Розглянуто концептуальні засади реформування українського адміністративного права, питання розвитку системи державного контролю у контексті адміністративної реформи, запровадження у сфері виконавчої влади посад державних політичних діячів, а також проблеми удосконалення адміністративно-деліктного законодавства. Запропоновано новий підхід до регулювання поведінки державних службовців.

Наведено відомості про автореферати виконаних в Україні за 1991 - 2006 рр. дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата юридичних наук з спеціальності 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, які систематизовано за напрямками наукових досліджень - адміністративне право та процес, фінансове право, інформаційне право. У кожному напряму окремо виділено автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня відповідно доктора та кандидата юридичних наук. Зазначено, що у даних рубриках автореферати розміщено за поданими в алфавітному порядку прізвищами їх авторів.

Приведены сведения об авторефератах, выполненных в Украине за период 1991 - 2006 гг. диссертаций на получение научной степени доктора и кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право, которые систематизированы по направлениям научных исследований - административное право и процесс, финансовое право, информационное право. В каждом направлении отдельно выделены авторефераты диссертаций на получение научной степени соответственно доктора и кандидата юридических наук. Указано, что в данных рубриках авторефераты размещены за представленными в алфавитном порядке фамилиями их авторов.

Висвітлено історію розвитку та концепцію адміністративного права (АП) України, його взаємодію з іншими галузями права та державним управлінням. Розкрито теоретичні засади та джерела АП, наведено загальну характеристику Кодексу України про адміністративні правопорушення як основного джерела АП. Проаналізовано особливості суб'єктів АП, адміністративно-правовий статус фізичних осіб, органів виконавчої влади, об'єднань громадян і суб'єктів господарювання. Розглянуто питання адміністративно-правового регулювання публічної служби в Україні, провадження в справах про адміністративні правопорушення, адміністративно-правового захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Освещены история развития и концепция административного права (АП) Украины, его взаимодействие с другими отраслями права и государственным управлением. Раскрыты теоретические основы и источники АП, дана общая характеристика Кодекса Украины об административных правонарушениях как основного источника АП. Проанализированы особенности субъектов АП, административно-правовой статус физических лиц, органов исполнительной власти, объединений граждан и субъектов хозяйствования. Рассмотрены вопросы административно-правового регулирования публичной службы в Украине, производства по делам об административных правонарушениях, административно-правовой защите прав, свобод и законных интересов физических и юридических лиц.

Наведено характеристику адміністративно-правових режимів (АПР) в Україні, розглянуто їх види та критерії класифікації. Висвітлено проблеми законодавчого забезпечення АПР, наведено рекомендації щодо удосконалення адміністративного режимного провадження.

Дана характеристика административно-правовых режимов (АПР) в Украине, рассмотрены их виды и критерии классификации. Освещены проблемы законодательного обеспечения АПР, представлены рекомендации по усовершенствованию административного режимного производства.

Проаналізовано поняття та визначено зміст інституту нормативно-правового регулювання. Висвітлено погляди ряду провідних фахівців теоретико-правової науки на зазначені питання та узагальнено існуючі думки. Увагу приділено співвідношенню понять "правове регулювання" і "правовий вплив", "нормативність" і "юридичність" форм права за умов впорядкування суспільних відносин.

Досліджено проблеми розвитку адміністративного права. В межах історичних засад проаналізовано категорію розвитку адміністративного права в Україні та за кордоном. Розглянуто теоретичні, засади категорії адміністративного права, визначено основні теоретичні основи засад розвитку в адміністративному праві з виокремленням сфер і напрямів. Проаналізовано шляхи розвитку адміністративного права як науки управління, при цьому особливу увагу приділено теоретичній частині адміністративного права та формування напрямів її розвитку. Сформульовано концепції розвитку адміністративного права як головної умови безпечного та сталого розвитку суспільства. Визначено основні шляхи вдосконалення теоретичного та практичного напрямів розвитку адміністративного права на основі досвіду зарубіжних країн.

Розглянуто проблемно-тематичний простір галузі науки "Державне управління" як динамічну сукупність гострих проблем і відповідних цим проблема актуальних тем досліджень, упорядкованих відповідно до домінуючих парадигмам і паспортам спеціальностей галузі. Він знаходиться під впливом: практики державного управління, яка генерує виклики та замовлення на осмислення проблем держави та суспільства; суб'єктів наукових досліджень, які проводять наукові дослідження; паспортів спеціальностей, які забезпечують інституційне бачення науковим співтовариством тематичного розвитку галузі; стану науки, коли вона не може забезпечити наявними ресурсами відповідь на запитання практики державного управління. Відповідно до цих факторів аргументовано тематичні напрямки наукових досліджень. Надано обгрунтування необхідності проведення наукознавчих досліджень галузі, запропоновано перелік найбільш актуальних тем наукових досліджень, орієнтованих на реальні проблеми суспільства та держави. Надано рекомендації щодо формування експертної мережі фахівців з проблем державного управління, запропоновано напрямки модернізації паспортів спеціальностей галузі науки "Державне управління".

Проаналізовано основні інститути українського адміністративного права, розглянуто місце адміністративного права в правовій системі держави, механізм адміністративно-правового регулювання суспільних відносин. Висвітлено питання адміністративно-правового регулювання державного управління в окремих сферах життєдіяльності людства. Увагу приділено нововведенням, що сталися в останні роки в науці адміністративного права та в законодавстві України зокрема.

Обгрунтовано причинно-наслідкову детермінованість функцій держави і механізмів державного управління. Викладено методологічні аспекти розвитку та оптимізації причинно-наслідкового зв'язку функцій держави та механізмів державного управління. Оцінено стан системи державного управління як індикатор рівня функціональної детермінованості механізмів державного управління.

Розглянуто проблеми визначення адміністративної опініоніки в системі юридичних наук. Розкрито суть проблеми розвитку адміністративного права як головної складової забезпечення суспільної безпеки. Визначено категорії соціології адміністративного права та надано визначення адміністративної опініоніки.

Розглянуто необхідність і особливості процесу європеїзації адміністративного права України як засвоєння європейського стилю правового мислення та європейської практики правотворчої й правозастосовної діяльності публічної адміністрації. Доведено, що у даному напрямку Україна не пройшла належного шляху, що пов'язане із сильним впливом негативної спадщини пострадянського адміністративного управління. Показано, що європеїзація українського права пов'язана як із засвоєнням надбань Європейського Союзу, так і надбань Ради Європи в їх взаємодії і взаємовпливу.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади інституціоналізації демократії як засобу розвитку національної системи державного управління. На підставі цього систематизовано її основні дослідницькі концепції, теорії та підходи, розроблено підхід щодо розуміння демократії як умови розвитку національної системи державного управління, як організаційно-регулюючого та інституційно-процесуального засобу розвитку державного управління. У межах аналізу особливостей становлення вітчизняної моделі інституціоналізації демократії ідентифіковано основні причини та ризики її деінституціоналізації, розроблено шляхи подолання деінституціоналізації демократії, розкрито зміст інституціоналізації громадянського суспільства в Україні, охарактеризовано інституційний аспект демократичної модернізації інститутів державного управління, запропоновано концепцію демократичної модернізації, яка базується на інструментальному та системному підходах, спрямованих на реалізацію новітніх тенденцій функціонування державно-управлінських інститутів. Наведено основні вимоги щодо демократичної модернізації інститутів державного управління та її етапи, розкрито зміст інституційних принципів демократичного управління в Україні, сутність інституційних механізмів демократичного управління України. Досліджено інституціоналізацію опозиції як оптимізаційний засіб демократизації державного управління в Україні, з'ясовано сутність політичної та адміністративної інтеграції. Ідентифіковано інтеграційні фактори, які мають забезпечити демократизацію державного управління, та дезінтеграційні, які її стримують. Розроблено оптимізаційні напрями демократизації державного управління України, запропоновано оптимальну модель демократизації державно-публічного управління.