Досліджено походження емфітевзису та обгрунтовано, що він був запозичений та введений до практики і права Стародавнього Риму з Стародавньої Греції. Установлено суть емфітевзису та виділено його характерні риси за давньогрецькими емфітевтичними договорами, висвітлено передумови запровадження його у Стародавньому Римі. Вивчено суть спадкової довгострокової оренди вектигальних (оброчних) земель та вічного права на чужу землю й обгрунтовано, що вони були ранніми формами емфітевзису. Уточнено визначення загального поняття за римським приватним правом і розкрито зміст емфітевзису як речового права (права на чужу річ) та визначено суть та обов'язків суб'єктів емфітевтичних правовідносин. Доповнено перелік способів набуття та припинення емфітевзису за римським приватним правом та розкрито їх зміст. Досліджено та проаналізовано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб за пам'ятками права України на різних етапах його розвитку та визначено ступінь рецепції в них норм римського приватного права щодо емфітевзису.

На підставі чинного законодавства та практики його застосування проаналізовано відносини, що виникають під час укладання, виконання та припинення договорів оренди державного та комунального майна, з'ясовано поняття предмета та об'єкта договору, розкрито зміст і правову природу договорів оренди державного та комунального майна, їх істотні умови, правове положення учасників договірних правовідносин, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договорів оренди державного та комунального майна. Особливу увагу приділено питанням співвідношення норм Господарського та Цивільного Кодексів та нормативних актів, які регулюють відносини щодо договорів оренди державного та комунального майна, виявленню між ними неузгодженостей і протиріч. Враховуючи основні засади регулювання договірних відносин взагалі і договорів найму (оренди) у новому ЦК зокрема, розроблено пропозиції щодо вдосконалення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також інших нормативних актів, які регулюють договори найму (оренди).

Розглянуто найбільш значущі теоретичні й практичні питання, що стосуються правової природи цивільно-правового договору найму (оренди) автомобільного транспортного засобу (АТЗ) без екіпажу, його особливостей. Проведено відмежування досліджуваного договору від інших видів договорів найму (прокату та лізингу), предметом яких теж може бути АТЗ, та визначена структура відносин, які виникають у процесі користування наймачем АТЗ, проаналізовано особливості участі суб'єктів цивільно-правових відносин як на стороні наймача, так і наймодавця, процес укладення та припинення договору. Розглянуто предмет цього договору. Приділено значну увагу питанням плати за найм та строку договору. Досліджено зміст цього договору та питання відповідальності його сторін. Проаналізовано норми чинного законодавства України, яке регулює відносини з найму (оренди) АТЗ без екіпажу, за результатами якого розроблено пропозиції з внесення змін до його змісту.

Виокремлено за правовою природою дві моделі договору оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд: зобовꞌязальна модель, що співвідносить договір оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд виключно із зобовꞌязальним правом (застосовується до цього договору, якщо він укладений на строк до трьох років) і комплексна модель, що розглядає договір оренди нежитлових приміщень, будівель, споруд як комплексне утворення: зобовꞌязального та речового права (застосовується до цього договору, якщо він укладений на строк не менше трьох років). Сформульовано визначення "капітальної споруди" у розумінні ЦК України як об'єкта, що має фундаментну прив'язку до земельної ділянки та відповідні будівельні характеристики, що надають можливість експлуатації об'єкта понад тридцять років тощо.