Наведено теоретико-методологічні розробки щодо удосконалення інноваційних процесів у сфері державного управління та місцевого самоврядування. Показано специфіку впровадження інновацій на державному та регіональному рівнях. Викладено теоретичні засади державного управління інноваційним розвитком регіону. Розглянуто взаємовідносини, що виникають у ході реалізації регіональних соціально-економічних програм. Проаналізовано інноваційний розвиток сільських поселень як елементів територіальних систем. Обгрунтовано пріоритетні напрямки удосконалення процесу управління інноваційним розвитком регіону. Розроблено методологічні засади мотивації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування до інноваційної діяльності. Наведено методику психодіагностики мотиваційних потенціалів особистості та групи. Запропоновано інноваційні методи державного регулювання функціонування мезологістичних систем з урахуванням їх активності. Охарактеризовано інноваційні засоби контролінгу в сфері державної служби.

Приведены теоретико-методологические разработки по усовершенствованию инновационных процессов в сфере государственного управления и местного самоуправления. Показана специфика внедрения инноваций на государственном и региональном уровнях. Освещены теоретические основы государственного управления инновационным развитием региона. Рассмотрены взаимоотношения, возникающие при реализации региональных социально-экономических программ. Проанализировано инновационное развитие сельских поселений как элементов территориальных систем. Обоснованы приоритетные направления усовершенствования процесса управления инновационным развитием региона. Разработаны методологические основы мотивации государственных служащих и должностных лиц местного самоуправления к инновационной деятельности. Приведена методика психодиагностики мотивационных потенциалов личности и группы. Предложены инновационные методы государственного регулирования функционирования мезологистических систем с учетом их активности. Охарактеризованы инновационные средства контролинга в сфере государственной службы.

Раскрыта сущность понятия публичной власти, определены ее основные цели и задачи. Установлен правовой статус публичной государственной и публичной самоуправленческой (муниципальной) власти, проанализированы актуальные проблемы их идентификации, соотношения и взаимодействия. Дана общая характеристика нормативно-правовой регламентации объектного состава местного самоуправления в Украине. Определено значение международно-правовых стандартов в становлении компетенции местного самоуправления, освещены вопросы ее конституционно-правовой регламентации. Проанализировано влияние местного хозяйства на формирование объектного состава местного самоуправления.

Висвітлено загальнотеоретичні основи інституціоналізації публічної самоврядної влади в Україні. Проаналізовано основні теорії розвитку інституціоналізму та обгрунтовано можливість їх адаптації в сфері місцевого самоврядування, охарактеризовано процес становлення складових інституту публічної самоврядної влади, зокрема загальних засад, територіальної основи, громади, форм волевиявлення, посадових осіб, представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми становлення інститутів та їх взаємозв'язки, розкрито їх теоретико-методологічну та правову основу, виявлено основні тенденції розвитку інститутів публічної самоврядної влади в Україні. Запропоновано інноваційні напрями розвитку наявних інститутів і запровадження аналогічних сучасним інститутам муніципальної зарубіжної практики.

Освещены общетеоретические основы институционализации публичной самоуправляемой власти в Украине. Проанализированы основные теории развития институционализма и обоснована возможность их адаптации в сфере местного самоуправления, охарактеризован процесс становления составляющих института публичной самоуправляемой власти, в частности общих положений, территориальной основы, общества, форм волеизъявления, долностных лиц, представительских и исполняющих органов местного самоуправления. Рассмотрены проблемы становления институтов и их взаимосвязей, раскрыта их теоретико-методологическая и правовая основы, показаны основные тенденции развития институтов публичной самоуправляемой власти в Украине. Предложены инновационные направления развития институтов и внедрение аналогичных современным институтам муниципальной зарубежной практики.

Обгрунтовано плідність комунікативної парадигми у побудові сучасної системи місцевого самоврядування, яка базується на ідеї структурно-функціональної дії як засобі розв'язання соціальних проблем і суперечностей, використовує принцип соціальних практик, що полягає у їх композиції, а також принцип соціальної зорієнтованості суспільних змін у напрямку до утвердження стандартів соціальної держави, визнання засадними принципами міжлюдських стосунків толерантності, плюралізму думок, відповідальності, компромісу, конструктивної співпраці. Розвинуто змістовні характеристики управлінських послуг, відкритості та повноти інформації про можливості їх вибору, доступності та корисності послуг, поваги до прав громадян, співпраці з провайдерами послуг. Зроблено спробу узагальнити й адаптувати до місцевого самоврядування технологію відповідного бюджетування.

Проаналізовано теоретико-методологічні засади управління розвитком територіальних соціально-економічних систем, розглянуто механізми функціонування місцевого самоврядування. Визначено характерні ознаки соціально-економічної системи та запропоновано цілісну методологію управління територіальним розвитком. Розроблено концептуальні засади створення національної системи планування розвитку територій. Обгрунтовано новий підхід щодо побудови моделі децентралізації фінансового забезпечення управління територіальним розвитком. Запропоновано способи виявлення та використання резервів активізації можливостей управлінської системи щодо її оновлення, які становлять механізм саморозвитку. Проведено комплексне дослідження територіальної організації влади в Україні, виявлено особливості реалізації місцевого самоврядування. Науково обгрунтовано підходи щодо адміністративно-територіального реформування та визначення співвідношення державного управління та місцевого самоврядування за рівнями територіального управління. Запропоновано методику оцінки ефективності діяльності місцевих органів влади та управління. Визначено основні напрями удосконалення організаційних механізмів реалізації управлінських функцій.

Висвітлено концептуальні проблеми теорії гарантій прав (ГП) місцевого самоврядування (МСВ) в Україні, генезис становлення наукових знань про ГП МСВ у вітчизняній та закордонній юридичній науці. Розкрито правову природу ГП МСВ, теоретичні та практичні проблеми співвідношення соціального змісту та юридичної форми у конституційно-правовому гарантуванні (КПГ) прав МСВ. Визначено функції КПГ прав МСВ, наведено класифікацію ГП МСВ та їх видову характеристику.

Висвітлено теоретико-методологічні засади гарантування місцевого самоврядування (МС) в Україні. Проаналізовано історіографію наукової літератури, зміст зарубіжних і вітчизняних нормативно-правових джерел регламентування МС, основні концепції гарантування МС, світовий досвід його нормативно-правового гарантування. Розглянуто джерела цілей самоврядування, їх класифікацію, засади формування механізму цілепокладання у контексті гарантування МС. Висвітлено проблеми у державно-владних відносинах між органами МС і місцевими органами виконавчої влади в Україні. Проаналізовано засоби формування необхідної умови гарантування МС, зокрема, правовий, інституційний, людський, морально-психологічний ресурси, а також його фінансово-матеріальну основу та ресурси формування достатньої умови гарантування - ініціативу, самоорганізацію та суспільну самодіяльність населення. Запропоновано концепцію гарантування МС.

Розроблено методологію вивчення інституту як взаємопов'язаних складових, зокрема, теоретичної, функціональної, ресурсної, оціночної. Виявлено основні тенденції розвитку інститутів публічної самоврядної влади в Україні. Висвітлено стратегічні перспективи розвитку моделі самоврядної влади та доведено необхідність інституціоналізації громадської участі. Проведено моніторинг кількісних і якісних вимірів стану кадрового забезпечення органах місцевого самоврядування (ОМС), що засвідчує неможливість надання ними якісних послуг, зумовленої колосальним дефіцитом професійного кадрового ресурсу. Обгрунтовано необхідність зміни парадигми служби в ОМС у системі публічної служби. Аргументовано необхідність удосконалення виборчого інструментарію, легітимації інституту заступництва посадових осіб, інституту муніципального банкрутства, інституту муніципального омбудсмана, інституту кооперації територіальних громад у сфері місцевого самоврядування. Апробовано антикорупційне дослідження технології стандартизації у галузі публічної етики на місцевому рівні, що базується на розробленні муніципальних кодексів. Узагальнено досвід інституціоналізації публічної самоврядної влади зарубіжних держав і вказано можливості його застосування в Україні.

Розкрито основні методологічні засади дослідження місцевого самоврядування. Узагальнено існуючі теорії походження та становлення місцевого самоврядування. Розглянуто наукові підходи щодо визначення принципів місцевого самоврядування. Обгрунтовано необхідність дослідження феномену місцевого самоврядування як політико-правового інституту. Розкрито юридичну природу та специфіку реалізації повноважень і функцій органів місцевого самоврядування через характеристику його як організаційно структурованого інституту у державно-владних стосунках, що є інструментом суб'єкта самоврядування з організації життєдіяльності, децентралізації державного управління та деконцентрації виконавчої влади. Проаналізовано співвідношення та взаємний вплив місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Визначено сукупність ознак самоврядних форм регулювання суспільних відносин. Встановлено їх причинно-наслідкову залежність з функціональним наповненням сучасного вітчизняного місцевого самоврядування. Розроблено концептуальні засади організації та функціонування місцевого самоврядування як системного суспільного явища й як організаційно структурованого інституту в контексті необхідної та достатньої умов гарантування. Визначено сукупність заходів, засобів, ресурсів і встановлено їх вплив на формування самодостатньої системи місцевого самоврядування. Проведено аналіз взаємодії органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в питаннях організації життєдіяльності на місцевому рівні та децентралізації державного управління. Обрунтовано підходи до реформування взаємозв'язків між державним управлінням і місцевим самоврядуванням у питаннях вирівнювання їх впливу на розвиток суспільних процесів.

Розглянуто теоретичні проблеми служби в органах місцевого самоврядування (ОМС). Досліджено сучасні теоретико-методологічні принципи та процедури наукового аналізу служби в ОМС як виду публічної служби. Здійснено теоретичний аналіз муніципальних ідей як концептуальної основи служби в ОМС в Україні. Вперше розглянуто основні теорії ОМС та показано їх вплив на формування муніципального службового законодавства в Україні. Досліджено принципи та функції служби в ОМС в Україні. Здійснено концептуальний аналіз співвідношення та взаємодії служби в даних органах державної служби. Проаналізовано основні моделі організації та функціонування служби в досліджуваних органах в зарубіжних країнах. Розглянуто перспективи розвитку служби в ОМС в Україні у контексті зарубіжного досвіду.

Досліджено еволюцію основних ідей ресурсного підходу, визначено напрями та обгрунтовано доцільність його розвитку в теорії регіонального управління.

Запропоновано методологію підвищення ефективності роботи місцевого самоврядування шляхом удосконалення та запровадження нового інструментарію й механізмів впливу на розвиток регіонів і територіальних громад зокрема. Проаналізовано суперечності-ризики, що нівелюють ефективність впливу органів місцевої влади на розвиток регіонів. Охарактеризовано концептуальну модель організації системи публічної влади, яка грунтується на принципі повсюдності місцевого самоврядування, що міститься в ратифікованій Європейській хартії місцевого самоврядування, та на основі посилення впливу місцевого самоврядування на регіональний розвиток за допомогою місцевих ресурсів, інструментів регіональної політики та механізмів підвищення ефективності управління органів місцевої влади з урахуванням зарубіжного досвіду організації місцевого самоврядування. Удосконалено класифікацію стратегій розвитку місцевого самоврядування на основі економічної політики та критерії ефективності роботи органів місцевого самоврядування як складової публічної влади. Наведено пропозиції щодо методики розробки й прийняття регіональних та комплексних програм як механізму впливу органів місцевого самоврядування на соціально-економічний розвиток регіону. Підкреслено необхідність удосконалення й запровадження критеріїв оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування та положення про особливу роль проектної діяльності в процесі активізації громад у сфері удосконалення місцевої соціальної інфраструктури. Обгрунтовано стратегічні напрями діяльності представницьких органів влади (регіональних та місцевих), дві регіональні стратегії (активну й пасивну) та їх різновиди. Запропоновано методику залучення студентської молоді до співпраці з органами місцевого самоврядування. Удосконалено методику визначення оцінки соціально-економічного розвитку регіонів шляхом поєднання наявної з індексом розвитку людського потенціалу для визначення ефективності діяльності регіональних та власне місцевих представницьких органів влади.

Запропоновано практичні пропозиції щодо формування дієвих механізмів модернізації системи державного управління регіональним розвитком в Україні. Розроблено теоретичні положення та сформульовано методичні засади модернізації цієї системи. На основі узагальнення позитивного досвіду зарубіжних країн обгрунтовано теоретичну концепцію модернізації системи державного управління регіональним розвитком в Україні. Проведено аналіз сучасного стану державного управління регіональним розвитком в Україні. Удосконалено стратегічний підхід до модернізації системи державного управління регіональним розвитком. Обгрунтовано стратегічні пріоритети модернізації такої системи. Розроблено концептуальні засади модернізації соціальної сфери регіонального розвитку. Розглянуто теоретико-методологічні засади удосконалення інвестиційного механізму модернізації системи державного управління регіональним розвитком. Сформульовано екологічні напрями модернізації системи державного управління регіональним розвитком.

Розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні аспекти управління сталим регіональним розвитком на засадах демократичного врядування. Досліджено сталий розвиток як назрілу суспільно значущу проблему теоретико-прикладного характеру і цільову спрямованість змін у системі регіонального управління. Обгрунтовано теоретико-методологічні підходи до управління сталим розвитком регіону: стало-орієнтована структура регіону, методики, орієнтири та показники оцінювання "сталості". Проаналізовано сучасну практику стало-орієнтованого стратегічного планування на прикладі Одеської області. Структуровано стало-орієнтовану діяльність, а також обгрунтовано моделі управління сталим розвитком регіону.

Визначено поняття, структуру, характерні особливості, специфіку правового регулювання, форми реалізації принципу підтримки та гарантії місцевого самоврядування в Україні. Узагальнено та проаналізовано політико-правові передумови формування державної політики щодо місцевого самоврядування. Значну увагу приділено шляхам комплексного вдосконалення вітчизняного законодавства щодо належної реалізації цього принципу.

Розкрито особливості реалізації стандартів доступу до баз геопросторових даних у середовищі універсальних систем керування базами даних. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку геоінформаційної системи (ГІС). Викладено практичні аспекти формування інформаційної системи містобудівного кадастру у складі управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Розкрито особливості підготовки цифрових карт населених пунктів для забезпечення потреб Збройних сил України. Визначено можливості застосування ГІС у будівництві. Проаналізовано можливості застосування ГІС у вишукувальних роботах і проектуванні. Досліджено інституціональні засади управління прибережними смугамми морів України. Розглянуто підхід до обгрунтування моделі поширення геоінформаційних технологій в територіальному управлінні. Висвітлено комплексний підхід у формуванні інформаційного поля за територіальною ознакою.