Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(44/45)12

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано локальні політичні інститути та процеси у Центральній і Східній Європі в період постсоціалістичних трансформацій. Досліджено теоретико-методологічні засади вивчення місцевої політики, передумови та зміст децентралізаційних форм, що відбулися у країнах регіону впродовж останніх двох десятиліть, правові норми, які визначили механізми представницької та безпосередньої демократії. Систематизовано джерела формування та особливості оновлення локальних політичних еліт, механізми впливу партій на політичне життя у територіальних громадах постсоціалістичних країн. Визначено основні тенденції політичної участі у локальних спільнотах, вплив політико-культурних орієнтацій населення й організацій громадянського суспільства на становлення місцевої демократії у суспільствах Центральної та Східної Європи.

Вперше розроблено методологію аналізу місцевих політичних інститутів, процесів і культурних орієнтацій громадян у країнах, які проходять етап системної трансформації, що поєднує теорії демократії, транзитології, концепції, сформульовані в межах локальних політичних студій, принципи неоінституалізму, системного та порівняльного підходів, методику оцінювання місцевих політичних режимів. Побудовано цілісний концепт місцевої демократії як режиму розпорядження владою у територіальних громадах і визначено, що її основними параметрами є автономія інститутів місцевого самоврядування від інших центрів публічної влади, використання форм представницької та безпосередньої демократії, конкуренція місцевих політичних еліт і лідерів, участь громадян у політиці, зумовлена демократичними культурними орієнтаціями. На основі регіонального та крос-національного аналізу з'ясовано об'єднуючі та роз'єднуючі трансформації місцевих політичних інститутів у Центральній і Східній Європі.

Розкрито зміст поняття "інституційний ізоморфізм" і подібних до нього явищ. Конкретизовано теоретичні підходи та методологічні засади дослідження процесів інституційної ізоморфізації. Охарактеризовано специфіку політичних процесів за умов даного явища. Визначено його роль у суспільно-політичних перетвореннях в Україні на рівні процесів демократичної консолідації. З'ясовано сутність проявів інституційного ізоморфізму на прикладах політичної культури та формування та реалізації політики охорони здоров'я в Україні. Доведено, що інституційний ізоморфізм ускладнює процеси демократизації, однак сприяє збереженню функціональної спроможності інституцій та органів влади під час стрімких суспільно-політичних перетворень.

Проаналізовано системні та процедурні зміни в Польщі, Угорщині та Словаччині у процесі демократичної трансформації. Методологічною основою роботи є теоретичні моделі переходу до демократ, які склалися у порівняльній політичній науці. Емпіричну частину складають показники виміру рівня демократичності у перехідних країнах міжнародних дослідницьких центрів. Досліджено напрями конституційного реформування, еволюцію виборчого законодавства, генезу інституту парламентаризму та багатопартійності, розвиток інституту президентства, формування демократичної моделі місцевого самоврядування у Польщі, Угорщині та Словаччині. Визначено тенденції зародження та функціонування громадянського суспільства та трансформацію економічних відносин у поставторитарних країнах. Зроблено висновок щодо єдиної теоретико-прикладної моделі переходу до демократії Польщі, Угорщини та Словаччини на основі спільності передумов до демократичної трансформації, ефективності проведення системних суспільно-політичних реформ і досягнення режиму консолідованої демократії.

Розглянуто вплив процесів євроінтеграції та набуття членства в НАТО на процеси оновлення та рекрутації представників політичного класу в країнах ЦСЄ, а також створення інституційних структур для проведення євроінтеграційної стратегії країнами ЦСЄ та власне ЄС, процедурні складові цього процесу, прямі та опосередковані форми впливу.

Розглянуто міжнародно-правові передумови процесів демократизації в країнах світової системи соціалізму. Узагальнено основні зміни в інститутах права соціалістичних країн, що уможливили подальшу еволюцію правових систем країн колишнього соціалістичного табору. Проаналізовано зміни у зовнішній політиці країн Центрально-Східної Європи за нових геополітичних умов і правове забезпечення цього процесу. Проведено комплексний аналіз правового супроводу процесів інтеграції країн Центрально-Східної Європи до ЄС.

Розглянуто політико-правові перетворення в країнах Центрально-Східної Європи. Зокрема, охарактеризовано основні концептуально-теоретичні підходи до дослідження процесів демократизації у країнах Центрально-Східної Європи. Проаналізовано зміни в конституційному, цивільному та господарському, кримінальному праві Польщі та Чехословаччини, спрямовані на демократизацію правових систем держав колишнього соціалістичного табору. Проведено комплексний аналіз правових аспектів повної інтеграції країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу, проаналізовано зміну зовнішньополітичного курсу країнами Центрально-Східної Європи за нових геополітичних умов і правове закріплення цього процесу.

Досліджено політичні ризики за умов трансформації суспільства. Розкрито сутність трансформаційних процесів у країнах ЦСЄ. Проаналізовано основні аспекти прояву ризиків у процесі трансформації країн "нової демократії".

Проаналізовано особливості, напрями та механізми формування взаємовідносин особа - суспільство - держава в країнах Центрально-Східної Європи. Вказано на дієві складові законодавчого регулювання діяльності організацій громадянського суспільства в окремих країнах регіону. Доведено, що обраний зазначеними країнами курс на модернізацію економіки та суспільного життя, а також європейську інтеграцію як головний зовнішньополітичний орієнтир, позитивно позначились на розвитку та діяльності інституцій громадянського суспільства в Польщі, Чехії, Угорщині, країнах Балтії. З урахуванням позитивного досвіду країн регіону визначено стратегічні напрями оптимізації взаємовідносин особа - суспільство - держава в Україні та запропоновано узагальнені рекомендації органам державної влади України щодо активізації взаємодії із суспільством.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(44/45)12 + Х809(4УКР)2

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано полярні за змістом процеси трансформації політичних систем країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) та СНД. Зазначено, що роль головних акторів під час суспільно-політичних змін у ЦСЄ перейняли політичні партії, ефективна конкуренція яких зробила можливим затвердження парламентаризму як ідеологеми владарювання. У протиріч цьому, ключовими фігурами у політиці колишніх радянських республік залишаються авторитарно орієнтовані глави держав, що істотно перешкоджає укоріненню демократичних традицій, зокрема, становленню дієвої багатопартійності. Наведено результати дослідження реформування політичної системи України в контексті трансформаційних процесів ЦСЄ та СНД. Доведено, що модель реформування політичної системи українського суспільства в цілому відповідає прорадянському варіанту трансформації. Зазначено, що в той же час характерні особливості державного-політичного розвитку сприяють здатності українського народу утвердитися як частини демократичної європейської спільноти.

Power as a central category of political analysis at all stages of the development of society has undergone its change under the influence of a number of factors influencing its content and institutional conditions for the implementation in practice. Today, political analysts say the system (configuration of power), which is institutionally represented by different institutions, different from each other form of existence, objectives, methods of work, etc. Advanced countries of Central and Eastern Europe are their way of forming an effective system of public power, so it is important now to clearly identify the reasons for the transformation of government and to identify the main trends in the further development of relations between the institutions of power in the near future. Such factors influence is the configuration of power in the countries of Central and Eastern Europe called globalization, democratization, the fall of the communist ideology and the main trend of further development is recognized a gain public control of power.

The author of the paper studies consolidation of democracy in the CEE countries in the context of analysis of the transitional post-communist societies and focuses on the very phase of democratization. Three institutional aspects, which played an important role in transitional societies, have been described. These are strengthening of the national borders, choosing the form of the government and electoral system. The author presupposes that as a whole these institutional changes became the crucial factors in the development of democratization in the post-communist societies.

Досліджено сутність феномену громадянського суспільства в сучасній політичній науці, виявляються особливості його формування в умовах країнах Центральної та Східної Європи в часи демократичного транзиту, серед яких найвагомішими визнаються протестні суспільні рухи проти тоталітаризму, комунізму й насильству.

Проаналізовано особливості та тенденції розвитку політичних інститутів у країнах Центрально-Східної Європи після падіння Берлінського муру. Напрацьовано механізми адекватної оцінки національних політичних інститутів (глави держави, парламенту, уряду, виборів, партій тощо) у форматі порівняльного аналізу. Розглянуто особливості переходу країн Центрально-Східної Європи від авторитаризму до демократії. Проаналізовано еволюцію основних соціополітичних поділів у країнах Центрально-Східної Європи. Виявлено головні особливості інтеграції країн регіону до Європейського Союзу.

Формування національних систем влади в країнах Центральної (Чехія, Словакія, Угорщина, Польща) та Східної (Словенія, Хорватія, Румунія, Болгарія та ін.) Європи проаналізовано на предмет виявлення спільних принципів, механізмів, рівнів і чинників впливу на цей процес. Зазначено, що досвід цих країн є найбільш цікавим для України, адже країни Центральної Європи, які в межах регіону ЦСЄ утворили власну субрегіональну геополітичну єдність - Вишеградську групу (V4) вважається одним із найбільш вдалих на шляху розбудови національних систем влади, а досвід Румунії та Болгарії є ментально досить близьким до українського суспільства, до того ж політичні процеси, які відбувалися в цих країнах на шляху реформ мають багато спільного з українськими реаліями. Словенія має досвід успішних реформ у галузі адміністративно-територіального управління, люстрації та боротьби з корупцією, які визнаються найефективнішими в групі країн ЦСЄ, а досвід Хорватії є корисним для України з огляду на те, що ця країна останньою набула статусу країни ЄС 2013 р. Дослідження грунтується на сучасній методології міждисциплінарних досліджень з урахуванням інструментарію системного, інституційного, мережевого, порівняльного підходів та сконцентроване на аналізі теоретичних і практичних прикладів формування національних систем влади та їх структурних елементів: парламентаризму, президентства, місцевого самоврядування та ін.

Досліджено реформу як сучасний спосіб трансформації діючої системи влади на шляху до побудови ефективної демократичної держави на прикладі проведених адміністративно-територіальних і державно-управлінських реформ у країнах Центральної та Східної Європи. Визнано ефективність реформи в даному процесі, а також виявлено необхідні умови для її ефективного застосування на практиці, а саме: наявність політичної волі до трансформації, згоди в суспільстві і чіткого плану дій.

Висвітлено основні етапи розвитку та засади створення Вишеградської групи, загальні аспекти розвитку теорій модернізації та демократичного транзиту, теоретичні принципи вивчення політичних змін в Україні. Проаналізовано еволюцію чеського парламентаризму після 1989 р., основні аспекти розвитку Словаччини та її шлях до економічного процвітання й емансипації в міжнародних відносинах. Розкрито вплив популізму в Польщі, Угорщині й Україні. Висвітлено проблеми трансформації партійних систем у посткомуністичних країнах. Досліджено вплив української кризи на процеси трансформації в країнах Центрально-Східної Європи. Розглянуто еволюцію та безпекові виміри стосунків між Вишеградською четвіркою й Україною.

Досліджено основні принципи, механізми, тенденції та перспективи розвитку національних систем влади в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ), які після краху комуністичної ідеології отримали незалежність та пройшли шлях демократизації власних систем влади на шляху до євроінтеграції. Основними принципами формування та функціонування сучасних систем влади визнаються принципи розподілу влади, система стримувань та противаг, децентралізації влади та управління, субсидіарності та солідарності. Механізмами формування нових систем влади в країнах ЦСЄ визнаються державно-управлінські реформи, зокрема конституційна, адміністративно-територіальна, муніципальна тощо. Для очищення влади від рудиментів комуністичної доби запроваджувалися процедури люстрації та боротьби з корупцією. Досвід країн ЦСЄ є корисним для України з огляду на варіативність моделей реформ, однак запроваджувати його в українську практику без урахування історичних традицій та менталітету громадян недоцільно.