Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що парламентаризація політичної системи є, насамперед, стратегією політичної еліти. Для її впровадження бракує необхідних інституційних механізмів та індивідуальних здібностей політичних акторів. Розглянуто причини та наслідки даних розбіжностей із урахуванням соціального середовища, певних зразків політичної кар'єри та політичних пріоритетів народних депутатів Верховної Ради. На даний момент ці чинники не узгоджуються з логікою парламентсько-президентської республіки.

Обгрунтовано, що процес діяльності політичних лідерів обумовлений особливостями виникнення і функціонування об'єктивних і суб'єктивних чинників діяльності політичного лідера у модернізаційних зрушеннях незалежної України. Проаналізовано політико-правову природу та особливості становлення інституту політичного лідерства. Зроблено висновок про важливу роль лідерства в політичній сфері українського суспільства, яка переходить на новий, вищий рівень розвитку на основі самоорганізації та демократії.

Наведено обгрунтування та тлумачення поняття "сучасна українська політична еліта", під якою розуміється привілейована частина суспільства, що знаходиться при владі, бере безпосередню участь у прийнятті та здійсненні політичних рішень (яка не обов'язково наділена певними моральними, розумовими чи будь-якими іншими здібностями, але чітко усвідомлює свої інтереси) та основною метою своєї діяльності вважає конвертацію політичного капіталу в економічний чи навпаки. З'ясовано стан і ступінь наукової розробки поняття "політична еліта" та його сутність в історії зарубіжної політичної думки. Показано, що питання походження, розвитку, становлення еліти, проблеми політичної елітиризації суспільства були предметом аналізу мислителів від найдавніших часів до сьогодення. Розглянуто націоналістичну та консервативну концепції елітизму та їх характерні риси в дослідженнях українських вчених. Висвітлено сутність діяльності політичних еліт в доперебудовну добу. Визначено основні передумови формування політичної еліти незалежної України та здійснено класифікацію процесу їх становлення, що безпосередньо пов'язано зі зміною політичної еліти на виборах, що відбувались протягом 1991 - 2009 рр. Виділено та проаналізовано періоди становлення сучасної української еліти.

Проаналізовано формування опозиційного жіночого лідерства, розкрито основні тенденції жіночого представництва у структурах політичної влади. Визначено основні етапи становлення політичної опозиції в Україні та роль жінок у даному політичному процесі. Обгрунтовано характерні риси опозиційного жіночого лідерства. Розроблено критерії для типологізації опозиційного лідерства (за масштабами діяльності, за ставленням до влади, за способами та методами досягнення поставлених цілей, за способом донесення опозиційних ідей, за часом діяльності), виокремлено функції, що виконує опозиційний лідер у політичному житті (інтегративна, представницька, політичної соціалізації, соціального та правового захисту, ідеологічна).

Досліджено регіональний вимір процесу формування іміджу політичного лідера як чинник демократизації суспільства й основу розвитку країни. Проведений аналіз стратегій формування політичного іміджу дозволяє стверджувати, що політичний імідж виступає як створений цілеспрямований символічний образ, який формується в процесі політичної комунікації. У цьому сенсі він є самодостатнім феноменом у сфері політичної взаємодії, який формується у різних вимірах реалізації владних відносин (у тому числі - регіональному вимірі), існує на рівні масової свідомості, індивідуальної свідомості, віртуального простору, сформованого мас-медіа, що поєднує у собі ознаки візуального образу, політичного символу та соціального стереотипу. Головними чинниками формування іміджу регіонального політичного лідера є здатність акумулювати й адекватно виражати інтереси регіону, аполітичність (відсторонення від центральної влади), господарські якості. У стратегії формування іміджу у безпосередній взаємодії дієвим механізмів впливу на громадську думку виступають чутки, а у мас-медіа домінують стратегії дискредитації опонентів.

Систематизовано основні теоретичні підходи щодо вивчення інституту консолідації. Проаналізовано особливості української політичної еліти та специфіку її формування. Досліджено модернізаторську роль політичної еліти. Обгрунтовано, що консолідація еліти на базі демократичних інститутів, норм, цінностей і процедур є необхідною умовою модернізації. Проаналізовано демократичні форми та засоби міжелітної взаємодії. Визначено та класифіковано чинники становлення інституту демократичної консолідації. Запропоновано етапізацію становлення консолідаційних засад.

Проведено комплексний аналіз проблеми формування політичної еліти України на базі фундаментального інституту демократії - політичних виборів. Систематизовано основні теоретичні підходи до вивчення феномену політичної еліти й інституту виборів. Проаналізовано взаємозв'язок і взаємозалежність між ними у процесі трансформації політичної системи України. Визначено роль і сутність сучасних вітчизняних партій як основного механізму рекрутування політичих еліт і суб'єкта виборчого процесу. Розкрито вплив контреліти на виборчий процес в Україні. Визначено, що поява політико-економічних груп в Україні істотно впливає на електоральний процес і модель елітоутворення.

Висвітлено поетапне становлення депутатського корпусу як політичної еліти України, у ході якого важливу роль відіграє електоральний фактор.

Проаналізовано деякі аспекти президентства В. Ющенка. Зроблено висновок, що вже сьогодні можна аргументовано говорити як про позитивні, так і про негативні наслідки його діяльності. Найвагоміші аргументи на користь тих чи тих висновків містять, передовсім, документи, під якими Президент залишав свій підпис.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(4УКР)8

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж24488 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто політичний контекст переплетення комплексу факторів, що призвели до розпаду СРСР. Проаналізовано окремі тенденції правління тогочасних політичних лідерів крізь призму трансформації тоталітарної системи.