Досліджено міжнародні стандарти щодо статусу та функціонування національних установ із захисту та заохочення прав людини. Розкрито історичний аспект їх створення ООН, правовий статус актів міжнародних організацій стосовно вказаних установ, зокрема, Паризьких принципів 1991 р. Увагу приділено визначенню статусу національних установ в універсальних і регіональних системах співробітництва держав, формам співробітництва міжнародних організацій з національними установами із захисту та заохочення прав людини. Проаналізовано теоретичний аспект поняття "національна установа з прав людини" та запропоновано класифікацію даних установ. Охарактеризовано інститут Уповноваженого ВР України з прав людини на предмет відповідності його Паризьким принципам 1991 р. та викладено пропозиції щодо узгодження інституту українського омбудсмана з міжнародними стандартами у даній сфері. Запропоновано створення додаткового механізму захисту прав людини в Україні у сфері дискримінації, а також урахування рекомендацій міжнародних органів щодо належного забезпечення прав дитини в Україні.

Здійснено аналіз імплементації в Україні світових стандартів забезпечення прав і свобод людини у сфері публічного управління.

Проведено комплексне дослідження теорії та практики конституціоналізації процесу європейської інтеграції України. Вперше в науці конституційного права України визначено поняття "конституціоналізація процесу європейської інтеграції України", а також сформовано його науково-практичну парадигму. На підставі дослідженої конституційної доктрини й європейської практики зі здійснення конституціоналізації розкрито етимологію терміна "конституціоналізація" розглянуто доктринальні підходи до розуміння конституціоналізації ЄС, встановлено елементи, ознаки, передумови здійснення конституціоналізації процесу європейської інтеграції держави. За результатами дослідженого досвіду конституційних перетворень у країнах-членах ЄС під впливом наднаціональних (квазі-конституційних) властивостей норм права ЄС і проаналізованих українських сучасних конституційно-правових реалій процесу євроінтеграції розроблено пропозиції щодо напрямів і змісту конституціоналізації процесу європейської інтеграції України.

Проаналізовано основні концептуальні підходи щодо інституційного та нормативного забезпечення органами державної влади європейських стандартів права людини на судовий захист в Україні. На основі понятійно-структурного та структурно-функціонального аналізу державного управління у цій сфері уточнено понятійно-термінологічний апарат і досліджено національне та міжнародне законодавство. Розкрито зміст та основні ознаки державного управління у сфері забезпечення європейських стандартів права людини на судовий захист, а також рівні та цілі його здійснення. Досліджено експертні висновки міжнародних правозахисних організацій щодо передбачених судовою реформою змін, а також рекомендації та резолюції органів Ради Європи та ЄС щодо адаптації державної діяльності у сфері судового захисту до європейських стандартів. Визначено основні напрямки оптимізації державного управління й окреслено відповідну сферу удосконалення нормативно-правової бази інсттуційного забезпечення права людини на судовий захист в Україні з метою її відповідності європейським стандартам.

Розглянуто аспекти адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні за умов євроінтеграції. Акцентовано увагу на тому, що основою громадянського суспільства та правової держави є ідея прав і свобод людини і громадянина в контексті історичного розвитку. Проаналізовано сутність та загальний зміст адміністративно-правового забезпечення прав і свобод людини і громадянина та визначено роль і обсяг діяльності органів виконавчої влади в системі їх адміністративно-правового забезпечення. Увагу приділено механізму, способам і засобам захисту прав і свобод людини і громадянина, гарантіям реалізації. Розглянуто особливості принципів адміністративного судочинства стосовно справ щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, роль і завдання прокурора в адміністративному судовому процесі під час представництва інтересів громадян з метою захисту їх порушених прав, а також функціонування інституту звернень громадян в адміністративному порядку. Відповідно до вимог Європейських стандартів адміністративного простору та судочинства внесено пропозиції щодо вдосконалення механізму відновлення порушених прав людини і громадянина.

Приділено увагу проблемі кримінальних процесуальних гарантій прав особи за міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Визначено процесуальну сутність міжнародного співробітництва, систему кримінальних процесуальних гарантій у процесі здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Наведено аргументи на користь того, що така група гарантій є системою, до складу якої входять гарантії прав і свобод особи, а також гарантії, що стосуються організації процесу міжнародного співробітництва. Проаналізовано підстави оскарження процесуальних рішень, дій і бездіяльності органів державної влади, а також окремих посадових осіб, пов'язаних з міжнародним співробітництвом, наданням міжнародної правої допомоги та екстрадиції в процесі відповідного кримінального провадження.