Досліджено сучасний тероризм, його антицивілізаційний зміст та антистабілізаційну суть, деструктивний вплив на життя людини, народів, країн, світової спільноти в цілому. Визначено проблеми, шляхи, форми та методи формування відповідних політико-правових, організаційних та інших засад у боротьбі з тероризмом, проти політики терору, за забезпечення національної та міжнародної безпеки. Висвітлено питання посилення антитерористичної діяльності в Україні, створення нової парадигми безпеки за умов формування державності в сучасній Україні.

Висвітлено актуальні проблеми формування та реалізації державної політики протидії тероризму в Україні. Розглянуто організаційно-правові аспекти забезпечення антитерористичної діяльності в державі. Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності заходів запобігання тероризму з урахуванням передумов, реальних і потенційних чинників його виникнення. Доведено необхідність розробки проектів нових або внесення змін до чинних законодавчих актів у сфері боротьби з тероризмом і екстремізмом.

Подано результати наукових досліджень феномену, видів та етапів розвитку тероризму, факторів у політичній, економічній, соціальній, духовній та інших сферах життя суспільства, міжнародного досвіду боротьби з тероризмом, світового та національного контекстів антитерористичної політики. Сформульовано поняття тероризму та антитерористичної політики, пропозиції щодо шляхів оптимізації антитерористичної політики новітньої України. Розглянуто механізм договірно-правового регулювання взаємодії спеціальних служб України з іноземними партнерами у боротьбі з тероризмом, виокремлено спільні та відмінні ознаки механізму такого регулювання на різних стадіях його розвитку. Акцентовано увагу на так званих "джентельменських угодах" між спецслужбами різних країн.

Розглянуто основні проблеми правового запобігання політичному екстремізму з урахуванням вітчизняного і міжнародного досвіду. Акцентовано увагу на проблемах пошуку чіткої політичної і юридичної термінології поняття "політичний екстремізм".

Проведено комплексний аналіз актуальних проблем антитерористичної політики та боротьби з тероризмом у країнах Центральної Азії, Росії й Україні. Поглиблено уявлення про феномен тероризму, виділено окремі етапи розвитку тероризму (зокрема етап глобалізації тероризму та розширення кола його детермінант). Систематизовано чинники у політичній, економічній, соціальній, духовній і психологічній сферах життя, які впливають на подальший розвиток тероризму. Визначено особливості та тенденції сучасного тероризму (зокрема збільшення обсягів фінансування тероризму). Обгрунтовано доцільність виділення фінансування тероризму в окрему статтю кримінального законодавства Казахстану, Киргизстану,Таджикистану, Узбекистану, Росії й України. Доведено необхідність уніфікації визначення тероризму в антитерористичних законодавствах країн Центральної Азії, Росії й України з урахуванням їх національних і геополітичних інтересів. Запропоновано авторське визначення тероризму. Проаналізовано роль ООН і діяльність міжнародних спеціальних і регіональних організацій (зокрема Шанхайської організації співробітництва (ШОС) і Регіональної антитерористичної структури ШОС (РАТС ШОС)), роль Вищих органів СНД і профільних органів галузевої співпраці з питань взаємодії в боротьбі з тероризмом. Розроблено рекомендації для подальшого удосконалення й організаційного забезпечення антитерористичної політики в системі національної безпеки країн Центральної Азії, обгрунтовано пропозиції з протидії тероризму в Україні.

Досліджено ідейно-політичну сутність, особливості поширення, з'ясовано місце політичного радикалізму та екстремізму серед викликів і загроз національній безпеці України. Проаналізовано ідейно-культурні джерела політичного радикалізму та екстремізму, встановлено логіку та механізми формування радикалістських ідейно-політичних доктрин. Окрему увагу приділено визначенню, структуруванню та аналізу соціально-економічних, соціокультурних, суспільно-політичних та ідеологічних чинників ескалації екстремізму в молодіжному соціумі. Розроблено рекомендації щодо запобігання та протидії зазначеному явищу.

Проведено комплексний політологічний аналіз системи протидії міжнародному тероризму, зокрема проаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до виявлення природи та форм сучасного тероризму. Визначено основні характеристики міжнародної системи протидії терористичним загрозам у сучасному світі. Охарактеризована роль міжнародних організацій у запобіганні та протидії міжнародному тероризму. Розкрито зміст системи державної протидії тероризму в Україні та механізмів профілактики тероризму як елементу боротьби з міжнародним тероризмом. Досліджено роль українських ЗМІ у протидії загрозам тероризму. Запропоновано механізми оптимізації застосування заходів попередження та протидії міжнародному тероризму в інтересах національної безпеки України.

Розкрито теоретичні аспекти вивчення волонтерства, сутність громадянського суспільства та його стан напередодні Революції гідності, сутність і чинники Європейської революції гідності. Волонтерство розглянуто як політичний інститут з усіма притаманними інституту рисами та якостями. Проаналізовано сутність волонтерського руху та його вплив на перетворення громадянського суспільства. Обгрунтовано, що завдяки волонтерству громадянське суспільство значно політизувалося, підвищилось його суспільне значення, особливо у вирішенні соціальних проблем АТО. Розглянуто управлінські аспекти волонтерства як форми політичної діяльності, моральні та психологічні аспекти волонтерського руху на підтримку АТО. Наведено дані емпіричного політологічного дослідження, яке доводить позитивне ставлення населення до діяльності волонтерів.

Проаналізовано політику протидії медіа-інформаційному тероризму в системі політики національної безпеки України. З огляду на теоретичне, політичне, нормативно-правове й емпіричне осмислення зарубіжними та вітчизняними науковцями проблеми протидії медіа- інформаційному тероризму в дослідженні визначено та розкрито зміст пріоритетних напрямів та механізмів протидії медіа-інформаційному тероризму. Увагу акцентовано на тому, що ключовим чинником зародження медіа-інформаційного тероризму як принципово нового різновиду тероризму стала революція в системі масових комунікацій, започаткована в 60-90-х рр. XX ст., яка кардинально змінила медіасферу. Домінуючим інструментом цих змін стали "новітні медіа". Здійснено комплексний аналіз стратегій протидії медіа-тероризму, опрацьованих у Франції, Німеччині, Іспанії, Великій Британії. Розкрито проблемні питання щодо інформаційної складової політики національної безпеки України. На цій основі визначено пріоритетні напрями, форми та механізми реалізації політики протидії медіа-інформаційному тероризму і запропоновані відповідні завдання державних інститутів і структур громадянського суспільства.