Розглянуто корупцію як суспільно небезпечне явище, розкрито передумови та причини її виникнення. Висвітлено масштаби корупції в Україні й її наслідки. Розглянуто загальну характеристику корупції, її види та моделі, форми прояву та сфери поширення. Проаналізовано державну політику шодо запобігання та протидії досліджуваному явищу. Охарактеризовано механізми запобігання та протидії корупції. Наведено пріоритетні напрями протидії корупції в Україні. Висвітлено положення нового антикорупційного законодавства та міжнародний досвід боротьби з корупцією.

Окреслено засади запобігання та протидії корупції в контексті формування антикорупційної політики держави. Висвітлено історичний та міжнародний досвід формування антикорупційної політики держави. Досліджено сучасний стан протидії корупції та можливості подолання корупції в Україні. Розглянуто виконання вимог антикорупційного законодавства щодо декларування державами службовцями фінансового стану. Розглянуто соціально-психологічні технології формування антикорупційної поведінки. Викладено особливості модернізації напрямів державної антикорупційної політики.

Розглянуто філософські основи публічної політики. Висвітлено теоретико-методологічні аспекти дослідження інститутів такої політики. Охарактеризовано концептуальні підходи до означення поняття "публічна політика". Показано місце і роль груп інтересів у публічній політиці. Обгрунтовано механізми функціонального представництва інтересів і забезпечення зазначеної політики. Подано інформацію про політичні мережі в системі публічного управління. Приділено увагу структурі та процесу управління конфліктом. Висвітлено організацію системи інформаційно-аналітичного забезпечення публічного управління.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні питання сутності, змісту й особливостей інструментів і механізмів упровадження публічної політики в Україні. Досліджено пріоритетні напрями розвитку публічного управління в умовах суспільних трансформацій в Україні. Проаналізовано механізми й інструменти прийняття політико-управлінських рішень, визначено ключові механізми участі інститутів громадянського суспільства у виробленні та реалізації публічної політики. Досліджено специфіку авторитету державного службовця як важливого ресурсу публічної політики та публічного управління.

Досліджено поняття та основні підходи до вивчення політичного режиму. Проаналізовано історичні витоки та форми політичних режимів. Охарактеризовано структуру й особливості функціонування політичного режиму. Висвітлено культурно-ідеологічну складову у функціонуванні політичного режиму. Проаналізовано багатоманітність політичних режимів і також увагу приділено гібридному політичному режиму. Розглянуто шляхи та зміни політичних режимів. Зазначено, що вивчення сучасних політичних режимів є нагальною необхідністю для студентів-політологів та фахівців з питань практико-прикладної реалізації. Воно відкриває комплексне бачення щодо процесуальної реалізації державної та політичної влади у сучасних суспільствах. Особлива увага при цьому повинна приділятися політичним режимам та процесам демократизації. Крім того, політичний режим, що склався в Україні, має ознаки змішаного.