Проаналізовано положення чинних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, погляди правників, на основі аналізу яких можливо встановлення ознак реєстраційних проваджень прав на земельні ділянки та сформульовано поняття реєстраційного провадження прав на земельні ділянки.

Комплексно досліджено обмеження права власності на земельну ділянку (ЗД) за цивільним законодавством України. ЗД розглянуто як об'єкт права власності у цивільно-правовому розумінні. Досліджено правову природу меж права власності на ЗД, обмежень та обтяжень такого права, які становлять правові межи обсягу прав та обов'язків для суб'єкта. З'ясовано зміст меж та обмежень права власності на ЗД, до якого входять заборони, обов'язки власника зі здійснення активних дій, дозволи та приписи. Зміст обтяжень права власності на ЗД включає права інших осіб на певний об'єкт, які відмінні від основного речового права (приватні обтяження) та заборони (публічні обтяження). Розкрито підстави встановлення обмежень та обтяжень права власності на ЗД, до яких відносять закони, підзаконні нормативно-правові акти, акти органів державної влади, акти органів місцевого самоврядування, судові рішення. Обгрунтовано роль органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суду як суб'єктів встановлення обмежень права власності на ЗД. Надано бачення класифікації обмежень прав на ЗД. Охарактеризовано обмеження правомочності володіння, користування та розпорядження ЗД.

Комплексно досліджено теоретичні та практичні питання відчуження земельних ділянок (ЗД) для суспільних потреб як підстави припинення права власності, в якій обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з позбавлення права власності на ЗД у зв'язку із суспільною необхідністю на основі комплексного аналізу цивільного законодавства, практики його застосування та теоретичних положень у цій сфері. Встановлено недоліки термінологічного апарату, який використовується в нормативно-правових актах, що регулюють відносини із відчуження ЗД для суспільних потреб. Доведено, що відчуження ЗД для суспільних потреб повинно розглядатися, в першу чергу, як підстава припинення права власності. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини у справах щодо порушення прав громадян в процесі відчуження в них ЗД для суспільних потреб. Внесено пропозиції щодо змін до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", ЦК України та ЗК України.

Висвітлено теоретичні основи здійснення прав на чужі земельні ділянки в системі приватного та публічного права. Розглянуто систему прав на земелю за законодавством України. Надано класифікацію прав на чужі земельні ділянки. Охарактеризовано об'єкти, суб'єкти та зміст прав на чужі земельні ділянки. Проаналізовано особливості підстав виникнення, умови здійснення та припинення прав на чужі земельні ділянки.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Розглянуто поняття, ознаки та сутність самовільного зайняття земельної ділянки як підстави правових наслідків. Досліджено види й особливості негативних правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Особливу увагу приділено висвітленню повернення самовільно зайнятих земельних ділянок як земельно-правового наслідку вчиненого правопорушення. Розглянуто особливості цивільно-правової відповідальності й інших різновидів правових наслідків самовільного зайняття земельних ділянок. Внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України, яке регулює відносини з охорони земель від самовільного зайняття та настання негативних правових наслідків його вчинення.

Дисертацію присвячено комплексній науковій розробці господарсько-правових засад правового режиму земельних ділянок у складі цілісного майнового комплексу суб’єкта господарювання. Проаналізовано процес становлення і розвитку категорії майнові права на землю. Запропоновано авторське визначення цілісного майнового комплексу суб’єкта господарювання. Визначено особливості обліку майнових прав на земельні ділянки у складі цілісного майнового комплексу суб’єкта господарювання. Досліджено та визначено умови, підстави та форми обороту майнових прав на земельні ділянки у сфері матеріального та нематеріального виробництва залежно від характеристик земельної ділянки. Обгрунтовано пропозицію щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, спрямованих на вдосконалення правового регулювання відносин, пов’язаних з оборотом прав на земельні ділянки у сфері господарювання, та використання їх у складі цілісного майнового комплексу суб’єктів господарювання.

Розкрито особливості права приватної власності на землю в Україні. Зокрема, проаналізовано види приватного землеволодіння; виявлено цивільно-правові підстави набуття права приватної власності на землю; розглянуто підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти примусового відчуження земельних ділянок (ЗД). Надано визначення інституту примусового відчуження ЗД, розглянуто його основні ознаки й особливості. Прослідковано історичний розвиток законодавства та наукової думки щодо примусового відчуження ЗД. Визначено та здійснено класифікацію об'єктного та суб'єктного складів правовідносин такого відчуження ЗД. Детально розглянуто правовий механізм примусового відчуження ЗД. Проаналізовано форму та зміст рішень, що ухвалюються органами державної влади й органами місцевого самоврядування в процесі примусового відчуження ЗД. Значну увагу приділено аналізу судової практики в спорах щодо примусового відчуження ЗД. Виявлено характерні тенденції розвитку вітчизняного законодавства та правозастосовчої діяльності в ций сфері ЗД.

Висвітлено питання щодо добровільної відмови власника від права на земельну ділянку. Аргументовано, що суб'єктами добровільної відмови (відмовниками) можуть бути фізичні або юридичні особи; не можуть бути такими суб'єктами органи державної влади або органи місцевого самоврядування. Об'єктом добровільної відмови може бути сформована земельна ділянка; об'єктом добровільної відмови не може бути частина земельної ділянки або земельна частка (пай).

Розглянуто нормативно-правове регулювання юридичної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки. Визначено, що одним із найпоширеніших порушень земельного та кримінального законодавства є самовільне зайняття земельних ділянок, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Проаналізовано законодавство щодо примусового відчуження земель в країнах ЄС і Україні. Визначені основні спільні особливості законодавства країн ЄС щодо примусового відчуження. Проведено порівняння цілей примусового відчуження в ЄС та Україні, визначені спільні та відмінні потреби. Проаналізовані проблеми, які можуть виникнути при неналежному відчуженні земельних ділянок. Проведено порівняльний аналіз процедури відчуження земельних ділянок в Україні та країнах ЄС.

З'ясовано причини самовільного зайняття земельних ділянок. Визначені суспільно-політичні, соціально-економічні, організаційно-управлінські, нормативно-правові й соціально-психологічні причини самовільного зайняття земельних ділянок. Запропоновано шляхи подолання цієї проблеми.

Досліджено проблематику ринку землі сільськогосподарського призначення, наявність мораторію на обіг земель цієї категорії та легітимні способи купівлі-продажу таких земель, перспективи розвитку ринку землі сільськогосподарського призначення, та наслідки його відкриття на території України. Проаналізовано погляди вчених на поставлені питання цивільного та земельного права. Визначено сучасний стан ринку землі сільськогосподарського призначення, виокремлено вже існуючі способи купівлі-продажу землі цієї категорії, здійснено аналіз законодавства у цій сфері, зроблено пропозиції по врегулюванню цього питання. Виокремлено шляхи подальшого розвитку ринку землі сільськогосподарського призначення. Зроблено висновок про необхідність відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення та законодавчого врегулювання обігу землі цієї категорії. Обговорено проблеми національного регулювання ринку землі сільськогосподарського призначення та міжнародного досвіду вирішення цієї проблеми.

Досліджено основні законодавчі положення, що регулюють набуття прав власності на земельну ділянку, на якій розташовані невід'ємні земельні поліпшення та прибудинкові території, необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку.

Розглянуто підстави та порядок набуття земельних ділянок сільськогосподарським кооперативом. Аргументовано, що підстави та порядок набуття залежать від: національності кооперативу, як юридичної особи; типу кооперативу; моменту набуття права на земельну ділянку; форми власності земель, з яких набувається ділянка сільськогосподарським кооперативом.

Розглянуто актуальні питання правового забезпечення земельної реформи в Україні, набуття і реалізації громадянами та юридичними особами права власності на землю та права користування земельними ділянками. Описано підстави й умови користування чужою земельною ділянкою (земельний сервітут, емфітевзис і суперфіцій). Розкрито особливості реалізації окремих підстав набуття прав на земельні ділянки. Висвітлено питання придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод і їх продажу на конкурентних засадах, юридичного оформлення та реєстрації земельних ділянок, а також обмежень та обтяжень прав на землю. Розглянуто загальні умови та спеціальні підстави припинення прав на земельні ділянки. Викладено юридичні гарантії захисту й охорони прав фізичних і юридичних осіб на землю із розкриттям способів їх захисту, у тому числі в судовому порядку.

Вивчено теоретико-прикладну проблему здійснення прав на чужі земельні ділянки (ЧЗД) в Україні. Досліджено всі права на ЧЗД з метою розробки концептуальних засад здійснення таких прав за сучасних умов, зроблено висновок щодо необхідності формулювання у доктрині земельного права концепції здійснення прав на ЧЗД, відповідно до якої публічно-приватний характер земельних правовідносин спричиняє необхідність законодавчо забезпеченої міри обов'язкової поведінки суб'єктів земельних правовідносин, яка передбачає дію чи бездіяльність власника та користувача земельної ділянки щодо її використання відповідно до закону, договору чи рішення суду, і тому норми публічного права у відносинах стосовно землі мають пріоритетне значення. Ці норми в разі здійснення прав на ЧЗД визначають межі такого здійснення залежно від цільового призначення землі, раціонального використання та охорони землі тощо. Визначено поняття прав на ЧЗД та їх місце в системі конституційних прав на землю. Досліджено категорію "здійснення прав на чужі земельні ділянки" як сукупність усіх можливих видів поведінки особи з метою набуття та реалізації прав на ЧЗД, детерміновану матеріальними й іншими потребами та інтересами осіб у використанні землі з урахуванням цільового її призначення, раціонального використання та охорони землі, а також її функціонального призначення. Проаналізовано підстави виникнення та припинення прав на ЧЗД та їх співвідношення з умовами та способами набуття зазначених прав під час здійснення прав на ЧЗД в Україні. Досліджено об'єкти та суб'єкти здійснення прав на ЧЗД, їх межі та зміст, а також можливі класифікації цих прав. Окремо охарактеризовано специфіку договірного регулювання здійснення прав на ЧЗД.

Узагальнено сучасні світові тенденції відчуження земельних ділянок для суспільних потреб, досліджено термінологію, яка використовується для окреслення суспільних потреб. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює відчуження нерухомості, виявлено подібності і відмінності. Досліджено та визначено роль містобудівної, землевпорядної, кадастрової та проектної документації під час регулювання відчуження земель, необхідних для лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Виявлено та структуровано фактори, що впливають на прийняття рішень щодо відчуження земельних ділянок для лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Запропоновано методику забезпечення суспільних потреб необхідними земельними ресурсами, в основу якої покладено розрахунок загальної ефективності будівництва лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури із застосуванням ГІС-технологій.

Визначено спільні основні особливості та відмінності вилучення земель для державних та муніципальних потреб у країнах ЄС і Україні. Проведено порівняння цілей примусового відчуження в країнах ЄС та Україні. Проаналізовано проблеми, які можуть виникнути при неналежному відчуженні земельних ділянок. Виділено такий проблемний аспект відчуження як компенсація за втрачену земельну ділянку. Проведено порівняльний аналіз процедури відчуження земельних ділянок в Україні та країнах ЄС. Визначено, що має бути баланс між загальними інтересами суспільства, вимогами до захисту прав власності та принципами відчуження земель.

Розглянуто проблеми, що виникають в процесі укладення та виконання земельних цивільноправових правочинів, передусім, тих цивільно-правових форм, що опосередковують земельномайнові відносини в сфері ринкового обігу земельних ділянок та прав на них. В суспільстві висловлюється багато пересторог щодо запровадження купівлі-продажу земель.