивного міжнародного та регіонального інформаційного співробітництва.

A paper deals with possibilities and opportunities for cooperation in Central and Eastern European region in the field of information security with particular emphasis on media influenced by Russia. My point of departure is that the information threats to societal security is external and they have relevant impact on the sustainability, conditions for evolution, of traditional patterns of language, culture and religious and ethnic identity, custom and values. An information crisis in the Baltic states results from the process of manipulation and disinformation campaign against the Russian-speaking residents. The V4 states including Poland do not display a numerous Russian-speaking audience, thus Russian propaganda here is facilitated by local pro-Russian media. This paper unveils it is necessary to develop effective offensive procedures to fight propaganda in the media and promote democratic values. States should strive to create an open, pluralistic information environment. Such strategies should be realized by both public and private sectors as well as the civil sector so as to cooperate in information complementation and exchange. Dealing with the contemporary challenges should include prevention, community management, social media management, psychosocial support and legal measures. Restoration of confidence in the media and development of professional journalism are essential. Additionally, the lack of new media literacy skills, together with the combination of populism and anti-liberal narratives, will increase its vulnerabilities to more risks than information security.

Розглянуто проблему багатовимірного розкриття особливостей висвітлення та інтерпретації інформації про контроверсійні події в Україні під час інформаційної війни в ефірі європейського телеканалу міжнародних новин - Euronews. Наголошено, що, незважаючи на існування єдиної редакційної політики, журналісти редакції Euronews самостійно пишуть текст до вибраних новин, тому його абсолютна ідентичність майже неможлива. Фактично, аналіз виробленого контенту підтвердив сталість і насиченість лінгвістичних компонентів інформаційного жанру та показав, з одного боку, упередженість і маніпулятивний характер діяльності засобів масової комунікації російської служби Euronews, а також з іншого боку, дотримання стандартів медіаграмотності в українських, англійських і німецьких редакціях. У той час, коли інформаційна війна супроводжується військовими діями Росії проти України, проблема дотримання правил медіаграмотності в публікаціях ЗМІ є особливо актуальною. Важливо поширювати правдиву інформацію про події в Україні як у нашій країні, так і за її межами. Таким чином, це дослідження є актуальним, і вибір об'єкта та джерельної бази дослідження цілком логічний: телеканал "Euronews" транслює на тринадцяти мовах та охоплює широку аудиторію в різних країнах. Проаналізувавши програмний зміст європейських ЗМІ, констатовано, що національні редакції інформаційних програм активно висвітлювали новини, пов'язані з контроверсійними подіями в Україні. В той же час, виходячи в ефір, медіапродукт проходить через цілу низку важливої інформації, обговорень, журналістської роботи, навіювань і насичення медіатекстів лексико-стилістичними формами, успадкованими тією чи іншою мовою. Але редакційна колегія не оцінює і не підтримує жодну зі сторін, що висвітлюють конфлікти, надаючи можливість кожній із них висловити власну точку зору.