Зазначено, що Румунія посідає важливе місце серед країн Центрально-Східної Європи. Вступ Румунії до ЄС (2007 р.) вважається її значним досягненням у сфері міжнародних відносин.

Розкрито способи і форми використання теорій соціального капіталу у дослідженнях євроінтеграційних процесів постсоціалістичних суспільств (на прикладі України та Румунії). Теорії соціального капіталу дозволяють проаналізувати форми і наслідки соціальних відносин, довіру до органів влади і до політичних інститутів, соціальні мережі та якість життя населення. Встановлено, що в рамках української і румунської політичних наук відбувається тривалий пошук оптимальної моделі адаптації теорій соціального капіталу до умов вивчення постсоціалістичних суспільств. Доведено, що теорії соціального капіталу ефективно використовуються у дослідженнях інституційної системи громадянського суспільства України та Румунії, розкриваючи переважно її проблемні і дисфункціональні аспекти. Виявлено існування певного розриву між теоріями соціального капіталу та їх кількісними параметрами. Зазначено, що найбільш близькою до теорій соціального капіталу з точки зору предметного поля наукових розвідок є концепція європеїзації. В аналітичній перспективі, теорії європеїзації та соціального капіталу можуть взаємно доповнювати одна одну, забезпечуючи більш високий рівень теоретичного синтезу у сфері досліджень європейської інтеграції.

Проведено комплексне дослідження особливостей суспільно-політичної трансформації Румунії в контексті європейської інтеграції. В рамках усталеної теоретико-методологічної бази транзитології та теорії європеїзації проведено детальний аналіз процесу демократизації Румунії та трансформації її головних суспільно-політичних інститутів. Окреслено основні етапи відносин Румунії та ЄС, в рамках яких ЄС через різноманітні механізми політико-правового, соціально-економічного та ціннісного впливу став головним елементом трансформаційних змін у політико-правовому просторі Румунії. Розкрито інституційний вимір взаємодії Румунії в рамках ЄС, зокрема наголошено на впливі процесів подвійної трансформації (від авторитаризму до демократії і від планової до ринкової економіки) на якісні зміни в структурі державного управління, впровадження адміністративних змін. На основі розроблених теоретико-методологічних моделей досліджено процес європеїзації партійної системи Румунії та її політичного життя. Доведено двоякий характер суспільно-політичної трансформації Румунії: з одного боку, державі вдалося досягнути значних результатів в реформуванні суспільних інститутів, а з іншого - трансформаційні зміни мають частковий, а інколи досить поверхневий характер, що значно гальмує повноцінну інтеграцію Румунії у європейські структури.

Розглянуто суть, зміст політики Румунії. Акцентовано увагу на соціально-політичних процесах в республіці Румунія, трансформаційних змінах. Розглянуто європейську інтеграцію, відносини Румунії з країнами-сусідами. Обгрунтовано значення євроінтеграції. Показано необхідність трансформаційних процесів. Проаналізовано досвід співпраці з інститутами ЄС. Розглянуто політику ЄС. Відображено специфіку прийняття Румунії до Європейського Союзу, її політичні причини. Досліджено особливості євроінтеграційної політики на сучасному етапі розвитку. Виділено основні проблеми, які необхідно розв'язати країні для ефективного політичного та економічного розвитку. Запропоновано шляхи ефективної співпраці з країнами-сусідами. Зроблено висновок, що за сучасних умов є певні економічні проблеми в розвитку країн, які нещодавно приєднались до Європейського Союзу. На прикладі Румунії проаналізовано деякі аспекти співробітництва з ЄС на різних етапах її євроінтеграції, особливості співробітництва на сучасному етапі розвитку, причини кризових явищ. Зроблено висновок, що поспішність прийняття нових країн до ЄС, які не відповідають критеріям, що прийняті цією організацією, не надає ефективні результати, формує споживчі якості, створює проблеми для успішних економічно розвинутих країн ЄС.

Досліджено сучасний рівень розвитку політичного режиму Румунії за його функціональними особливостями (політичною діяльністю і політичною свідомістю лідерів і суспільства на загал). Доведено, що в державі існує напівконсолідована демократія, тож політичний режим має авторитарні, тоталітарні, демократичні складові. Румунія чітко зорієнтована на Захід, як член ЄС і НАТО, але важко інтегрується в міжнародні організації. Для стабілізації демократичного політичного режиму ситуація вимагає подальшого реформування політичної, економічної, правової і духовно-культурної системи.

На основі залучення і аналізу широкого кола писемних джерел і наукової літератури розглянуто передумови створення «Великої Румунії» та зміни, що відбувалися в її політичній системі в період між двома світовими війнами та у першому періоді Другої світової війни. Розкрито умови утворення нової держави, склад провідних, історичних партій, що функціонували в межах парламентської демократії Румунії. Подано характеристику діяльності лівих партій та проаналізовано діяльність праворадикальних рухів і партій. Охарактеризовано інститут королівської влади та умови створення і діяльності урядів Румунії.