Проаналізовано роль і місце податків на майно в податковій системі України. Досліджено окремі види існуючих податків на майно. Наведено пропозиції щодо конкретних змін нормативно-правових актів, що стосуються оподаткування майна в Україні. Обгрунтовано необхідність прийняття нових законодавчих актів та розроблено їх проекти.

Проаналізовано процес обліку юридичних осіб у разі оподаткування майна. Досліджено світовий і вітчизняний досвід законодавчого закріплення відповідного питання, визначено основні види юридичних осіб.

Проаналізовано історичне становлення майнового оподаткування в різних країнах світу. Зосереджено увагу на характерних особливостях оподаткування майна як одного з інститутів податкового права.

Розкрито поняття нерухомості для цілей оподаткування, вказано перспективні напрями розвитку оподаткування нерухомості в Україні для забезпечення дієвості механізму такого оподаткування. Охарактеризовано правовий механізм платежів, якими оподатковується нерухомість в Україні, а саме: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та податку на доходи фізичних осіб від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), продаж (обмін) об'єктів нерухомості, дарування (спадкування) об'єктів нерухомого майна та визначено шляхи його вдосконалення. Аргументовано доцільність скасування державного мита за нотаріальні послуги у разі відчуження нерухомого майна та збору на загальнообов'язкове соціальне страхування, що стягується під час укладення договорів купівлі-продажу нерухомості. Надано пропозиції, сформульовано рекомендації, обрунтовано положення, спрямовані на вдосконалення правового регулювання оподаткування нерухомості в Україні.

Здійснено аналіз оподаткування нерухомості. Визначено сутність майна як об’єкта оподаткування, надано детальну характеристику такого його різновиду, як нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Визначено особливості правового механізму однойменного податку, що діє на території України. Досліджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з урахуванням теоретичної конструкції правового механізму податку, що пережбачає виокремлення основних і додаткових елементів такого платежу. Увагу приділено не тільки статистичному аспекту правового регулювання цього податку, а й процедурам обчислення податкової бази, порядку виконання обов’язків з податкового обліку як платників податку, так і об’єктів оподаткування, а також процедурам надання податкової звітності, що виступає підгрунтям для проведення контрольних заходів уповноваженими державними органами.

Розроблено концептуальні положення та одержано результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання в галузі науки державного управління щодо обгрунтування державного регулювання податку на майно в Україні. Проаналізовано стан розвитку податкової системи в Україні, виявлено основні проблеми інституціоналізації вітчизняної податкової системи. Зазначено, що реакцією науковців на недосконалість традиційних неокласичних концепцій стала поява нових альтернативних теорій, основною з яких вважається інституціоналізм. Осмислення на базі інституціоналізму результатів системної трансформації податкової системи має значний науковий і практичний резонанс. З'ясовано, що програма реформ надає податку на нерухомість особливого значення, оскільки саме його відсутністю пояснюється одна з найбільш актуальних соціальних проблем сьогодення - невиконання податковою системою функції згладжування соціальної нерівності. Визначення параметрів оптимальної траєкторії руху державного управління надало змогу сформувати систему взаємопов'язаних принципів, положень і вимог, яка набуває характеру парадигми щодо оптимального запровадження механізму розподільчого регулювання. На основі сформованої парадигми запропоновано комплекс планових організаційно-правових заходів поетапного запровадження механізму перерозподільчого регулювання в Україні, які базуються на SO-стратегії, що передбачає використання сильних сторін і максимальну реалізацію можливостей з мінімізацією впливу слабких сторін, а також розробкою заходів щодо запобігання загрозам з боку системних ризиків.

Подано результати порівняльно-правового аналізу справляння екологічних податків в Україні і ЄС, проведеного на основі нормативно-правових документів України, установчих договорів ЄС (у редакції Лісабонського договору), актів інституцій ЄС, бази даних Організації економічного співробітництва та розвитку і Європейського екологічного агентства. Розглянуто функціонально-правове призначення та проблеми впровадження екологічних податків і адаптації acquis communautaire у сфері навколишнього природного середовища й екологічного оподаткування. Запровадження екологічного оподаткування розглянуто як одну з умов європейської інтеграції України.

Розглянуто особливості справляння податковим агентом екологічного податку щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Проаналізовано розмежування податкового обов'язку платника податку та податкового агента.

Комплексно досліджено правове регулювання оподаткування операцій з реалізації фізичними особами об'єктів майна. Визначено правову природу та місце відповідного податкового платежу у вітчизняній податковій системі. Розкрито специфіку його податково-правового механізму. Проведено історико-правовий аналіз генезису законодавства України, що регулює оподаткування реалізації майна. Окремо розглянуто правові принципи оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів майна. Вивчено європейський досвід нормативно-правового регулювання платежу з реалізації майнових об'єктів. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного податкового законодавства України.

Висвітлено чинний механізм справляння транспортного податку в Україні. Виділено сучасні проблеми, що заважають його реалізації та, враховуючи досвід інших країн світу, запропоновано відповідні шляхи їх розв'язання. Виявлено особливості його обчислення та сплати фізичними особами - платниками податків. Доведено необхідність реалізації принципу соціальної справедливості як одного з головних принципів податкового законодавства щодо справляння транспортного податку.

Досліджено становлення та розвиток сучасного податкового регулювання як інструменту державної екологічної політики. На прикладі країн, які провели податкові реформи, показано позитивні аспекти від запровадження екологічних податків. Проаналізовано діючі системи екологічного оподаткування різних розвинених країн світу та визначено перспективи використання зарубіжного досвіду в Україні. Запропоновано напрями подальшої модернізації екологічно орієнтованих фіскальних інструментів з метою підвищення ролі податкового регулювання у вирішенні екологічних проблем.

Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку екологічного оподаткування у країнах ЄС та в Україні. Уточнено сутнісні ознаки екологічних податків і характер їх впливу на зменшення забруднення довкілля та підвищення ефективності використання енергоресурсів. Проведено аналіз класифікації екологічних податків та структури їх надходжень у країнах ЄС. Досліджено динаміку показника імпліцитної ставки оподаткування енергоресурсів (реальної та номінальної). Визначено перелік основних заходів, які відбулися в рамках реформування екологічного оподаткування у країнах ЄС протягом 2015 - 2017 рр. Проведено порівняльний аналіз рівня ставок основних енергетичних податків у ЄС та Україні.

Виявлено недоліки правового регулювання екологічного оподаткування в Україні та обгрунтовано концептуальні аспекти щодо його вдосконалення.

Проаналізовано сучасну систему екологічного оподаткування господарської діяльності в Україні, пов'язаної з впливом на стан навколишнього природного середовища, що надало можливість виокремити певні суперечності та узагальнити проблеми її функціонування, а також запропоновано напрями її реформування відповідно до світового досвіду з огляду на практику країн Європейського Союзу та особливостей стану вітчизняної економіки.

Вирішено низку наукових завдань щодо правового регулювання адміністрування екологічного податку в Україні. Проаналізовано еволюцію підходів до розуміння понять ''екологічний податок'', ''адміністрування податкових платежів''. Визначено основні ознаки екологічного податку, елементи, що впливають на його адміністрування, виявлено прогалини в українському законодавстві, що впливають на ефективність адміністрування екологічного податку. Вироблено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання адміністрування екологічного податку з урахуванням права Європейського Союзу, досвіду окремих європейських держав і тенденцій екологічного оподаткування. За результатами дослідження обгрунтовано нові теоретичні та прикладні положення та висновки.

Дисертацію присвячено дослідженню інформаційного забезпечення податкових органів, пов'язаного зі справлянням податку на майно в Україні та правовому регулюванню такого процесу. Розкрито поняття та особливості інформаційних відносин в податковій сфері, розглянуто податкову та фіскальну інформацію як об'єкт інформаційних відносин. Проаналізовано етапи нормативно-правового забезпечення інформаційних відносин в податковій сфері. Охарактеризовано особливості правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням транспортного податку; правового регулювання інформаційних відносин, пов'язаних із справлянням плати за землю. Визначено, що особливою формою діяльності органів державної податкової служби у сфері електронного врядування є електронне оподаткування як форма організації державного управління оподаткуванням, що здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій та мережі Інтернет. Виділено кілька видів інформаційних відносин у податковій сфері: інформаційні відносини, що передують сплаті податку; інформаційні відносини в процесі самої сплати податку; та інформаційні відносини, що прямо не пов'язані зі здійсненням сплати податків. Відповідно до такого поділу інформацію, що забезпечує механізм справляння податку на майно умовно поділили на попередню, безпосередню та похідну. Визначено, що ефективне адміністрування майнових податків потребує формування інформаційних баз стосовно сплати певного виду податку на майно, які є джерелом інформації. Виділено вектори удосконалення законодавства України щодо правового регулювання інформаційного забезпечення податкового адміністрування в контексті європейської інтеграції.

Вивчено теоретико-прикладні аспекти регламентування відносин із приводу оподаткування майна в Україні. Наголошено, що відмітною ознакою майнових податків є те, що вони належать виключно до місцевих податків. Це зумовлює особливості їх суб'єктів та об'єктів, порядку встановлення і виконання обов'язку зі сплати тощо. Визначено склад податку на майно, до якого, зокрема, входять: а) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; б) плата за землю; в) транспортний податок. Конкретизовано дворівневий порядок закріплення відповідних майнових податків: 1) перший рівень - закріплення майнових податків і їх правового механізму Верховною Радою України на законодавчому рівні (у межах положень Податкового кодексу України); 2) другий рівень - прийняття місцевими радами рішення про встановлення відповідних майнових податків як обов'язкових до сплати в межах конкретної адміністративно-територіальної одиниці. Проаналізовано правові конструкції, за допомогою яких визначається правовий механізм майнових податків. Зокрема, визначається трискладовість нормативної форми закріплення місцевих майнових податків через поняття "податок на майно".

Проаналізовано як історичні передумови становлення оподаткування нерухомості в загальносвітовому масштабі і в Україні, так і проблеми правового регулювання податку на сучасному етапі його розвитку. Визначено ознаки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як прямого реального та місцевого податку. Узагальнено наукові погляди на переваги і недоліки прямого реального оподаткування. Окреслено правові проблеми регулювання елементів податку відповідно до чинного законодавства України. Сформульовано конкретні пропозиції про внесення змін до податкового закону з метою усунення відповідних недоліків.

Уперше науково обґрунтовано теоретичні та методичні засади формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено йа експериментально перевірено систему формування науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті. Представлено авторське трактування понять "формування науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті" та "синергетика науково-методичної компетентності викладачів". Визначено структуру науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті. Установлено системоутворюючу роль наукових шкіл у створенні та реалізації освітніх і дослідницьких програм підготовки, професійного розвитку та формування науково-методичної компетентності викладачів. Досліджено особливості та вдосконалено зміст, форми та методи формування науково-методичної компетентності за класифікаційними ознаками професіограм викладачів у післядипломній педагогічній освіті. Розроблено діагностичний інструментарій для оцінювання рівнів сформованості науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті. Доведено ефективність системи формування науково-методичної компетентності викладачів у післядипломній педагогічній освіті.