Визначено історико-правові та сучасні адміністративно-правові аспекти боротьби суб'єктів владних повноважень з браконьєрством у контексті забезпечення прав людини та громадянина на безпечне довкілля, сформульовано поняття "браконьєрство". Запропоновано авторське розуміння браконьєрства, обгрунтовано класифікацію цього протиправного діяння на види, залежно від суб'єкта його вчинення. Розкрито та проаналізовано управлінську та регуляторну діяльність органів центральної та місцевої виконавчої влади, зокрема, Державного комітету України водного господарства, Державного комітету рибного господарства України, Державного комітету лісового господарства України щодо боротьби з браконьєрством. Охарактеризовано діяльність міліції у сфері боротьби з браконьєрством, зокрема, форми, методи та функції такої діяльності. Визначено зміст і види засобів забезпечення регулювання боротьби з браконьєрством та основні напрями їх вдосконалення. Запропоновано шляхи вдосконалення законотворчої та управлінської діяльності у сфері запобігання та припинення незаконного полювання та рибальства.

Проаналізовано ознаки об'єктивної сторони порушень, передбачених ч. 1 - 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначено суспільні відносини, що виступають як безпосередній об'єкт даних порушень. Наведено класифікацію порушень правил полювання та рибальства, надано їх характеристику. Розкрито зміст класифікаційних ознак досліджуваних деліктів. Охарактеризовано загальні положення стосовно суб'єктів, з урахуванням специфіки деліктів проведено їх класифікацію. Визначено можливість вчинення даних порушень у межах умисної й необережної вини, зосереджено увагу на таких факультативних ознаках суб'єктивної сторони як мотив і мета. Запропоновано низку конкретних змін і доповнень до чинного законодавства України, що дозволить підвищити ефективність боротьби з порушеннями у досліджуваній сфері.

Проведено комплексне дослідження правового регулювання полювання та мисливства в Україні. Запропоновано визначення понять мисливства та полювання, розглянуто характерні ознаки даних видів діяльності, здійснено їх розмежування та проаналізовано співвідношення. Розглянуто чинне законодавсто України, що регулює правові й організаційні засади ведення мисливського господарства та здійснення полювання, визначено ефективність державного регулювання та контролю у цій сфері. Досліджено особливості ведення мисливського господарства у Карпатському регіоні України. Висвітлено окремі аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення законодавства у галузі мисливства та полювання. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення здійснення мисливства та полювання в Україні.

Викладено принципи, способи і методи рибоохорони в Україні. Проаналізовано чинне в даній сфері законодавство та види відповідальності за його порушення. Охарактеризовано питання організації, розглянуто систему та компетенцію органів охорони рибних запасів. Висвітлено засади правового регулювання рибальства у водоймах України та правової охорони вод. Розкрито питання відповідальності за порушення законодавства про охорону, використання та відтворення тваринного світу. Узагальнено та систематизовано особливості регулювання суспільних відносин Укрїни в сфері охорони, відтворення та використання риби та інших водних живих ресурсів, заходів з ощадливого та науково-обгрунтованого використання природних ресурсів, способів законодавчого регулювання антропогенного впливу на водні об'єкти нашої держави та юридичної відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Розглянуто процес формування нормативно-правових відносин у галузі рибальства та стану реалізації рибальського законодавства на сучасному етапі. Досліджено зміст поняття та види рибництва в Україні. З'ясовано суб'єктивний та об'єктивний склад правовідносин в сфері рибного господарства. Обгрунтовано юридичні ознаки водних біоресурсів як основи здійснення рибальства. Узагальнено особливості та порядок рибогосподарського використання природних водойм. Проаналізовано правовий механізм забезпечення права на здійснення рибальства, в якому визначено організаційно- та функціонально-правові засоби забезпечення здійснення рибальства, а також правові засоби охорони права здійснення рибальства в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)124.7 + Х819(4УКР)14

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено організаційно-правові засади діяльності органів охорони, використання та відтворення водних біоресурсів і регулювання рибальства. Висвітлено теоретико-правові аспекти діяльності органів рибоохорони, проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти й акти вітчизняного законодавства з цього питання, розкрито значення та місце органів рибоохорони за умов української державності. Узагальнено передовий зарубіжний досвід діяльності органів рибоохорони й їх особливості за умов євроінтеграції. Розглянуто й узагальнено поняття та характеристику розвитку органів рибоохорони. Проаналізовано історичні наукові джерела та нормативно-правові акти, щодо становлення рибоохоронних органів. Досліджено функціонування рибоохоронних органів у системі органів виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі рибоохорони, за сучасних умов української державності. Проведений аналіз повноважень органів державного управління рибоохорони дозволив з'ясувати правову природу органів рибоохорони, як структурної складової системи державних органів виконавчої влади. Осмислено проблеми правового статусу органів рибоохорони в процесі здійснення ними охоронних функцій.

Комплексно та всебічно досліджено питання правового регулювання мисливства в Україні. Проведено історико-правовий аналіз генезису та розвитку правового інституту мисливства в Україні. Досліджено визначення понять "мисливство", "мисливські тварини", "полювання", "незаконне полювання" за сучасних умов. Визначено коло суб'єктів права користування мисливськими угіддями. Здійснено класифікацію мисливства. Сформульовано ознаки мисливських тварин. На підставі аналізу норм чинного законодавства України, міжнародно-правових актів, а також доробок вітчизняних дослідників, присвячених теоретичним питанням правового регулювання мисливства, суті та змісту цього поняття в правовій літературі. Визначено прогалини в законодавстві та сформульовано окремі науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання суспільних відносин у сфері мисливства.

Досліджено державне регулювання мисливства у Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Увагу акцентовано на принципах державного регулювання організації та ведення мисливства у Галичині, боротьбі з браконьєрством, організації діяльності мисливської охорони, видачі мисливських білетів, відшкодування збитків, завданих мисливськими тваринами сільському господарству. Проаналізовано залежність державного регулювання мисливством від суспільно-політичних устроїв держави та режимів правління. Запропоновано бачення розвитку ведення мисливського господарства на сучасному рівні реформування державного регулювання мисливського господарства.

Увагу приділено правовому регулюванню мисливства в Україні. Розглянуто поняття та юридичну природу мисливства, його ознаки, історико-правові засади й міжнародно-правові стандарти здійснення мисливства. Особливу увагу приділено мисливству як виду спеціального використання тваринного світу, його правовому режиму, а також правовому регулюванню здійснення полювання. Наведено суб’єктів права користування мисливськими угіддями. Розглянуто сучасні тенденції державного управління та особливості юридичної відповідальності за правопорушення у галузі мисливства. Зроблено науково-обгрунтовані висновки та пропозиції з удосконалення чинного законодавства, яке впорядковує норми в царині мисливства.

Досліджено сучасний стан використання водних біоресурсів, виділено умови успішного й ефективного функціонування рибного господарства як галузі народногосподарського комплексу. Проведено аналіз ефективності контролю за обсягами видобутку рибних ресурсів, порядок здійснення та регулювання промислового рибальства. Проаналізовано Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 р., Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів до 2010 р., Державну цільову економічну програму розвитку рибного господарства на 2012 - 2016 рр. Наведено види використання водних біоресурсів, порядок установлення лімітів на спеціальне використання водних біоресурсів загальнодержавного значення в межах юрисдикції України. Проаналізовано Правила промислового рибальства в басейні Чорного й Азовського морів та Режими рибальства, які їх доповнюють. Проаналізовано механізм спеціального використання водних біоресурсів, які перебувають в умовах природної волі (окрім видів, внесених до Червоної книги України), у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах. Проаналізовано діяльність Держрибагентства щодо розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів на частки добування (вилову) для промислових цілей у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) між користувачами водних біоресурсів та права й обов'язки користувачів водних біоресурсів щодо обсягу добування (вилову) водних біоресурсів. Проаналізовано та визначено відмінності наказів про режими рибальства Міністерства аграрної політики та продовольства України за період із 2017 по 2021 рр., виявлено особливі риси режиму рибальства в Чорному морі, умови здійснення спеціалізованого промислу в Чорному морі. Наведені положення Морській доктрини України в контексті розвитку рибного господарства, простежено реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості у спеціальних актах, зокрема положенню щодо режиму рибальства в рибогосподарських водних об'єктах 2021 р.