Обгрунтовано сутність, підкреслено важливість та необхідність проведення гендерної експертизи українського законодавства, висвітлено її методологічні підходи та методичні засади, розглянуто науковий інструментарій. Проаналізовано особливості гендерної експертизи, визначено комплекс відповідних дій можливого гендерного перетворення та новотворення у законодавстві, зважаючи на європейський та міжнародний досвід. Гендерну експертизу законодавства в Україні здійснено в межах проекту ПРООН "Сприяння гендерній рівності".

Проаналізовано онтологічні й аксіологічні проблеми визначення категорій "інтеграція" та "європейська міждержавна інтеграція" у вітчизняній та зарубіжній конституційно-правовій доктрині. Висвітлено методологію дослідження конституційно-правового забезпечення міждержавних інтеграційних процесів у вітчизняній і зарубіжній науці конституційного права. Обгрунтовано теоретико-методологічне й аксіологічне визначення сучасного конституціоналізму у контексті глобалізаційної парадигми та міждержавної інтеграції. Розглянуто категорійно-понятійний апарат інтернаціоналізації конституційного права та конституціоналізації міжнародного правопорядку за умов міждержавних інтеграційних процесів. Охарактеризовано етапи розвитку доктрини суверенітету та її конституційного забезпечення у процесі європейської міждержавної інтеграції.

Проанализированы онтологические и аксиологические проблемы определения категорий "интеграция" и "европейская межгосударственная интеграция" в отечественной и зарубежной конституционно-правовой доктрине. Освещена методология исследования конституционно-правового обеспечения межгосударственных интеграционных процессов в отечественной и зарубежной науке конституционного права. Обоснованы теоретико-методологическое и аксиологическое определения современного конституционализма в контексте глобализационной парадигмы и межгосударсвенной интеграции. Рассмотрен категорийно-понятийный аппарат интернационализации конституционного права и конституционализации международного правопорядку в условиях межгосударственных интеграционных процессов. Охарактеризованы этапы развития доктрины суверенитета и ее конституционного обеспечения в процессе европейской межгосударственной интеграции.

Висвітлено особливості становлення та сучасний дискурс проблеми легітимації політико-правових інститутів. Розглянуто правову реальність як джерело та сферу об'єктивації правової належності. Розкрито дилеми розвитку конституційності за умов глобалізації. Проаналізовано внутрішні механізми та тенденції розвитку конституціоналізму в контексті еволюції правового упорядкування суспільства. Запропоновано соціодинамічний підхід до методології легітимації конституційного права. Показано можливості його застосування до аналізу актуальних проблем здійснення конституційної реформи в Україні.

За результатами роботи науково-практичної конференції "Актуальні проблеми реалізації та удосконалення Конституції України" (25 червня 2009 р.) та методологічного семінару "Теоретико-методологічні проблеми сучасного конституціоналізму та державного управління в Україні" (27 жовтня 2009 р.) висвітлено основні тенденції розвитку й удосконалення Конституції України та державного управління. Проаналізовано конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України, теоретичні проблеми реформи вітчизняної конституційної моделі місцевого самоврядування, конституційно-правовий механізм оптимізації діяльності політичних партій. Розкрито роль кодифікації законодавства у механізмі забезпеченні прав і свобод людини. Увагу приділено соціально-правовим аспектам ефективного функціонування системи забезпечення національної безпеки України.

По результатам работы научно-практической конференции "Актуальные проблемы реализации и усовершенствования Конституции Украины" (25 июня 2009 г.) и методологического семинара "Теоретико-методологические проблемы современного конституционализма и государственного управления в Украине" (27 октября 2009 г.) освещены основные тенденции развития и усовершенствования Конституции Украины и государственного управления. Проанализированы конституционно-правовой статус Кабинета Министров Украины, теоретические проблемы реформы отечественной конституционной модели местного самоуправления, конституционно-правовой механизм оптимизации деятельности политических партий. Раскрыта роль кодификации законодательства в механизме обеспечения прав и свобод человека. Уделено внимание социально-правовым аспектам эффективного функционирования системы обеспечения национальной безопасности Украины.

Вміщено матеріали з найбільш дискусійних тем, які відображають конституційну теорію та практику, коли створюються умови для реалізації прогресивних ідей й їх осмислення дозволяє оцінити нові наукові знання, а інколи й уникнути багатьох помилок і неправильних тлумачень людьми, які не звикли у сферах державного та суспільного життя мати справу з Конституцією. Розкрито зміст поняття "конституційне будівництво". Запропоновано своєрідний підхід у розумінні розвитку конституційної теорії, адже Конституція завжди потребує, щоб її роз'яснювали й охороняли. Констатовано, що під час аналізу будь-якої проблеми, яка виникає в суспільних відносинах і стосується конституційно-правової теорії, практично неможливо відокремити ідеї, які народжені конкретною історичною ситуацією, від ідей, які виникли із політичних або філософських принципів чи успадковані з правозастосовної практики. Зауважено, що іншими словами, кожна політико-правова доктрина конкретно-історична та, водночас, абстрактна, оскільки вона більше стосується дійсності, а не ідеї за допомогою дійсності.

Розкрито зміст сучасних публічно-правових доктрин. Проаналізовано тенденції розвитку конституційного, адміністративного, фінансового, міжнародного, інформаційного регулювання на сучасному етапі розвитку правової системи України. Охарактеризовано стан і динаміку розвитку українського законодавства, відображено сучасні наукові уявлення про нього. Здійснено порівняльно-правові галузеві дослідження відповідних проблем, що відображають сучасні євроінтеграційні процеси в Україні.

Досліджено словотвірні особливості українських термінів конституційного права. Окреслено особливості суфіксального та префіксального способів творення термінів цієї галузі права на сучасному етапі. З'ясовано та проаналізовано продуктивність словотвірних моделей цих способів творення термінів конституційного права.

Розглянуто теоретико-методологічні, онтологічні, праксіологічні й аксіологічні аспекти визначення змістовної характеристики категорій "інтеграція" та "правової інтеграції".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х80 в + Х809(4УКР) в

Рубрики:

Державне (конституційне) право

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше об'єктом лінгвістичного аналізу стала термінолексика конституційного права України, з-посеред загальної термінолексики конституційного права виокремлено й оформлено в електронному форматі базу термінів конституційного права України. Простежено процес формування цієї термінолексики. Висвітлено специфіку парадигматичних відношень досліджуваних термінів. Проведено структурно-словотвірний аналіз, визначено основні словотвірні типи. Виявлено розбіжності подання однакових термінів у лексикографічних працях з конституційного права.

Досліджено проблеми легітимації основного закону з самоорганізаційних механізмів світу права як особливої форми реальності. Зазначено, що зміст поняття "легітимність" є похідним не лише від суб'єктивного "волевиявлення законодавця" чи "народного схвалення", він має також бути об'єктивно виправданим як динамікою природно-суспільних основ людського буття, так і конкретно-історичними умовами розвитку ціннісних мірил самої "ідеї права". Досліджено ключові тенденції становлення й розвитку уявлень про легітимність політико-правових інститутів, критично проаналізовано найбільш поширені сучасні підходи до тлумачення її змісту й критеріїв з метою удосконалення їх концептуалізацій у напрямку підвищення ступеня практичної дієвості останніх. В результаті багаторівневого структурно-функціонального аналізу правової реальності як відкритого системного утворення, виявлення тенденцій розвитку конституціоналізму в контексті еволюції правового упорядкування суспільства сформульовано методологічні засади соціодинамічного підходу до оцінки легітимності конституційних норм. На основі зазначеного підходу досліджено поточний стан та потенційні перспективи вирішення кардинальних проблем легітимності конституційної реформи в Україні, визначено базові орієнтири вдосконалення вітчизняного конституційного законодавства та розглянуто шляхи його узгодження із спрямуваннями розвитку міжнародних політико-правових інститутів.