Розглянуто питання національної безпеки держави, приватної правоохоронної системи України, безпеки підприємницької діяльності (БПД) та її загроз. Проаналізовано досвід забезпечення безпеки бізнесу в іноземних країнах, висвітлено роль і обгрунтовано можливості державних правоохоронних органів у забезпеченні БПД. Розкрито засади забезпечення безпеки діяльності комерційних підприємництва і банків.

Рассмотрены вопросы национальной безопасности государства, частной правоохранительной системы Украины, безопасности предпринимательской деятельности (БПД). Проанализирован опыт по обеспечению безопасности бизнеса в зарубежных странах, освещена роль и обоснованы возможности государственных правоохранительных органов в обеспечении БПД. Раскрыты основы обеспечения безопасности деятельности коммерческих предпринимательства и банков.

Розглянуто зміст, класифікацію та особливості практичного застосування банківських гарантій. Вперше у вітчизняній науці проаналізовано законодавчі тенденції розвитку гарантійних правовідносин після набуття чинності новим ЦК України, а також судову практику щодо гарантій, що видавались протягом останніх років вітчизняними комерційними банками. Доведено доцільність істотного поширення застосування банківських гарантій у сфері захисту публічних інтересів і законних прав фізичних осіб.

Рассмотрены содержание, классификация и особенности практического применения банковских гарантий. Впервые в отечественной науке проанализированы законодательные тенденции развития гарантийных правоотношений после вступления в действие нового ГК Украины, а таже судебная практика по гарантиям, которые выдавались на протяжении последних лет отечественными коммерческими банками. Доказана целесообразность существенного расширения применения банковских гарантий в сфере защиты публичных интересов и законных прав физических лиц.

Наведено визначення загроз банківській системі від зловживань правом з боку недобросовісних позичальників, наслідком чого є реальна вірогідність спричинення (а нерідко і завдання дійсної) шкоди банківським установам. Подано пропозиції теоретичного та практичного характеру з нейтралізації даних проблем.

Проведено аналіз кримінологічної безпеки банківських установ. Досліджено кримінологічну характеристику розбійних нападів, що вчинюються на банківські установи, з'ясовано їх кількісні показники. Встановлено особливості характеристики злочинця, а також причини та умови, що сприяють вчиненню даних злочинів. Проаналізовано діяльність органів внутрішніх справ щодо запобігання розбійним нападам на банківські установи, розглянуто зарубіжний досвід цієї діяльності, вироблено та запропоновано заходи щодо її вдосконалення.

Проаналізовано сучасний стан і перспективи розвитку системи гарантування вкладів (СГВ) фізичних осіб (ФО) в банках. Розглянуто особливості СГВ, діяльності та функції Фонду гарантування вкладів ФО, порядок формування та розподілу повноважень між його керівними органами, використання коштів спеціального грошового фонду гарантування вкладів, відносини Фонду з вкладниками та Національним банком України. Наведено рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання даних відносин.

Проанализированы современное состояние и перспективы развития системы гарантирования вкладов (СГВ) физических лиц (ФЛ) в банках. Рассмотрены особенности СГВ, деятельности и функции Фонда гарантирования вкладов ФЛ, порядок формирования и распределения полномочий между его руководящими органами, использования средств специального денежного фонда гарантирования вкладов, отношения Фонда с вкладчиками и Национальным банком Украины. Даны рекомендации по усовершенствованию правового регулирования данных отношений.

Проаналізовано положення українського та зарубіжного законодавства, а також нормативні документи міжнародного рівня, що стосуються заходів запобігання та протидії легалізації кримінальних коштів. Надано визначення поняття "фінансовий моніторинг" як методу банківського контролю. Визначено заходи фінансового моніторингу, які є в розпорядженні банківської системи в Україні, і їх сутність як запобіжних заходів у фінансовій системі. Зважаючи на специфіку світових фінансових схем, міжнародного співробітництва банків у сфері легалізації злочинних доходів надано пропозиції щодо удосконалення діяльності банківської системи України та заходів державного фінансового контролю за діяльністю банків у фінансовій системі. На підставі аналізу матеріалів FATF, Егмонтської групи, нормативних актів України та зарубіжних країн у дослідженні наведено характеристику ознак, за якими фінансові операції можуть бути віднесені до категорії сумнівних. Запропоновано нову методику роботи автоматизованої комп'ютерної системи для здійснення обов'язкового та внутрішнього фінансового моніторингу в банках України. На підставі аналізу причин і передумов виникнення легалізації злочинних доходів і специфічних рис цього явища в Україні зроблено висновки відносно шляхів вдосконалення діючої системи протидії відмиванню кримінальних коштів. З огляду на той факт, що надмірно велика питома вага готівкових розрахунків в українській економіці сприяє здійсненню легалізації злочинних доходів, запропоновано у межах програми протидії легалізації реалізовувати організаційно-правові заходи для стимулювання розвитку різних форм безготівкових розрахунків. Перш за все, мова йде про розповсюдження безготівкових розрахунків з використанням банківських платіжних карток.

Проаналізовано правове регулювання застосування мораторію під час дії у проблемному банку тимчасової адміністрації.

Розглянуто проблему легалізації злочинних коштів і фінансування тероризму у сучасній економіці. Досліджено питання міжнародних організацій у сфері протидії легалізації коштів і фінансування тероризму й участь у них України. Наведено суб'єкти первинного фінансового моніторингу й основні завдання їх діяльності. Проаналізовано роботу державної служби фінансового моніторингу України. Розкрито сутність процесу відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом. Наведено стадії й інструменти легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Окреслено загальні засади здійснення фінансового моніторингу у банках. Надано систему управління ризиками легалізації кримінальних доходів і фінансування тероризму. Розглянуто фінансові операції банків, що підлягають обов'язковому та внутрішньому фінансовому моніторингу. Викладено питання порядку зупинення банками певних видів фінансових операцій.

Розкрито основи інформаційної безпеки банківської установи, ознаки банківської таємниці як виду інформації з обмеженим доступом. Висвітлено суб'єкти правовідносин, пов'язаних із банківською таємницею. Наведено правила поводження з банківською таємницею. Викладено правові підстави розкриття банківської таємниці в Україні. Проаналізовано судову практику з питань розкриття банківської таємниці. Досліджено питання протиправних посягань на банківську таємницю. Висвітлено особливості юридичної відповідальності за посягання на банківську таємницю, а також охорону банківської таємниці за законодавством зарубіжних країн.

Розглянуто площину перетину функцій конкурентної розвідки та контррозвідки підприємства як складових системи економічної безпеки підприємства. Доведено, що документальне забезпечення правового статусу комерційної таємниці та конфіденційної інформації на підприємстві сприятиме надійному її захисту як у випадку розголошення відповідних відомостей працівниками підприємства, так і цілеспрямованими діями конкурентів щодо її викрадення. Виділено три групи типових способів злочинних посягань на відомості, що становлять комерційну або банківську таємницю та запропоновано шляхи їх локалізації; розроблено структурну модель контррозвідки підприємства.

Мета роботи - обгрунтування необхідності правової регламентації дій органів місцевого самоврядування у разі появи ознак неплатоспроможності. Проаналізовано кожен етап управління місцевими запозиченнями з точки зору наявності правових норм щодо недопущення здійснення місцевих запозичень територіальними громадами міст із слабким фінансовим станом і регламентування послідовності дій у випадку дефолтів. За результатами дослідження одержані такі висновки: більшість правових обмежень у сфері управління місцевими фінансами спрямована на недопущення необгрунтованих запозичень або покарання місцевих органів, що зазнали труднощів у виконанні боргових зобов'язань; держава формально контролює процес здійснення місцевих запозичень без взяття фінансової відповідальності; у національному законодавстві відсутній механізм регулювання діяльності територіальних громад за наявності тимчасових або постійних труднощів щодо виконання боргових зобов'язань. Обгрунтовано доцільність прийняття в Україні універсального нормативно-правового акта, який би регулював всю сукупність відносин, що виникають під час здійснення місцевих запозичень. Обов'язково у цьому акті повинен бути розділ, присвячений діям позичальника в разі появи ознак дефолту, оголошення дефолту та визнання позичальника неплатоспроможним (банкрутом). Розділ щодо дефолтів може мати таку структуру: регламентація процедури уникнення оголошення дефолту; оголошення дефолту з досудовим відновленням платоспроможності позичальника; оголошення дефолту з визнанням позичальника у судовому порядку банкрутом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)042 + Х839(4УКР)921.230.6 + Х839(4УКР)901.325

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10 + Х839(4УКР)921.230.6 + Х829(4УКР)01

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Цивільне і торгове право окремих країн

Фінансове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)921.230.6 + У9(4УКР)262.10-932.1

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні та практичні питання, пов'язані з проблемами, що постають перед контрольними органами у разі одержання інформації, віднесеної до банківської таємниці, під час виконання останніми своїх функціональних обов'язків.

Проведено комплексне монографічне дослідження питань теоретичного та прикладного характеру щодо правового регулювання фінансових і правових засад системи гарантування банківських вкладів в Україні. Проаналізовано зарубіжний досвід запровадження різних моделей систем гарантування (страхування) вкладів, а також історико-правові передумови становлення та реформування такої системи в Україні. Сформовано цілісне уявлення про систему гарантування вкладів як сукупності правових, організаційних, фінансових і соціальних відносин між органом, який здійснює управління гарантуванням вкладів, органами банківського регулювання і нагляду та державними органами. Аргументовано, що система гарантування вкладів як цілісне явище характеризується наявністю мети, завдання, принципів, функцій і структурних органів. Визначено, що головним органом системи гарантування вкладів в Україні є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. З метою ефективного функціонування системи запропоновано ряд змін до чинних нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері гарантування банківських вкладів.

Проведено комплексний аналіз теоретичних і практичних проблем фінансово-правового регулювання припинення діяльності неплатоспроможного банку. Проаналізовано світовий досвід щодо методів регулювання банкрутства кредитних організацій (банків). Вперше виділено етапи становлення українського законодавства у сфері регулювання банківської неплатоспроможності, визначено спеціальний механізм припинення функціонування банку, що відбувається в межах процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. Для удосконалення цього механізму сформульовано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, визначено правові поняття "платоспроможність банку", "неплатоспроможність банку", "ліквідація неплатоспроможного банку", "кредитори неплатоспроможного банку" тощо. Охарактеризовано компетенцію владних суб'єктів у сфері припинення роботи неплатоспроможного банку.

Запропоновано практичний підхід до вирішення з контрольованою якістю завдань безпеки, охорони та моніторингу (БОМ), де використовується відеоінформація. Підхід включає визначення і формалізацію об'єкту, завдання та якості сервісу БОМ і дозволяє досягати на практиці організаційно-технічних рішень завдань БОМ з високими вимірюваними і повторюваними характеристиками якості. В результаті застосування цього підходу вдається добиватися реального або "майже реального" часу реакції системи БОМ на визначену подію (події), рівня вірних спрацювань - вище 90 %, хибних спрацювань - на рівні 1 - 2 %. Підхід спирається на застосування відеоспостереження нового покоління і може бути з успіхом використаним, зокрема, під час створення або модернізації інфраструктури банківської безпеки.

Досліджено питання історичного розвитку та особливостей правового регулювання банківських гарантій в Україні та інших країнах, що належать до різних правових систем. Приділено увагу банківським гарантіям у міжнародному приватному праві. На основі порівняльно-правового аналізу положень законодавства та судової практики ряду країн запропоновано шляхи удосконалення чинного законодавства України у сфері банківських гарантій з метою приведення його у відповідність до європейських стандартів у цій сфері. Розглянуто поняття банківських гарантій у міжнародному приватному праві та міжнародних гарантійних відносин. Вивчено правову кваліфікацію банківських гарантій у міжнародному приватному праві. Охарактеризовано підсудність справ, що виникають з міжнародних гарантійних відносин.

Надано методи та засоби здобуття інформації щодо банківської діяльності, а також організації комерційної та конфіденційної таємниць банків. Розглянуто правові основи банківської діяльності та правове забезпечення захисту банківської інформації, ризики та їх оцінка у банківській діяльності. Висвітлено особливості інформаційної сфери як середовища скоєння злочинів. Запропоновано методичні рекомендації щодо забезпечення банківської безпеки.