Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)514-53 + Х2(4УКР)467-523

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: ДС40306 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)514-53 + Х2(4УКР)467-523

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: ДС40306 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)514-53 + Х2(4УКР)467-523

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: ДС40306 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)514-53 + Х2(4УКР)467-523

Рубрики:

Історія

Історія держави і права

Шифр НБУВ: ДС40306 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена актуальній проблемі в історії українського державотворення - аналітичному і систематизованому опису розвитку української державності в XVI-XVIII ст. через порівняння принципів устрою козацької християнської республіки та Української держави за Конституцією Пилипа Орлика. Розглянуто устрій державних утворень у контексті сучасних теоретико-правових концепцій про форму правління з метою з'ясування спільного та специфічного.

Представлено всі відомі універсали і накази Богдана Хмельницького, а також угоди і вимоги гетьмана за 1648-1657 рр. з архівів України, Російської Федерації, Білорусі, Польщі, США, Бразілії, в яких йдеться про соціально-економічний розвиток і політичне становище України у період Хмельниччини. Наведені сумнівні та підроблені універсали Б.Хмельницького; універсали полковників; список універсалів Б.Хмельницького, згадуваних у джерелах та літературі, але не виявлених; перелік архівних фондів і публікацій універсалів Б.Хмельницького.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

Зроблено одну з перших спроб у вітчизняній історіографії дослідити еволюцію козацької державності Запорозької Січі, розширити й систематизувати наукові знання з історії державно-політичного устрою України другої половини XVII ст. Розкриваються особливості, суперечності суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України-Гетьманщини шляхом висвітлення діяльності українських гетьманів, аналізу економічного стану та соціальної трансформації тогочасного суспільства. Особливу увагу приділено розгляду політичної діяльності гетьманів Б.Хмельницького, І.Виговського, Ю.Хмельницького, І.Брюховецького, П.Дорошенка, Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи.

У дисертації досліджується проблема становлення і розвитку цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та практика його застосування. Значна увага приділена аналізу цивільно-правових інститутів, закріплених у Кодексі. Проаналізовані судові справи, зокрема цивільні щодо його застосування, використана спеціальна та інша монографічна література. Зроблено висновок про високий рівень розвитку для свого часу цивільного права Гетьманщини за Кодексом 1743 року та подані науково обгрунтовані рекомендації щодо використання досвіду законотворення Гетьманщини для удосконалення чинного цивільного законодавства України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання утворення Козацько-гетьманської держави - Гетьманщини, юридичного оформлення приєднання частини українських земель до складу Московської держави 1654 р. Проаналізовано особливості правового становища Гетьманщини, охарактеризовано центральні та місцеві органи державної влади й управління у Гетьманщині, норми цивільного, кримінального і процесуального права держави.

Освещены вопросы образования Казаческо-гетьманского государства - Гетьманщины, юридического оформления присоединения части украинских земель в состав Московского государства 1654 г. Проанализированы особенности правового состояния Гетьманщины, охарактеризованы центральные и местные органы государственной власти и управления в Гетьманщине, нормы гражданского, кримминального и процессуального права государства.

Розглянуто характерні риси звичаєвого права запорожців останнього періоду існування Січі. На підставі здійсненого аналізу цивільно-правових норм зроблено висновок про досить високий рівень правової культури козацтва у період Нової Січі (1734 - 1775 рр.). Норми кримінально-правового характеру порівняно з відповідними нормами російського та литовсько-польського законодавства.

Досліджено проблеми становлення і розвитку судової системи Україна - Гетьманщина у другій половині XVII - XVIII ст. Проаналізовано судові реформи, що здійснювалися українськими гетьманами П.Л.Полуботком, Д.П.Апостолом і К.Г.Розумовським протягом XVIII ст., а також контрреформаторські заходи I та II Малоросійських колегій. Використано численні монографії та періодичні видання, проаналізовано широке коло відповідних архівних матеріалів та інших джерел. Зроблено висновок про складність і розгалуженість судової системи Україна - Гетьманщина, притаманність їй певних демократичних рис і комплексу внутрішніх суперечностей, на усунення яких було спрямовано судові реформи українських гетьманів.

Розглянуто інституційну модель та політичний режим Гетьманату (Генеральна рада, Рада старшини, Інститут гетьманства, Генеральна старшина, центральні органи виконавчої та судової влади, місцеві органи управління, структура міського самоврядування, а також типологія політичного режиму Гетьманщини). Детально проаналізовано особливості функціонування політичного організму Запорозької Січі, козацького устрою Слобожанщини та політичної системи Правобережної України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46 + Т3(4УКР)46-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше в сучасній вітчизняній правовій науці розглянуто проблему становлення українського судочинства в добу Гетьманщини (XVII - XVIII ст.). Висвітлено діяльність усіх судових установ і органів, що брали участь у судочинстві. Викладено порядок здійснення правосуддя в кримінальних справах та показано необхідність використання правових досягнень минулого. Розглянуто судові реформи гетьмана Кирила Розумовського, а також зміни в судочинстві України - Гетьманщини внаслідок посилення імперського впливу Росії (1722 - 1760 рр.).

Впервые в современной отечественной правовой науке рассмотрена проблема становления украинского судоустройства в период Гетманщины (XVII - XVIII вв.). Освещена деятельность всех судебных учреждений и органов, участвовавших в судоустройстве. Изложен порядок осуществления правосудия в криминальных делах и показана необходимость использования правовых достижений прошлого. Рассмотрены судебные реформы гетмана Кирилла Розумовского, а также изменения в судоустройстве Украины - Гетманщины вследствие усиления имперского влияния России (1722 - 1760 гг.).

Комплексно досліджено апарат управління Запорізької Січі (середина XVI ст. - 1775 р.). Розкрито суть, особливості, історичне значення апарату управління Запорізької Січі та засади його створення і функціонування: принципи виборності, колегіальності, гласності, змінності, звітності органів апарату управління та участі всього запорізького козацтва у їх формуванні; встановлено систему судових органів та пояснено особливості її побудови і функціонування. Зроблено висновок: Запорізька Січ,яка не мала всіх ознак держави, була своєрідним державним утворенням.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)46/47-623.11

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 16 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4Укр)46-629

Рубрики:

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ