Рассмотрен комплекс теоретических и практических вопросов морского агентирования (МА). Выполнен обзор большинства процедур, относящихся и сопутствующих агентской деятельности, проанализирован международный опыт МА в его эволюции. Рассмотрены правовые нормы агентирования, действующие в национальных юрисдикциях, раскрыты его практические аспекты с учетом украинской практической деятельности. Показана роль и определен статус сюрвейера в агентских отношениях, раскрыты экономическая природа портовых сборов.

Виявлено характерні ознаки та особливості агентського договору в чинному законодавстві України, теоретично проаналізовано зобов'язання, які виникають у процесі укладання, зміни або припинення даного договору. Досліджено генезу інституту представництва, його застосування в цивільному обігу, юридичну природу агентського договору, його цивільно-правову характеристику, співвідношення із суміжними цивільно-правовими договорами. Проаналізовано особливості їх змісту, укладання та виконання, відповідальності, сформульовано істотні умови договору.

Розвинуто теоретичне положення, що договір морського агентування є субінститутом (видом) договору агентування з певними кваліфікуючими ознаками. Удосконалено на теоретичному рівні та запропоновано на нормативному - поняття договору морського агентування. Значну увагу приділено умовам даного договору та особливостям його укладення. Подано правову характеристику суб'єктного складу аналізованого договору. Наголошено на представницькому характері відносин між морським агентом і судновласником. Проведено аналіз змісту договору морського агентування як правовідносин і визначено підстави відповідальності сторін за договором. Запропоновано наукові теоретичні та практичні рекомендації, а також пропозиції щодо вдосконалення законодавчого врегулювання відносин за договором морського агентування.

Проаналізовано організаційно-правові основи морського агентування - інституту адміністративного права, регулювання якого істотно змінилося за останні роки. Комплексно розглянуто взаємовідносини державних органів і суднових агентів під час здійснення адміністративно-правового регулювання морського агентування, визначено специфіку організаційно-правових засобів і методів регулювання діяльності суднових агентів та запропоновано заходи щодо вдосконалення законодавства України з питань морського агентування.

Здійснено порівняльно-правове дослідження агентського договору за цивільним законодавством України та Республіки Молдова. Розроблено теоретичні положенння, які розкривають юридичну природу агентського договору в Україні та Республіці Молдова. Наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення нормативного регулювання агентського договору даних країн. Вперше здійснено порівняльно-правове дослідження питань правового регулювання агентського договору за сучасних умов підприємницької діяльності, господарювання, міжнародної інтеграції. Визначено загальні ознаки та специфіку агентських договорів у законодавстві України та Республіки Молдова. Розкрито та з'ясовано динаміку агентських договорів, визначено їх місце в системі договорів. Сформульовано висновки, а також рекомендації щодо подальшого вдосконалення цивільного, господарського законодавства України та міжнародного приватного права з питань правового регулювання агентських відносин.

Проаналізовано місце агентського договора (АД) у правовій системі України в порівняльному контексті із законодавством Республіки Молдова (РМ). Висвітлено еволюцію торговельного представництва і посередництва, місце АД у системі договорів законодавств країн, питання прав, обов'язків і відповідальності сторін за агентськими угодами. Особливу увагу приділено колізійним питанням за реалізації АД і аспектам агентування. Розкрито правові наслідки порушення умов АД, підстави припинення агентських відносин за законодавством України та РМ.

Досліджено питання правового регулювання агентських відносин у широкому розумінні як універсального виду діяльності, що використовується в різних сферах суспільного буття, та господарсько-правовому - як виду господарської діяльності. Визначено загальні ознаки агентських відносин у сфері господарювання та спеціальні, притаманні для їх певних видів (у окремих галузях економіки, за безпосередньої участі держави, з використанням міжнародних ринків). Обгрунтовано, що на агентування у сфері господарювання впливає мета та функції його здійснення (одержання прибутку, виконання контрольних чи інших функцій), що дозволяє відмежувати комерційне агентування (комерційне посередництво, що здійснюється як вид підприємницької діяльності) та некомерційне (діяльність податкових і валютних агентів, відповідні функції на яких покладаються законодавством і виконання яких зазвичай не передбачає прибутковість такого агентування). Залежно від домінування публічного інтересу в агентських відносинах виділено такий їх вид як агентські відносини за безпосередньої участі держави (приватизація державного майна/акцій із застосуванням міжнародних/транснаціональних фондових ринків, експорт/імпорт зерна та продуктів його переробки) та запропоновано зміни до низки актів законодавства.

Рассмотрен теоретические и методологические основы морского агентирования. Освещены права, обязанности и функции морского агента (МА). Уделено внимание вопросам правового регулирования деятельности МА. Охарактеризованы финансово-расчетных операции МА. Дана информация об организационно-правовых формах деятельности морских агентств, организационных структурах управления агентских компаний, а также национальных ассациациях и международных объединениях МА.

Проаналізовано ефективність правового регулювання агентських відносин як різновиду комерційного посередництва. Обгрунтовано господарсько-правову природу агентських відносин, розкрито характерні ознаки даного правовідношення та його зміст. Уточнено суттєві відмінності поняття "агентська діяльність" у законодавствах країн континентального та прецедентного права. Акцентовано увагу на юридичних підставах встановлення агентських відносин. Досліджено правові наслідки укладення агентського договору, схвалення або відхилення угод, укладених комерційним агентом без повноважень або з їх перевищенням. Визначено особливості здійснення агентської діяльності у різних сферах господарювання. Розроблено пропозиції, спрямовані на вдосконалення правового регулювання агентських відносин у сфері господарювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.83

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)211.83

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано напрями удосконалення правового режиму факторингу. Досліджено історію розвитку факторингу у світі та в Україні. Проаналізовано сутність і поняття факторингу, класифіковано його за рядом підстав. Визначено галузеву належність факторингу, проаналізовано основні положення щодо його договору. Охарактеризовано сторони даного договору, їх права й обов'язки. Досліджено особливості правового режиму міжнародного факторингу. Наведено авторські визначення, запропоновано способи та конкретні варіанти внесення змін і доповнень до законодавства України, зокрема, ГК, ЦК України, Законів України "Про банки та банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", шляхи гармонізації внутрішнього законодавства з Конвенцією УНІДРУА про міжнародний факторинг.