Визначено особливості використання брендингових технологій для підтримки та просування національних інтересів держави і доведено, що за сучасних умов глобалізованого світу успішність держави на світовій арені значно залежить від уміння використовувати нематеріальні ресурси ("м'яку силу"). Охарактеризовано роль брендингу як інструмента зовнішньої політики держави, спрямованого на забезпечення конкурентних переваг країни на міжнародній арені, показано місце брендингових технологій серед інших складових зовнішньополітичної стратегії держави. Розглянуто ключові особливості використання брендингу країнами Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), визначено спільні та специфічні чинники їх брендингової політики, притаманні окремим країнам регіону. Проаналізовано програмні та інституціональні аспекти застосування національного брендингу країнами регіону, що надало змогу виявити основні підходи та напрями брендингової політики. На основі авторської методики проаналізовано практику використання брендингових технологій країнами ЦСЄ для просування своїх національних інтересів, виявлено найбільш успішні в цьому відношенні країни. Проаналізовано практику застосування брендингових технологій у зовнішній політиці України і доведено її несистемність та неприпустимо низьку пріоритетність у стратегії діяльності держави на міжнародній арені. Проведено дослідження сучасних брендингових характеристик України, визначено їх переваги та недоліки, а також перспективи їх трансформації. На основі існуючих теоретичних підходів, найбільш успішних практик реалізації брендингової політики країнами ЦСЄ та аналізу поточних брендингових характеристик України запропоновано комплекс рекомендацій щодо використання технологій брендингу для просування національних інтересів України.