Розглянуто чорносотенний рух на території України та його особливості на різних етапах. Наведено дані щодо чорносотенних союзів і організацій (до них належать "Всеросійський національний союз" та більш праві партії), що діяли на території України 1904 - 1914 рр. Максимально об'єктивно простежено процес розвитку чорносотенного руху на території України, розкрито його особливості на різних етапах. Використано термінологію початку ХХ ст.

Досліджено специфіку діяльності монархічних партій в Україні у 1907 - першій половині 1914 рр. Проаналізовано діяльність місцевих монархічних організацій у визначених географічних межах. Охарактеризовано програмні вимоги місцевих організацій. Вивчена діяльність відомих монархістів та їх внесок у захист ідеології російського самодержавства. Виділено фактори, що впливали на роботу монархістів Наддніпрянської Україні в масах, а також їх методи і тактику. Висвітлено основні напрями роботи на виборах до Державних дум, а також парламентську діяльність, в тому числі з проблемних українських питань. Аргументовано доведено, що українські організації монархістів мали свої особливості в програмних питаннях, в тактиці політичного блокування, в пропаганді своїх ідей, але вся їх діяльність була приречена на провал, про що вони самі й писали.

Розглянуто феномен монархічного руху Наддніпрянської України початку ХХ ст., узагальнено його значення для сьогодення. Проаналізовано діяльність відомих монархістів на території України та їх внесок у захист самодержавства. Переосмислено стійкі стереотипи історіографії радянського періоду та сучасної російської історичної науки щодо політичної діяльності правих, їх тактики боротьби та трансформації ідеології монархізму в Україні.

Роботу присвячено вивченню питання функціонування чорносотенного руху Російської імперії на території України на початку XX ст. Істотно вивчено історію виникнення і становлення чорносотенних партій і організацій, їх чисельність та соціальний склад в Україні і загалом в імперії. Проаналізовано різні течії у чорносотенстві - від поміркованих до екстремістських, хід єврейських погромів та причини антисемітизму. Увагу приділено зв'язкам чорносотенців та їхніх верховодів з російським монархізмом, з широкою селянською масою та ієрархами російської православної церкви. Слабкіше висвітлено думську тактику чорносотенців, їх ставлення до царського маніфесту 17 жовтня 1905 р. і проблеми конституціоналізму після обнародування останнього. Дсліджено вплив чорносотенного руху на суспільно-політичні настрої населення на місцях; значення чорносотенного руху в українських губерніях у період Першої світової війни. Це видання адресоване науковцям, викладачам, студентам та всім хто цікавиться історією України, політичними та національними питаннями' у Російській імперії на початку XX ст.

Мета статті - реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості чорносотенного руху в Україні наприкінці XIX ст. та у часи Першої світової війни. Методологія грунтується на принципах історизму, об'єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітично-септичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано специфіку чорносотенного руху в Україні у вказаний час. Проблематика чорносотенного руху в Російській імперії на початку ХХ ст., попри всю її складність і суперечливість, досить успішно досліджується російськими, українськими, єврейськими та іншими істориками й публіцистами вже понад століття. Істотно вивчена історія виникнення і становлення чорносотенних партій та організацій, їх чисельність, соціальний склад в Україні і загалом в імперії. Проаналізовано різні течії у чорносотенстві - від поміркованих до екстремістських, хід єврейських погромів та причини антисемітизму. Менше уваги дослідники приділили зв'язкам чорносотенців, їх очільників із російським монархізмом, широкою селянською масою та ієрархами православної церкви. Ще слабше висвітлено думську тактику чорносотенців, їх ставлення до маніфесту від 17 жовтня 1905 р., проблеми конституціоналізму після обнародування останнього. Серйозною прогалиною у вітчизняній історіографії залишається діяльність чорносотенців у роки Першої світової війни.

Мета статті - реконструювати та проаналізувати основні етапи й особливості чорносотенного руху в Україні на початку ХХ ст. та у часи Першої світової війни. Методологія дослідження грунтується на принципах історизму, науковизні, об'єктивності. Використано порівняльно-історичний, аналітично-септичний методи, методики наукової критики джерел, міждисциплінарний підхід. На підставі опрацьованих джерел, значна частина яких уперше вводиться в науковий обіг, охарактеризовано специфіку чорносотенного руху в Україні наприкінці XIX ст. та у перші десятиліття ХХ ст. Результати дослідження. Проблематика чорносотенного руху у Російській імперії на початку ХХ ст., попри всю її складність і суперечливість, досить успішно досліджується російськими, українськими, єврейськими та іншими істориками і публіцистами вже понад століття. Істотно вивчена історія виникнення і становлення чорносотенних партій і організацій, їх чисельність та соціальний склад в Україні і загалом в імперії. Проаналізовано різні течії у чорносотенстві - від поміркових до екстремістських, хід єврейських погромів та причини антисемітизму. Менше уваги дослідники приділили зв'язкам чорносотенців та їх верховодів з російським монархізмом, з широкою селянською масою та ієрархами Російської православної церкви. Ще слабкіше висвітлена думська тактика чорносотенців, їх ставлення до царського маніфесту 17 жовтня 1905 р. і проблеми конституціоналізму після обнародування останнього. Серйозною прогалиною у вітчизняній історіографії залишається діяльність чорносотенців у роки Першої світової війни. Перспективи подальших студіювань. Наголошено на значному потенціалі матеріалів названої проблематики в дослідженні феномену чорносотенства, що й донині зберігає свою "виняткову злободенність", особливо в контексті сучасних українсько-російських відносин.