Проанализированы особенности информационных войн как нового вида агрессии НАТО в контексте их противодействия. Изложены основы формирования европейской коллективной безопасности, международно-правовые основы предотвращения и мирного разрешения конфликтов. Рассмотрены вопросы разрушения морально-духовной сферы в контексте установления антигуманного мирового порядка. Описаны новые формы зомбирования молодежи европейских стран через экспорт разных способов и методов духовного растления. Освещена концептуальная модель экологической среды народов во взаимосвязи её политической и социальной составляющих в сфере информационных влияний НАТО. Внимание уделено вопросам агрессии Израиля и его союзников США и НАТО на Ближнем Востоке, агрессии НАТО против Югославии. Определена историческая ответственность Украины за мирное развитие на планете.

Досліджено взаємозв'язок економічної кризи та міжнародної міграції з проблемами безпеки європейських держав. Доведено, що за умов економічної кризи уряди розглядають міжнародну міграцію як виклик системі національної безпеки, що істотно позначається на зміні курсу міграційної політики та політики інтеграції іммігрантів більшості європейських держав. Це чітко демонструють наслідки, характерні для періодів фінансово-економічної кризи 2007 - 2009 рр. та після неї.

Проаналізовано ключові інституціональні проблеми європейської системи колективної безпеки. Порівняно Європейську стратегію безпеки зі Стратегією національної безпеки США. Розглянуто перспективи поліпшення загальної безпекової і оборонної політики ЄС.

Розглянуто особливості та сучасні тенденції явища біженців у країнах Європейського Союзу. Виділено основні напрямки нелегальної міграції і потоків біженців. Проаналізовано основні риси міграційної політики європейських країн щодо біженців. З'ясовано основні проблеми, причини міграцій біженців і позиції окремих європейських країн щодо надання притулку біженцям. Розглянуто основні напрями спільної міграційної політики ЄС щодо біженців і відмінності в міграційному законодавстві окремих країн-членів Європейського Союзу.

Окреслено теоретичну базу феномену європейської безпеки, виділено три підходи до розуміння безпеки: традиційний, комплексний і критичний, - які розглянуто у взаємозалежності один від одного.

Визначено основні фактори, що матимуть найбільший вплив на формування воєнно-політичного складника європейської архітектури безпеки в коротко- та середньостроковій перспективах (економічний, російський, глобалізаційний і новітній спектр загроз європейській безпеці). Розглянуто сценарії формування архітектури європейської безпеки. Зазначено, що співробітництво з ЄС з питань безпеки й оборони має сприяти підвищенню ролі та політичної ваги України в європейській системі безпеки, забезпечити її присутність під час вирішення актуальних для Європи питань безпеки. Основними пріоритетами військової співпраці між Україною й ЄС у найближчій перспективі слід вважати розширення формату воєнно-політичного діалогу, підготовку спільних військових навчань, залучення ЗС України до формування бойових тактичних груп ЄС, використання можливостей України щодо повітряних перевезень під час операцій ЄС.

Порушено проблему уявної спільності та безпекової спрямованості Спільної політики безпеки та оборони Європейського Союзу. Незважаючи на проголошену мету захисту суспільства від потенційних загроз і підтримання демократичних цінностей, розвиток технологій захисту спрямований на мілітаризацію ЄС і посилення функції суспільного нагляду, що суперечить суспільній безпеці. Зокрема, впровадження таких технологій, як бази даних, біометрики, відео- та аудіоспостереження, є проявом дисциплінарної влади, покликаної зберігати існуючий порядок шляхом створення, виявлення та виключення "чужого".

Проаналізовано особливості сучасних трудових міграцій у країнах ЄС. Розглянуто механізми політичного та економічного впливу на процеси трудових міграцій. Досліджено головні аспекти формування спільної міграційної політики ЄС. Вивчено основні наслідки трудових міграцій у соціально-економічному розвитку регіону й проблеми, що виникли в процесі трудових міграцій, а також заходи щодо їх врегулювання на загальноєвропейському рівні. Визначено основні напрями та закономірності в розробці спільної міграційної політики країн ЄС за сучасних умов суспільно-політичного розвитку співтовариства.

Проаналізовано особливості сучасної політичної ситуації у Європі під впливом ісламського чинника. Досліджено основні безпекові виклики в сучасних європейських країнах у результаті активізації мусульманських меншин. Схарактеризовано вплив ісламського чинника на сучасну систему безпеки у європейському регіоні. Вивчено реакцію країн Європи на активізацію мусульманської меншини на континенті. Увагу акцентовано на сучасній специфіці діяльності ісламських екстремістів у цьому регіоні, а також проаналізовано пов'язані із цим безпекові ризики.

Проаналізовано праці українських та зарубіжних дослідників, у яких обгрунтовано роль України та Польщі у забезпеченні стабільності у Європі та світі, розглянуто їх участь у формуванні безпекового простору Центрально-Східної Європи. Увагу приділено співпраці двох держав у світлі євроатлантичної інтеграції. З'ясовано міру наукового обгрунтування проблеми, вказано на необхідність її подальшого вивчення.

Здійснено комплексне дослідження розвитку політики безпеки ЄС наприкінці XX - на початку XXI ст. Проаналізовано теоретичні розробки Копенгагенської школи вивчення безпеки, нормативні документи ЄС та його держав-членів, практичні заходи реалізації політики безпеки. Досліджено інституційні, нормативні й соціальні аспекти та перспективи сек'юритизації як її визначального явища. Виявлено високий рівень сек'юритизації в ЄС, що характеризується сталим процесом перетворення проблем різного характеру в питання безпеки, артикуляцією та легітимацією внутрішніх і зовнішніх загроз, удосконаленням і поширенням застосування технологій безпеки для захисту населення. Показано, що сек'юритизація в ЄС призводить до посилення суспільного контролю, втручання в приватне життя та категоризації суспільства, а тому суперечить цінностям демократії, солідарності та поваги до прав людини. Підкреслено необхідність більш ефективного балансування між цілями та наслідками політики безпекти. Запропоновано сценарії подальшого розвитку політики безпеки залежно від ролі сек'юритизації в ЄС, а також сценарії розвитку зовнішньої політики України.

З'ясовано місце геополітичного простору Європи в європейських та євразійських геополітичних концепціях. Досліджено геополітичний простір Європи як частину євроатлантичного стратегічного району та охарактеризовано політичний, економічний та безпековий виміри європейського геополітичного простору. Проаналізовано стан національної безпеки України в сучасній геополітичній ситуації та визначено шляхи позиціонування України у безпековому вимірі геополітичного простору Європи.

Увагу приділено дослідженню інтеграції українських іммігрантів в Іспанії та Португалії. У ході розкриття ступеня опрацювання проблеми визначено її аспекти, які потребували висвітлення, класифіковано джерела та визначено методику дослідження. Простежено еволюцію концепцій інтеграції іммігрантів у європейських країнах. Показано перетворення Іспанії з країни еміграції до однієї з найпривабливіших країн ЄС для іммігрантів. Проаналізовано трансформацію імміграційного законодавства Португалії. Визначено основні риси українських громад Іспанії та Португалії. Розкрито соціально-політичні чинники включення вихідців з України до суспільств Іспанії та Португалії, а також соціально-економічні фактори інтеграції українців у двох країнах. На основі "методу різниці" С. Мілла зіставлено рівні інтеграції двох українських громад, сформульовано рекомендації для формування ефективної імміграційної політики України.

Досліджено перспективи становлення європейської системи безпеки та оборони. Вивчено основні питання стосовно переваг і недоліків, а також автономності такої європейської політики. Проаналізовано ці процеси крізь призму наукових студій європейських і вітчизняних науковців.

The cross-border migration from the six countries of the Eastern Partnership of the European Union (Armenia, Azerbaijan, Belarus, Georgia, Moldova and Ukraine) to the Union is accelerating. The process cannot be stopped by administrative measures. There is an urgent need to regulate it by relying onscientific evidence as well as by considering human, economic and political factors. In the article aconceptual framework is developed for theoretically guided empirical research on the causes, processes and effects of the cross-border migration in the region under scrutiny. The central idea of the analysis and argumentation is that the processes linking the countries of origin and the host countries of the cross-border migration should become the regular target of carefully prepared, implemented and used conceptualizations and empirical studies. The strategy of the suggested conceptual framework for guiding empirical research is designed in the way to take into account the situation in the countries sending and receiving cross-border migrants as well as the processes and the agencies linking the societies sending and receiving migrants. This strategy is expected to secure the sound cognitive basis of practically doable, human and win-win-win policies for the management of well-regulated cross-border migration between the countries from the Eastern Partnership of the EU and the member-states of the Union. The preferred regulation is in favor of the circular migration.

Розглянуто проблему сучасної міграційної кризи в країнах ЄС, основні загрози безпеці зовнішніх кордонів ЄС і загострення міжетнічних конфліктів. Проаналізовано сучасну міграційну політику країн ЄС, проблеми інтеграції мігрантів у європейські суспільства, заходи, які застосовують окремі європейські держави у боротьбі з нелегальною міграцією, а також наголошено на необхідності вдосконалення сучасної міграційної політики країн ЄС, розробки нових умов і принципів адаптації мігрантів.

Досліджено проблему інформаційної безпеки (ІБ) України та захисту національного інформаційного простору від негативних пропагандистсько-маніпулятивних інформаційно-психологічних впливів. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття ІБ; всебічно досліджено види реальних і потенційних інформаційних загроз для медіапростору України, охарактеризовано специфіку експансіоністської політики Російської федерації проти України; надано практичні рекомендації щодо вдосконалення державної інформаційної політики та створення ефективної системи ІБ України.

Розглянуто політичні аспекти здійснення захисту критичної інфраструктури в країнах ЄС та на загальноєвропейському рівні. Досліджено становлення балансу інтересів країн ЄС щодо розвитку загальноєвропейських норм захисту критичної інфраструктури. Визначені основні пріоритети безпекової політики країн ЄС щодо захисту критичної інфраструктури, особливості її здійснення, основні внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на її формування. Показано, що, на відміну від наднаціонального загальноєвропейського рівня, в окремих країнах ЄС захист критичної інфраструктури був впроваджений у більш повній формі, інтегрований у стратегію національної безпеки та на практиці реалізований у правовому полі та інституційно.

22 червня 2017 р. в Києві відбувся III Балтійсько-Чорноморський форум "Світанок Європи: історична закономірність цивілізаційного поступу", присвячений обговоренню проблем безпеки в регіоні та в Європі загалом, пошуку нових форм добросусідської відповідальної співпраці і формуванню на цій основі нової Європи - без воєн і анексій, необхідності подолання агресії та нетерпимості в сучасному світі, актуальності розроблення нових методик підготовки сучасної європейської людини через освіту, науку та культуру. У роботі форуму взяли участь президенти і державні діячі країн Балтійсько-Чорноморського регіону, учені НАН України і НАПН України, ректори провідних українських та європейських університетів, громадські діячі та представники ЗМІ. Пропонуємо повний текст виступу першого віце-президента НАН України академіка НАН України В. П. Горбуліна, який поділився своїми міркуваннями щодо стратегічних пріоритетів нашої держави в контексті нових загроз, з якими стикається сьогодні цивілізований світ, особливо наголосивши на тих можливостях, що відкриваються нині перед Україною.

Розглянуто поняття радикалізації, фактори, які спричиняють її виникнення та призводять до поширення радикальних настроїв, а також особливості протидії цьому небезпечному суспільному явищу. Здійснено аналіз європейського підходу до засобів протидії радикалізації, насильницького екстремізму, тероризму, а також тематичних стратегічних документів, ухвалених із цих питань на рівні інституцій Європейського Союзу. Проаналізовано особливості розроблених стратегій протидії радикалізації у трьох європейських країнах - Великій Британії, Франції та Німеччині, які останнім часом потерпають від терактів, вчинених послідовниками радикальної ісламістської ідеології, стикаються з проблемою інтеграції мусульманських громад, відтак посилюють антитерористичні закони, поступово обмежуючи свободи громадян. Наголошено, що самі лише централізовані репресивні методи, до яких найчастіше вдаються Велика Британія та Франція, не можуть створити надійну основу для викорінення радикальних ідеологій. Приклад Німеччини доводить, що, навіть не маючи окремої стратегії протидії радикалізації, можна застосовувати більш соціально орієнтований підхід, який передбачає широке залучення громадського сектору та локальних громад, зокрема мусульманських та інших, в яких проживають потенційно вразливі до тероризму та екстремізму особи.