На підставі системного поєднання різних методологічних підходів досліджено феномени агресивності, насильства взагалі й інформаційного насильства зокрема. Проаналізовано філософські, соціокультурні та правові проблеми забезпечення інформаційної безпеки за сучасних умов глобалізації, розбудови інформаційного суспільства й інтеграції України у світовий інформаційний простір. Визначено основне завдання держави і права - сформувати ефективні законодавчі механізми та передумови своєчасного виявлення, запобігання, припинення чи локалізації реальних і потенційно можливих фактів (процесів) зовнішнього чи внутрішнього інформаційного насилля та негативних інформаційних впливів на свідомість людини.

Викладено теоретико-концептуальні підходи до дослідження політичної безпеки (ПБ) масових комунікацій (МК) держави за умов посилення протидії тероризму. Висвітлено етапи розвитку та методологічні засади дослідження феномену медіа-тероризму (МТ). Розглянуто теоретичні проблеми дослідження трансформації МК та визначення ПБ МК, питання трансформації тероризму в світовому медіа-інформаційному просторі, ПБ МК і протидії тероризму. Визначено кібертероризм як різновид та складову МТ, медіа-інформаційну міфологізацію тероризму.

Викладено теоретико-методологічні засади дослідження ідеології тероризму в науковій літературі. Розглянуто ідеологію етатистського тероризму як інструмент легітимації тоталітарних та авторитарних режимів. Проаналізовано релігійно-клерикальні доктрини сучасності як джерело ідеологій клерикального тероризму. Охарактеризовано ісламський фундаменталізм як ідеологію тероризму. Досліджено шляхи законодавчого забезпечення боротьби із тероризмом та ідеологією тероризму в Україні.

Проаналізовано сутність та особливості проявів тероризму в контексті сучасних суспільних процесів. Визначено основні види, характеристики та тенденції сучасного політичного тероризму. Розкрито методологічний інструментарій дослідження тероризму як специфічної форми політичної боротьби. Показано роль та значення міжнародних організацій у боротьбі з тероризмом як новою глобальною проблемою сучасності, узагальнено світову соціально-політичну практику протистояння тероризму. Охарактеризовано політику та практичні засоби боротьби з тероризмом в Україні з урахуванням міжнародних реалій, з'ясовано сутність політики національної безпеки як чинника унеможливлення проявів тероризму. Обгрунтовано ідею, згідно з якою головною державною стратегією антитероризму повинно стати вироблення нових базових ідеологічних принципів, які, в першу чергу, мають ураховувати поліетнічний характер українського суспільства. Запропоновано реальні кроки в цій галузі: створення загальнонаціональної ідеології, що грунтується на патріотизмі як на одному з найбільш яскравих суспільних відчуттів; формування загальної і такої, що визнається всім багатонаціональним суспільством системи цілей, ідей, цінностей.

Розглянуто сутність, методи та вияв інформаційних війн як продовження політичної боротьби іншими засобами втручання у соціальні комунікації з метою впливу на свідомість мас. Досліджено структурний і змістовий вимір інформаційних війн, інформаційної безпеки, мас-медіа та управлінських структур цими сферами діяльності. Простежено історію використання інформації в політичних цілях. Показано роль і значення інформаційно-комунікаційних технологій у глобальних політичних процесах, формуванні інформаційного суспільства та боротьбі за новий світовий порядок.

Розглянуто кримінологічні, віктимологічні та геополітичні питання протидії етнорелігійному тероризму (ЕРТ). Із залученням різних методів наукового аналізу визначено соціальний, правовий і функціональний зміст ЕРТ, його місце серед сучасних загроз національній і міжнародній безпеці. Виявлено та виділено основні тенденції відтворення ЕРТ. Охарактеризовано базові геополітичні функціональні варіації ЕРТ із відповідними тактико-цільовими кримінологічними типами. Розглянуто актуальні проблеми стратегії і тактики протидії ЕРТ. Запропоновано напрями вдосконалення організаційних структур і їх функціональності. Сформовано систему рекомендацій, спрямованих на боротьбу з ЕРТ на національному та міжнародному рівнях. Визначено функції та завдяння правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з ЕРТ.

Проведено перше в Україні наукове дослідження, в якому комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки на системному рівні аналізу й узагальнення виявлено, описано та пояснено феномен етнорелігійного тероризму, спрогнозовано тенденції його розвитку і трансформації в умовах сьогодення, а також запропоновано розгалужену систему заходів протидії цьому явищу. Досліджено поняття й ознаки етнорелігійного тероризму, проаналізовано його сучасний стан. Визначено основні тенденції поширення етнорелігійного тероризму у світі. Розглянуто етнорелігійний тероризм як інструмент геополітики. Проаналізовано теоретичні засади систематизації факторів етнорелігійного тероризму, систематизовано його загальні та специфічні фактори. Визначено особливості впливу факторів етнорелігійного тероризму у розрізі окремих регіонів світу. Здійснено віктимологічний аналіз, досліджено географію та механізм віктимізації жертв етнорелігійного тероризму. Визначено чинники, що впливають на віктимізацію жертв етнорелігійного тероризму. Здійснено типологізацію і кримінологічний аналіз жертв етнорелігійного тероризму. Розглянуто механізми протидії етнорелігійному тероризму. Окреслено параметри загальної моделі стратегії протидії етнорелігійному тероризму. Здійснено специфікацію національного та міжнародного механізмів протидії етнорелігійному тероризму.