Індекс рубрикатора НБУВ: Х849(4УКР)112 + Ч620.4(4УКР)

Рубрики:

Інформаційне право окремих країн

Організація ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)52:Ч62 + Х849(4УКР)112

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.5-91 + Х849(4УКР)112-383.1

Рубрики:

Європейський Союз

Інформаційне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фізичні аспекти журналістської безпеки, зокрема, погрози, напади на журналістів, поведінку у гарячих точках. Наведено рекомендації спеціалістів стосовно подолання й уникнення небезпечних ситуацій. Розкрито юридичні аспекти безпеки журналістів. Показано роль профспілок у захисті журналістів, викладено способи протистояння цензурі. Особливу увагу приділено особливостям зйомки прихованою камерою, судовим позовам проти журналістів.

Рассмотрены физические аспекты журналистской безопасности, в частности, угрозы, нападения, поведение в горячих точках. Приведены рекомендации специалистов о преодолении и избежании опасных ситуаций. Раскрыты юридические аспекты безопасности журналистов. Показана роль профсоюзов в защите журналистов, изложены способы противостояния цензуре. Особое внимание уделено особенностям съемки скрытой камерой, судебным искам против журналистов.

Розглянуто питання відкритості та прозорості української влади як необхідних передумов сталого демократичного розвитку суспільства та держави, запоруки ефективної політики в контексті здійснення громадянського контролю та зміцнення довіри громадян до влади. Акцентовано увагу на проблемах забезпечення інформаційних ресурсів державної влади й особливостях взаємодії представників органів державної влади та ЗМІ. Проаналізовано світовий досвід у сфері інформаційної відкритості, можливості його адаптації в Україні.

Рассмотрены вопросы открытости и прозрачности украинской власти как необходимые условия устойчивого демократического развития общества, залога эффективной политики в контексте осуществления гражданского контроля и укрепления доверия граждан к власти. Акцентировано внимание на проблемах обеспечения информационных ресурсов государственной власти и особенностях взаимодействия представителей органов государственной власти и СМИ. Проанализирован мировой опыт в сфере информационной открытости, возможности его адаптации в Украине.

Висвітлено методичні підходи до організації телемедичної діяльності у лікувально-профілактичних установах. Розглянуто питання юридичного забезпечення, стандартизації (формати подання медичної інформації). Охарактеризовано нормативні документи (представлені проекти посадових інструкцій і звітної документації). Надано загальні відомості про телемедичне консультування, зокрема, про його цілі та завдання, показання до проведення.

Освещены методические подходы к организации телемедицинской деятельности в лечебно-профилактических учреждениях. Рассмотрены вопросы юридического обеспечения, стандартизации (форматы подачи медицинской информации). Охарактеризованы нормативные документы (представленные проекты служебных инструкций и отчетной документации). Даны общие сведения о телемедицинском консультировании, в частности, о целях и задачах, показаниях к проведению.

Проаналізовано існуючі підходи до визначення цінності інформації. Запропоновано багатокритеріальну оцінку цінності з урахувнням властивостей інформації з позицій інформаційної безпеки. Наведено моделі цінності інформації залежно від показників її обсягу, часу, конфіденційності, цілісності, доступності.

Досліджено проблему проектування системи інформаційної безпеки в телекомунікаційній мережі загального користування, в якій обробляються та передаються державні інформаційні ресурси з різним режимом доступу та різними вимогами безпеки. Проаналізовано вітчизняні та міжнародні нормативні документи. Визначено ієрархію понять щодо державних інформаційних ресурсів та їх безпеки. Розроблено вимоги до системи інформаційної безпеки.

Зроблено огляд законодавства в інформаційній галузі відповідно до вимог регулювання авторського права та суміжних прав щодо діяльності ЗМІ. Особливу увагу приділено окремим суперечливим положенням і врахуванню найновіших змін у законодавстві.

Визначено суть поняття "адміністративна відповідальність", "реклама", "рекламна діяльність", "вина юридичної особи", "провадження". Вперше охарактеризовано склади адміністративних проступків у сфері рекламної діяльності. Досліджено правові засади адміністративної відповідальності за порушення законодавства про рекламу з урахуванням внесених змін. Визначено правовідносини, які складають об'єкт адміністративних проступків у сфері рекламної діяльності. Наведено характеристику реклами та рекламної діяльності як предмета проступку. Обгрунтовано новий підхід щодо визначення вини юридичної особи за порушення законодавства про рекламу. Запропоновано оригінальну класифікацію існуючих видів реклами, її обмеження, правовідносин, що складають об'єкт порушень законодавства про рекламу, недобросовісної реклами. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства про адміністративну відповідальність за проступки у сфері рекламної діяльності.

Наведено визначення понять "інформація", "телекомунікації", "телекомунікаційні технології", "телеконференція", "відеоконференцзв'язок". Наведено розгорнуту класифікацію та характеристику найбільш розповсюджених телекомунікаційних систем. Зазначено роль телекомунікаційних технологій (ТКТ) у розслідуванні хлочинів. Виокремлено потенційні можливості застосування телекомунікаційної передачі інформації під час розслідування злочинів. Розглянуто питання правового регулювання використання інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом. Увагу приділено досягненню світового науково-технічного прогресу та позитивному досвіду зарубіжних країн. Досліджено практику зарубіжних країн щодо використання телекомунікаційної передачі інформації у розслідуванні злочинів. Показано необхідність впровадження у кримінальне судочинство сучасних технологій, а також використання їх на окремих стадіях розслідування та судового розгляду кримінальних справ. Розглянуто характеристику напрямів (можливостей) затосування ТКТ у розслідуванні злочинів, а також можливості їх використання для доказування у кримінальному процесі. Зазначено переваги проведення окремих слідчих дій з використанням ТКТ. Розглянуто питання підвищення ефективності використання криміналістичних обліків на базі впровадження ТКТ. Увагу приділено особливостям процесуальної фіксації інформації, одержаної телекомунікаційним шляхом, та її доказовому значенню.

Досліджено правовий статус, роль і значення відомчих засобів масової інформації у формуванні професійної правосвідомості працівників органів внутрішніх справ України. Здійснено послідовний та систематизований аналіз особливостей правового регулювання відомчих ЗМІ в інформаційному просторі України, а також теоретичних і практичних засобів впливу мас-медіа на правосвідомість співробітників ОВС за умов формування правової держави. Наведено класифікацію відомчих ЗМІ, досліджено форми, методи та способи їх впливу на правосвідомість співробітників ОВС. Встановлено роль і значення ЗМІ МВС України серед інших національних мас-медіа.

Досліджено питання державного регулювання телекомунікаційної сфери в Україні. Наведено характеристики інформаційного суспільства, а саме: інтенсивний розвиток інформаційних технологій, комп'ютеризація, розширення мереж непрямих комунікацій. Обгрунтовано інформаційні функції державного управління та її складові частини - внутрішню та зовнішню. Зазначено, що їх реалізація передбачає забезпечення ефективної взаємодії різних структурних одиниць систем державного управління, становлення інформаційного суспільства. Доведено, що засадничим принципом державної політики у телекомунікаційній сфері має бути гарантований доступ громадян до послуг галузі за напрямками: забезпечення вільного розвитку ринку інформаційно-комунікаційних технологій і послуг, удосконалення правового регулювання телекомунікаційних процесів, створення умов для інфраструктури, широкомасштабне використання інформаційних технологій, зокрема, щодо надання адміністративних послуг населенню. Реалізація цього підходу є можливою за допомогою впровадження концепції "електронного уряду", який розглянуто як багатофункціональне середовище, де органи державного управління є партнерами у створенні та забезпеченні функціонування віртуальних співтовариств.

Комплексно досліджено відносини, які виникають за договором стосовно створення та розповсюдження реклами. Визначено поняття, юридичну природу такого договору, а також його місце у системі цивільно-правових договорів. Розглянуто правову природу та зміст договору на створення та розповсюдження реклами як підрядної послуги. Значну увагу приділено умовам такого договору й особливостям його укладення. Наведено правову характеристику суб'єктного складу аналізованого договору. Запропоновано критерії розмежування реклами й аналіз змісту договору щодо створення та розповсюдження реклами як правовідносин та визначено підстави для відповідальності сторін за договором. Обгрунтовано та запропоновано наукові теоретичні та практичні рекомендації, а також пропозиції з метою вдосконалення законодавчого врегулювання відносин за даним договором.

Розглянуто теоретико-методологічні й історичні передумови державного регулювання діяльності засобів масової інформації (ЗМІ). Проведено історико-джереловознавчий аналіз дослідження науковцями проблеми взаємодії органів державної влади (ОДВ) і ЗМІ. Обгрунтовано концептуальні засади даного процесу за умов демократизації державного управління. Визначено напрями взаємодії ОДВ і ЗМІ у демократичних країнах, місце ЗМІ у системі суспільної комунікації. Досліджено інформаційну діяльність ОДВ в Україні у процесі демократизації державного управління. Здійснено інституційональний аналіз сучасного стану інформаційного простору України та визначено тенденції його розвитку. Розглянуто ефективність діяльності системи зв'язків з громадськістю в органах державної влади України. Визначено напрями її оптимізації. За результатами експертного опитування запропоновано вдосконалення механізмів співпраці ОДВ і ЗМІ.

Визначено концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації (ЗМІ), які мають забезпечити вироблення ефективної політики на основі принципів демократії, верховенства закону та конституційних прав громадян. Визначено основні поняття, що сприятимуть удосконаленню понятійно-категоріального апарату державної політики. Досліджено зовнішні чинники формування цієї політики, вітчизняний історичний досвід і зарубіжну практику. Визначено внутрішні чинники формування державної політики: проблеми, цілі, ресурси, інструменти, способи впровадження. Описано модель державної політики у сфері ЗМІ та сфомульовано основні принципи розробки її концептуальних засад.

Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізмів взаємодії влади та ЗМІ у контексті становлення громадянського суспільства в Україні. Досліджено сучасні наукові концепції функціонування мас-медіа та визначено можливості ЗМІ як контрольного ресурсу громадянського суспільства в Україні. Проаналізовано шляхи підвищення соціальної відповідальності української преси. Досліджено проблеми доступу до інформації у контексті збереження права громадян України на приватне життя. Узагальнено існуючий досвід взаємодії органів влади та мас-медіа у контексті зміцнення інституцій громадянського суспільства. Визначено перспективи використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій у контексті підвищення ефективності державної інформаційної політики. Запропоновано напрями удосконалення механізмів взаємодії органів влади та ЗМІ як інституту громадянського суспільства.

Досліджено механізми формування та реалізації державної політики у сфері засобів масової інформації (ЗМІ) на регіональному рівні як основну складову інформаційної політики держави. Проаналізовано стучасний стан і тенденції розвитку ЗМІ на національному та регіональному рівнях. Узагальнено проблемні питання взаємодії владних структур і ЗМІ у аспекті відкритості інформації. Обгрунтовано напрями вдосконалення інформаційної політики на регіональному рівні через взаємодію всіх складових комунікаційного процесу (влади, інформаційного середовища, ЗМІ, суспільства). Доведено необхідність використання технологій маркетингового підходу до формування та реалізації державної політики у сфері ЗМІ з метою вдосконалення соціально орієнтованого інформаційного забезпечення громадян різних категорій.

Розглянуто становлення, сучасний стан і систему джерел правового регулювання реклами. Визначено інститут права реклами та його місце у системі права України. Окреслено коло учасників рекламних правовідносин. Установлено особливості правового статусу рекламних агенств. Визначено суб'єктивне право на рекламу, його види та зміст, правовий статус споживачів реклами та неповнолітніх як окремої їх групи. Досліджено особливості комплексного рекламного договору з елементами договорів підряду, комісії, авторського замовлення, порядок захисту результатів інтелектуальної власності у рекламних відносинах. Розглянуто способи захисту суб'єктивних прав від порушень у рекламних відносинах з використанням законних форм і засобів. Класифіковано порушення, установлено специфіку підстав і умов настання цивільної відповідальності та відшкодування збитків як найбільш виправданої її форми у рекламних відносинах.

Розкрито історико-методологічні витоки проблеми конфлікту. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти психології конфлікту та його специфічні прояви стосовно слідчої діяльності, сутність, причини та структуру конфліктних ситуацій під час розслідування, механізми встановлення контакту та психологічного впливу в процесі розслідуванння в цілому та під час проведення окремих слідчих дій. Розкрито стратегію та тактику встановлення, підтримання та розвитку психологічного контакту. Надано характеристику сутності та основних форм, напрямів, критеріїв, методів і прийомів використання психологічного впливу у процесі розв'язання конфлікту, методів і засобів урегулювання протиріч і встановлення співробітництва між учасниками процесу розслідування. Розроблено програму спецкурсу "Формування вмінь та навичок подолання конфліктних ситуацій у слідчій діяльності", з метою набуття працівниками та слухачами (курсантами) вищих учбових закладів освіти системи МВС України теоретичних знань, формування в них умінь і навичок до практичних дій, необхідних спеціалістам для кваліфікованого виконання функціональних обов'язків, професійно-ділових якостей безконфліктної поведінки, що передбачені кваліфікаційною характеристикою слідчого, та навчально-методичні рекомендації стосовно підготовки фахівців до оптимального стилю поведінки у процесі розслідування, а також науково-практичні рекомендації щодо підвищення професійно-психологічної майстерності слідчих під час проведення службової підготовки. Запропоновано напрями профілактики конфліктності та комплексну методику діагностики схильності до конфліктного реагування особи на психологічно