Визначено та досліджено зміст та окремі складові державного контролю на фондовому ринку, охарактеризовано контрольні повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, сформовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства в цій сфері.

Висвітлено правові засади організації та здійснення контролю органами внутрішніх справ (ОВС) за дотриманням адміністративного законодавства суб’єктами господарської діяльності. Досліджено наукові підходи до формування сучасного поняття застосування адміністративного законодавства в регулюванні контролю в сфері господарської діяльності. Визначено сутність контролю ОВС у сфері господарської діяльності. Проаналізовано зарубіжну практику застосування контролю поліцією за діяльністю суб’єктів господарювання. Виокремлено принципи, мету, завдання та функції контролю ОВС за господарською діяльністю, уточнено процедури здійснення контролю ОВС за господарською діяльністю. З’ясовано, що контроль ОВС за дотриманням адміністративного законодавства суб’єктами господарської діяльності конкретизується в двох основних видах діяльності: ліцензійно-дозвільній та оперативно-розшуковій. Досліджено структуру і повноваження ОВС, що здійснюють контроль у сфері господарської діяльності. Проаналізовано відповідальність суб’єктів господарської діяльності за порушення адміністративного законодавства. Виокремлено пріоритетні засади запобігання ОВС здійсненню правопорушень у сфері господарської діяльності. Наведено рекомендації з удосконалення організаційно-структурної побудови та повноважень ОВС щодо здійснення контролю за господарською діяльністю.

Досліджено структуру правового статусу Держцінінспекції, її місце як органу контролю в системі виконавчої влади, систему функцій та адміністративно-правових повноважень Держцінінспекції, форми та методи її контрольної діяльності, порядок взаємодії з іншими органами публічної адміністрації, що забезпечують контроль за цінами та ціноутворенням. Проаналізовано зарубіжний досвід діяльності спеціалізованих структур з контрольними повноваженнями, визначено можливості його використання в Україні. Сформульовано пропозиції щодо оптимізації адміністративно-правового статусу Держцінінспекції шляхом внесення змін і доповнень до чинного законодавства.

Систематизовано процеси трансформації державного нагляду й контролю у сфері господарської діяльності, пов'язані зі створенням адаптованої до міжнародних вимог системи на основі впровадження в національне законодавство визнаних у світі нормативно-правових актів Європейського Союзу щодо здійснення функцій державними органами на стадії реалізації товару на ринку; показано стан практичної реалізації їх положень та одержано результати.

Розглянуто загальні засади процедуралізації у сфері господарської діяльності. З'ясовано види адміністративних проваджень, обгрунтовано принципи адміністративних процедур і визначено учасників адміністративних проваджень у зазначеній сфері. Вивчено правові засади реєстраційних і дозвільно-ліцензійних проваджень у сфері господарської діяльності та показано місце у них адміністративно-правового регулювання. Охарактеризовано процедури реалізації контрольно-наглядових повноважень адміністративних органів у цій сфері. Розглянуто нормативні та фактичні підстави юрисдикційних адміністративних проваджень у сфері господарської діяльності. Приділено увагу провадженням у справах про господарські адміністративні правопорушення. Запропоновано напрямки удосконалення національного законодавства, яке регламентує адміністративні процедури у сфері господарської діяльності. Обгрунтовано можливості використання зарубіжного досвіду процедур реалізації господарської діяльності.

Розкрито сутність зародження конфліктних ситуацій у підприємницькій діяльності. Наведено класифікацію та запропоновано облік ознак виявлення бізнес-конфліктів під час побудови локальної підсистеми контролю за станом економічної захищеності підприємства. Використано математичний опис ознак бізнес-конфліктів для їх точного кількісного оцінювання на поточний момент часу та можливого запобігання їм у майбутньому під час аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Здійснено комплексне кримінально-процесуальне та криміналістичне дослідження прокурорського нагляду (ПН) за розслідуванням економічних злочинів. Розглянуто поняття та сутність ПН на стадії досудового розслідування, його співвідношення з процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням. Визначено правові основи ПН, його завдання, межі та форми. Розглянуто розслідування економічних злочинів як об'єкт ПН. Проаналізовано особливості ПН на початковому, подальшому та заключному етапах розслідування економічних злочинів. Виділено такі форми ПН за досудовим розслідуванням: процесуальне керівництво досудовим розслідуванням; перевірка діяльності слідчого та підпорядкованих прокурорів у конкретному кримінальному провадженні; проведення загальних перевірок діяльності органів досудового розслідування. Удосконалено наукові положення про поняття та сутність ПН та процесуального керівництва, їх співвідношення.

Мета роботи - визначення ключових факторів ефективної діяльності Наглядової ради на основі дослідження практичного досвіду корпоративного управління вітчизняних та іноземних підприємств. Базуючись на аналізі, систематизації та узагальненні наукових праць багатьох учених, розглянуто необхідність включення незалежних директорів до складу Наглядової ради. У результаті дослідження було систематизовано та визначено чинники ефективного функціонування Наглядової ради. Запропоновано інструменти підвищення ефективності Наглядової ради на українських підприємствах. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є аналіз результатів впровадження визначених інструментів, дослідження необхідності включення до складу Наглядових рад представників міноритарних акціонерів, а також працівників. Подальший розвиток дослідження факторів ефективності Наглядових рад може покращити рівень корпоративного управління та підвищити конкурентоспроможність підприємств.

З'ясовано сутність та значення торговельної діяльності в Україні. Сформульовано поняття державного контролю та нагляду у сфері торговельної діяльності, встановлено їх співвідношення. Викладено нормативно-правові засади та досліджено організаційно-правовий механізм здійснення державного контролю та нагляду в цій сфері суспільних відносин. Визначено заходи адміністративного запобігання та припинення адміністративних порушень в цій сфері, надано пропозиції з удосконалення адміністративної відповідальності за такі дії.

Висвітлено сутність, предмет, об'єкти та функції господарського контролю. Проаналізовано класифікацію господарського контролю та місце в ній внутрішньогосподарського контролю. Досліджено розвиток і вдосконалення внутрішньогосподарського контролю як складової частини системи управління. Розглянуто ревізію як одну з форм фінансово-господарського контролю, її види та характеристику. Наведено методику контролю операцій з грошовими коштами підприємств на поточних і валютних рахунках, відкритих в установах банків.

Розглянуто теоретико-методичні основи організації фінансового контролю страхових організацій (ФКСО) та розроблено науково-практичні рекомендації щодо удосконалення ФКСО, спрямовані на підвищення прозорості, ефективності діяльності та фінансової надійності страхових організацій. Виявлено проблеми організації фінансового контролю на вітчизняному страховому ринку та запропоновано шляхи їх розв'язання, у тому числі за рахунок реформування державного нагляду за страховими організаціями за умов економічної нестабільності. Запропоновано комплексну систему фінансового контролю над усіма сферами діяльності страхових організацій, посилення нагляду за бізнес-процесами, що впливають на ефективність роботи страховика; здійснення постійного моніторингу ризиків операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Обгрунтовано шляхи удосконалення ФКСО з урахуванням переходу до ризик-орієнтованого управління капіталом страхових організацій на основі використання міжнародного досвіду та сучасних інформаційних технологій. Надано оцінку законодавчо-правовому забезпеченню фінансового контролю страхових організацій в Україні. Обгрунтовано доцільність застосування окремих елементів \i Solvency \i0 II для оцінювання платоспроможності страховиків в Україні. Надано пропозиції щодо удосконалення фінансового контролю вітчизняних страхових організацій на основі стрес-тестування.

Проаналізовано правову політику держави у сфері інтелектуальної власності, охарактеризовано її вплив на стан охорони суб'єктивних прав і суб'єктів права інтелектуальної власності на належні їм об'єкти такого права. Розкрито сутність та правову природу державного контролю, визначено шляхи вдосконалення організаційно-правових засад державного контролю у сфері охорони інтелектуальної власності. Розглянуто місце й роль заходів адміністративного припинення та адміністративної відповідальності на стан незаконного використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Визначено місце та роль державного контролю (ДК) у забезпеченні суспільного господарського порядку, надано правову аргументацію застосовування до відносин ДК у сфері господарювання концепції публічних послуг. Вдосконалено принципи ДК у сфері господарської діяльності, виявлено господарсько-правову природу та сформульовано його поняття. Обгрунтовано пропозиції щодо повноважень і відповідальності органів ДК. Проаналізовано правове положення суб'єктів господарювання у відносинах з органами ДК, аргументовано їх право вимагати укладення організаційно-господарських договорів з органами ДК та інші пропозиції до законодавства. Досліджено право на захист і способи захисту прав та інтересів учасників відносин ДК у сфері господарської діяльності, обгрунтовано пропозиції щодо шляхів його вдосконалення. Проаналізовано фактори, які негативно впливають на захист інтересів держави у контрольних правовідносинах із суб'єктами господарювання. Обгрунтовано розширення законодавчих гарантій прав суб'єктів господарювання у відносинах з органами ДК. Досліджено зарубіжний досвід, виявлено сучасні моделі й основні напрями вдосконалення правового регулювання ДК у сфері господарської діяльності за кордоном. Обгрунтовано основні напрями вдосконалення правового регулювання ДК у сфері господарської діяльності в Україні.

Розглянуто фінансово-технічний стан суб'єктів господарювання комунального сектора економіки в Україні. Акцентовано увагу на невиконанні чергової Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства. Обгрунтовано доцільність удосконалення правового регулювання контролю за фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання комунальної форми власності шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Досліджено сутність і поняття узгоджених дій суб'єктів господарювання як об'єкта державного контролю. Охарактеризовано систему органів, що здійснюють контрольні повноваження за узгодженими діями учасників ринку, визначено роль Антимонопольного комітету України в цій системі. Висвітлено досвід організації контрольної діяльності конкурентних відомств зарубіжних країн у сфері боротьби з картельними змовами та можливості його застосування в Україні. Проаналізовано правові форми та методи державного контролю за узгодженими діями учасників ринку.

Досліджено особливості здійснення державного нагляду за перестраховою діяльністю в Україні, проаналізовано сучасний досвід країн-членів ЄС у відповідній сфері, а також обрунтовано необхідність відмежування системи державного нагляду за перестраховою діяльністю від системи державного нагляду за страховою діяльністю.

Визначено поняття контролю у сфері публічних закупівель та органи державної влади, які відповідно до законодавства його здійснюють, аналізуються повноваження органів контролю у сфері публічних закупівель та окремі проблеми його здійснення.

Проаналізовано зміни, які відбулись зі створенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а також систематизацією органів виконавчої влади у сфері безпеки харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Розкрито особливості здійснення реєстрації потужностей операторів ринку у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Визначено поняття й ознаки реєстрації як засобу публічного адміністрування у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Запропоновано класифікацію реєстраційних проваджень у сфері безпечності та якості харчових продуктів.

Сформульовано основні вимоги до зазначеної системи, обгрунтовано вибір методу перевірки автентичності продукції. На основі запропонованого раніше методу перевірки цілісності та автентичності QR-коду розроблено схему противоконтрафактної системи перевірки продукції. Запропонована в рамках системи технологія перевірки продукції є простою, економною в реалізації, не потребує зовнішньої зміни упаковки продукції, не порушує існуючий виробничий процес. Розроблена технологія може бути рекомендована для використання власними підприємствами та державними установами, які зацікавлені в захищеності своєї продукції від підробки, а також у відстеженні і вилученні з обігу контрафактної продукції.