Досліджено сучасний тероризм, його антицивілізаційний зміст та антистабілізаційну суть, деструктивний вплив на життя людини, народів, країн, світової спільноти в цілому. Визначено проблеми, шляхи, форми та методи формування відповідних політико-правових, організаційних та інших засад у боротьбі з тероризмом, проти політики терору, за забезпечення національної та міжнародної безпеки. Висвітлено питання посилення антитерористичної діяльності в Україні, створення нової парадигми безпеки за умов формування державності в сучасній Україні.

Освещены основные глобализационные процесы и их влияние на уровень безопасности отдельных людей, социальных групп, регионов и государств, а также цивилизации в целом. Рассмотрены вопросы влияния глобальных тенденций на сферу образования, а также систему образования по вопросам безопасности.

Проаналізовано роль міжнародних організацій в формуванні та трансформації системи безпеки. Висвітлено проблеми розповсюдження зброї масового знищення, питання становлення режиму нерозповсюдження ядерної зброї. Визначено новий вимір безпеки в епоху глобалізації в контексті гуманітарних катастроф та інтервенцій, міжнародного тероризму, енергетичної безпеки та екологічних загроз. Увагу приділено регіональній безпеці в глобальному контексті, зокрема, євроатлантичному комплексі безпеки, процесах ядерного роззброєння та контролю над озброєннями.

На підставі системного поєднання різних методологічних підходів досліджено феномени агресивності, насильства взагалі й інформаційного насильства зокрема. Проаналізовано філософські, соціокультурні та правові проблеми забезпечення інформаційної безпеки за сучасних умов глобалізації, розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір. Визначено основне завдання держави і права - сформувати ефективні законодавчі механізми та передумови своєчасного виявлення, запобігання, припинення чи локалізації реальних і потенційно можливих фактів (процесів) зовнішнього чи внутрішнього інформаційного насилля та негативних інформаційних впливів на свідомість людини.

Висвітлено актуальні проблеми забезпечення інформаційно-психологічної безпеки суспільства. Охарактеризовано основні типи політичних маніпуляторів. Проаналізовано сучасні моделі та технології інформаційно-психологічного управління міжнародними конфліктами. Розглянуто інформаційну агресію в Інтернеті як загрозу національній безпеці України та Росії (на прикладі інформаційних ресурсів неофашистських рухів). Вивчено маніпулятивно-лінгвістичні технології впливу на масову свідомість. Висвітлено освітні та законодавчі аспекти забезпечення інформаційно-психологічної безпеки. Увагу приділено інформаційно-психологічному впливу на суспільство засобів масової комунікації неурядових організацій, зокрема, релігійних сект.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем національної міжнародної безпеки та правоохоронної діяльності. Розкрито питання інформаційного, цивільного, адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального права. Визначено загрози економічній безпеці суб'єкта господарської діяльності. Висвітлено проблеми захисту інформації в локальних мережах. Розкрито перспективи вдосконалення контртерористичних стратегій ООН. Обгрунтовано економічні підходи до створення служби забезпечення майнової безпеки господарської діяльності. Досліджено адміністративно-правові аспекти права на інформацію. Розглянуто питання кваліфікації адміністративних проступків у сфері державних закупівель за ознаками їх суб'єктивної сторони. Охарактеризовано послуги та договори дистрибуції у галузі мобільного зв'язку. Увагу приділено проблемам правового регулювання примусового повернення та видворення іноземців і осіб без громадянства. Вивчено сучасний стан і перспективи техніко-криміналістичного забезбечення судово-балістичних досліджень. Проаналізовано співвідношення законності та справедливості у кримінальному процесі.

Викладено методичні підходи з оцінювання геополітичної ситуації (ГС) та прийняття на її основі стратегічних рішень (СР) для запобігання воєнних конфліктів (ВК) за методами геополітичного аналізу. Обгрунтовано доцільність всебічного пізнання об'єкту дослідження - ВК та доцільність прийняття СР у несуперечливій єдності з результатами оцінювання ГС. Висвітлено хронологію, геополітичні особливості та класифікацію ВК за 1946 - 2010 рр., воєнної безпеки, стратегічних ризиків, загроз і небезпек національним інтересам, геостратегічної стабільності, воєнного протистояння.

Викладено теоретико-концептуальні підходи до дослідження політичної безпеки (ПБ) масових комунікацій (МК) держави за умов посилення протидії тероризму. Висвітлено етапи розвитку та методологічні засади дослідження феномену медіа-тероризму (МТ). Розглянуто теоретичні проблеми дослідження трансформації МК та визначення ПБ МК, питання трансформації тероризму в світовому медіа-інформаційному просторі, ПБ МК і протидії тероризму. Визначено кібертероризм як різновид та складову МТ, медіа-інформаційну міфологізацію тероризму.

Досліджено сучасний міжнародний політичний тероризм. Проблема політичного тероризму в сучасних міжнародних відносинах вирізняється актуальністю та гостротою. Проаналізовано чинники, що за сучасних умов істотно впливають на ескалацію політичного тероризму в міжнародних відносинах. Досліджено сучасні терористичні організації та способи їх дій, історичні особливості еволюції та показано якісні етапи становлення міжнародного політичного тероризму. Проаналізовано політичні та правові механізми протидії діяльності терористичних організацій, місце і роль України в антитерористичних діях світового співтовариства.

Розглянуто питання формування концептуальних засад ісламської політики та близькосхідного мирного врегулювання нової адміністрації президента США Б. Обами. Визначено пріоритети адміністрації в політичному врегулюванні на Близькому Сході (БС). Проаналізовано особливості політичного ісламу та проблему стабільності на БС в контексті розвитку ядерної програми в країнах регіону (КР). Висвітлено консервативну еволюцію традиційних соціально-політичних структур Арабського Сходу як фактору стабільності цивілізаційного розвитку, перспективи трансформаційних процесів у КР. Увагу приділено зовнішній політиці Туреччини у сфері енергетики в контексті проблем глобальної енергетичної безпеки, проблемам безпеки у регіональній політиці Індії. Описано процеси економічної інтеграції у Східній Азії за умов глобальної фінансово-економічної кризи. Розкрито значення природних ресурсів Африки для підтримки екологічної системи планети.

На підставі аналізу новітніх джерел, зокрема, офіційних документів і публікацій ООН, матеріалів Ради Безпеки та Генеральної Асамблеї, висвітлено особливості стратегії і тактики здійснених і чинних операцій миротворчої діяльності ООН. Розкрито історичний досвід миротворчості і підтримання миру. Охарактеризовано правові засади та шляхи боротьби з міжнародним тероризмом, показано роль ООН в цих процесах. Увагу приділено участі України в миротворчій діяльності ООН.

Досліджено явище тероризму в контексті його впливу на стан і розвиток світової політики держав. Визначено концептуально-теоретичні засади типології тероризму, виокремлено нові форми терористичних загроз, досліджено основні міжнародно-політичні механізми контртерористичної стратегії акторів міжнародних відносин. Розглянуто взаємозв'язок між соціально-політичними конфліктами та причинами проявів тероризму. Висвітлено основні механізми впливу тероризму на світову політику локального, регіонального та глобального рівнів. Сформульовано головні пріоритети держав у протидії явищу, інструменти запобігання його деструктивним діям. Виокремлено місце тероризму за сучасної системи міжнародних відносин.

Розглянуто найважливіші правові та кримінологічні аспекти тероризму як явища суспільного життя. Висвітлено історичні передумови виникнення та поширення терору, охарактеризовано ознаки, причини та види тероризму. Показано основні напрями та засоби терористичної діяльності. З'ясовано правові підстави та визначено суб'єкти протидії тероризмові в Україні та світі. Увагу приділено кримінально-правовій кваліфікації терористичних злочинів і злочинів терористичної спрямованості. Подано коротку статистику про діяльність основних терористичних організацій у світі.

Освещены актуальные вопросы современной этнополитики, механизмы формирования межэтнической и межконфессиональной толерантности. Проанализированы геополитические риски и проблемы обеспечения базопасности Юга России (на материале Краснодарского края). Рассмотрен религиозный фактор в межэтническом противостоянии в Боснии и Герцеговине. Раскрыты особенности формирования толерантности в Беларуси в конце XX - начале XXI в. (на примере тюркских этнических групп). Рассмотрены религиозная и политическая элиты как субъекты этноконфликтных взаимодействий. Охарактеризованы миграционные процессы в условиях глобализации. Изучено влияние стратегий поведенческой адаптации мигрантов на состояние межэтнических отношений в регионе. Рассмотрены проблемы совмещения общегражданской и этнической идентичностей в современном Казахстане. Охарактеризована система общественных и социокультурных отношений чеченцев. Определены новые угрозы и геополитические риски для России и стран СНГ в условиях глобализации научно-технологического пространства. Уделено внимание анализу причин, тенденций и особенностей современного терроризма.

Розглянуто низку категорій, які допомагають визначити, коли й де можливе виникнення геноциду, як міжнародній спільноті діяти більш організовано в таких випадках. Зокрема, поняття "оцінка ризиків", що фокусує свою увагу на визначенні умов виникнення геноциду в певній державі, та "раннє попередження", яка визначає перелік країн, здатних до геноциду, і таких, які вже перебувають на межі геноциду. Миротворчі операції розглядаються як такі, що можуть досить удало поєднати в собі як класичні функції миротворчості, так і функції захисту населення від геноциду та масового насилля. Ставиться питання: миротворчі операції мають розгортатись у відповідь на геноцид чи випереджати його.

Розглянуто питання впливу екологічної ситуації на розвиток світового господарства. Досліджено екологічну безпеку як предмет політики міжнародного співробітництва. Доведено, що забезпечення екологічної безпеки є важливим складником діяльності міжнародних економічних організацій, яка безпосередньо залежить від політики взаємодії національних і міжнародних природоохоронних стратегій. Проаналізовано причини виникнення екологічних конфліктів та економічні втрати від природних катаклізмів у світі. Визначено основні напрями забезпечення екологічної безпеки в глобальному економічному просторі.

Розглянуто проблему впорядкування кібербезпекової термінології (кіберпростір, кібербезпека, кібератака, кібертероризм) та надано огляд підходів, що існують у цій сфері в практиці вітчизняних і західних досліджень.

Проаналізовано роль та місце Організації договору колективної безпеки (ОДКБ) у системі міжнародних регіональних організацій. Охарактеризовано процес налагодження відносин між ОДКБ і НАТО, ОБСЄ, ГУ(У)АМ, Шанхайською організацією співробітництва, а також вивчено їх перспективи в контексті інтеграційних процесів у військово-політичній та економічній сферах. У висновках наголошено, що перспективи взаємодії з ОДКБ свідчать про наявність широких можливостей для спільних дій, хоча й різною мірою - залежно від характеру й складу членів конкретної організації.

4 - 6 лютого 2011 року у Мюнхені відбувалася 47 міжнародна конференція з безпеки. Започаткована 1962 року, вона стала своєрідним політичним аналогом світового економічного форуму в Давосі. Спершу коло її учасників було досить вузьким - практично це було місце, де США узгоджували з європейцями політику в межах НАТО. З часом до участі в конференції почали залучати країни Центральної і Східної Європи, а згодом і деякі азійські держави. Нині в роботі цього форуму брало участь 70 країн, що, на думку оглядачів, дещо знизило значення конференції - не в останню чергу через те, що в Мюнхен стало приїздити все більше гравців, серед яких далеко не всі сповідують європейські цінності.

Проаналізовано досвід використання супутникової інформації в інтересах ведення операцій по боротьбі з тероризмом на прикладі підготовки операції "Geronimo" по знищенню "терориста N 1". Визначено основні тенденції розвитку космічних інформаційних систем.