Надано загальнотеоретичну характеристику права на правову допомогу. Запропоновано його визначення як системою правових можливостей, що полягає в одержанні допомоги в реалізації прав, законних інтересів та обов'язків, яка може надаватися у формі консультацій з юридичних питань, роз'яснення норм права, представництва інтересів в суді та в інших органах публічної влади, складання документів правового характеру та ін. Наголошено, що фундаментальними соціальними благами, які покладені в основі права на правову допомогу, виступають правова інформація та захист прав і законних інтересів особи. Підкреслено особливу, подвійну природу права на правову допомогу: воно розкривається як одне з прав людини й як важлива гарантія реалізації інших прав людини. Проаналізовано структуру цього права. Розглянуто систему гарантій права на правову допомогу, яка включає в себе загальновизнані принципи права, а також внутрішньодержавні та міжнародно-правові гарантії. Просторову, темпоральну, інформаційну, професійну та фінансову доступність визначено як умови ефективності правової допомоги.