Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

Досліджується проблема розвитку української державності нового часу в один з найбільш критичних періодів її існування - добі правління російського імператора Петра I. Аналізуються напрями реформи державного управління, проведеної царським урядом в Україні через засновану 1722 р. Малоросійську колегію, з'ясовуються характер нововведень, їх мета та наслідки для подальшої долі української державності. Детально висвітлюється політична діяльність наказного гетьмана П.Полуботка, а також Я.Лизогуба, В.Жураківського, Д.Апостола, Г.Грабянки, М.Ханенка та інших відомих тогочасних політиків.

Розглянуто процес виникнення та функціонування вищих і місцевих органів державної влади та управління української держави в другій половині XVII - XVIII ст. Проаналізовано правовий статус загальновійськової ради, а також генерального, полкового та сотенного урядів. Значну увагу приділено правовому статусу гетьмана - найвищої посадової особи та його найближчого оточення (ради генеральної старшини).

Рассмотрен процесс возникновения и функционирования высших и местных органов государственной власти и управления Украинского государства во второй половине XVII - XVIII ст. Проанализировано правовое положение общевоенного совета, а также генерального, полкового и сотенного правительств. Значительное внимание уделено правовому статусу гетьмана - высшего должностного лица и его ближайшего окружения (совет генеральной старшины).

Уперше комплексно висвітлено генезис, формування, еволюцію та склад полково-сотенного адміністративного устрою української козацької держави XVII - XVIII ст. Розглянуто історію відомих полків і сотен Гетьманщини як адміністративних одиниць, склад населених пунктів і адміністрацій. Наведено реєстр генеральної, полкової та сотенної старшин Війська Запорозького за період 1648 - 1782 рр.

Впервые комплексно освещены генезис, формирование, эволюция и состав полково-сотенного административного устройства украинского казацкого государства XVII - XVIII вв. Рассмотрены история известных полков и сотен Гетманщины как административных единиц, состав населенных пунктов и администраций. Приведен регистр генеральной, полковой и сотенной старшин Войска Запорожского за период 1648 - 1782 гг.

Проаналізовано роль Запорізької Січі в історії державотворення України. Висвітлено передумови та причини зародження запорізького козацтва, визначено закономірності формування та діяльності органів влади Січі. Розглянуто питання військового і територіального поділу запорізьких вольностей XVI - XVIII ст. у контексті суспільно-політичних традицій українського народу.

Проанализирована роль Запорожской Сечи в истории развития украинского государства. Освещены предпосылки и причины зарождения запорожского казачества, определены закономерности формирования и деятельности органов власти Сечи. Рассмотрены вопросы военного и территориального деления запорожских вольностей XVI - XVIII ст. в контексте общественно-политических традиций украинского народа.

Досліджено історію київського магістрату з середини XVII до початку XVIII ст., зокрема його правовий статус у відносинах із воєводською та козацькою адміністраціями.

Комплексно досліджено апарат управління Запорізької Січі (середина XVI ст. - 1775 р.). Розкрито суть, особливості, історичне значення апарату управління Запорізької Січі та засади його створення і функціонування: принципи виборності, колегіальності, гласності, змінності, звітності органів апарату управління та участі всього запорізького козацтва у їх формуванні; встановлено систему судових органів та пояснено особливості її побудови і функціонування. Зроблено висновок: Запорізька Січ,яка не мала всіх ознак держави, була своєрідним державним утворенням.

Розглянуто походження, структуру та правове регулювання органів державної влади та управління на Україні у другій половині XVII ст. Реконструйовано механізм формування, склад, функціонування та компетенцію органів генерального, полкового і сотенного урядів. Визначено державно-правовий статус української держави, особливості державного правління та форму політичного режиму зазначеного періоду. Значну увагу приділено динаміці розвитку органів державної влади та управління. Розкрито умови, державно-правові наслідки та значення цього процесу для України.

Досліджено процеси виникнення, становлення та розвитку Генерального уряду як інституту влади Гетьманщини в указаний період. Уперше розкрито порядок підготовки та діяльність у вищих державних органах, які утворювали Генеральний уряд, військових канцеляристів як професійних державних службовців. Детально досліджено систему канцелярій Генерального уряду як самостійного державного органу. Висвітлено випадки та порядок призначення наказного гетьмана та встановлено, що інституту наказного гетьмана належало помітне місце в механізмі державної влади та управління Гетьманщини. Поглиблено дослідження порядку обрання гетьманів: процедуру висунення кнадидатів на посаду, порядок проведення передвиборчої агітації та порядок голосування. Проаналізовано роль та історичне місце організації державної влади Гетьманщини у контексті розвитку європейської державно-правової культури.

Досліджено механізми заміщення старшинських вакансій у козацькій державі, що базувалися не на службових заслугах кандидата, а на його спорідненості з впливовими представниками старшинської верстви. Акцентовано увагу на масштабах цього явища та ставленні до нього в козацькому середовищі.

Досліджено процес виникнення, становлення та розвитку Генерального уряду як інституту державного управління Гетьманщини другої половини XVII - середини XVIII ст. Розглянуто інституціональні процеси в Гетьманщині у другій половині XVII - середині XVIII ст. Висвітлено особливості формування та становлення органів державного управління, що утворювали Генеральний уряд Гетьманщини у другій половині XVII - середині XVIII ст. Проаналізовано роль та історичне місце організації державної влади Гетьманщини у другій половині XVII - середині XVIII ст. у контексті розвитку європейської державно-правової думки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46-523.1 + Т3(4УКР)46-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)46-523 + Т3(4УКР)46-5

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: ВА674238 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексне історико-правове дослідження становлення, розвитку, особливостей і характеру функціонування Ради старшини як органу державної влади Гетьманщини. Вперше виконано періодизацію еволюції правового статусу Ради старшини як державної інституції Гетьманщини та виділено чотири етапи: зародження та поступове закріплення Ради старшини в системі органів влади та управління Гетьманщини (1648 - 1657 pp.), оформлення Ради старшини як вищого органу державної влади Гетьманщини (1657 - 1708 pp.), занепад і поступове усунення Ради старшини від влади (1708 - 1750 pp.), поновлення та активізація діяльності Ради старшини - (1750 - 1764 pp.). Показано дію принципу наступності традиції станово-представницької демократії на українських землях від боярської ради, Пани-ради і сейму - до Ради старшини. Виявлено залежність динаміки правового статусу Ради старшини від особливостей зовнішньополітичного становища та боротьби за владу в Гетьманщині. Доведено, що протягом існування Гетьманщини Рада старшини еволюціонувала від демократичного до олігархічного органу, що проявилося: в усуненні демократичної процедури формування складу Ради старшини, в утвердженні спадкового принципу передачі посад, у відстороненні від участі у виборах широких мас населення. Виявлено особливості правотворчої діяльності Ради старшини у напрямку встановлення верховенства писаного права через розробку першого українського кодексу - "Прав, за якими судиться малоросійський народ" 1743 p. Висвітлено правові засади участі Ради старшини у підготовці петиції до імператриці Катерини II від 25 грудня 1763 р. "Прошение малороссийского шляхетства и старшин вместе с гетьманом о восстановлении старинных прав Малороссии". Доведено ідентичність процесів інкорпорації Галичини (Князівства Руського) до складу Польщі у XV ст. і Гетьманщини - до складу Російської імперії у XVIII ст. та правового становища представницьких органів влади на території України у зазначені історичні періоди.