Висвітлено теоретичні основи державного земельного кадастру населених пунктів, подано загальну характеристику, зміст його складових частин і порядок ведення у населених пунктах. Розкрито зміст, призначення та порядок ведення містобудівного кадастру як одного з важливих видів галузевих кадастрів. Розглянуто питання застосування земельно-кадастрових даних для організації використання земель населених пунктів.

Висвітлено особливості правового регулювання землеустрою в Україні за сучасних умов реформування земельних відносин. На підставі аналізу правового забезпечення землеустрою в країні розглянуто його правові форми й особливості, що стосуються окремих категорій земель. Проаналізовано основні положення Земельного кодексу України з питань регулювання суспільних відносин у даній сфері, Закону України "Про землеустрій".

Освещены особенности правового регулирования землеустройства в Украине в современных условиях реформирования земельных отношений. На основе анализа правового обеспечения землеустройства в стране рассмотрены его правовые формы и особенности, касающиеся отдельных категорий земель. Проанализированы основные положения Земельного кодекса Украины по вопросам регулирования общественных отношений в данной сфере, Закона Украины "О землеустройстве".

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4Укр)115

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання законодавчого та нормативно-методичного забезпечення розробки проектів землеустрою з відводу земельних ділянок в населених пунктах. Проаналізовано еволюцію законодавчої бази з урахуванням історичного аспекту та специфіки відводу земель в м. Києві.

Рассмотрены вопросы законодательного и нормативно-методического обеспечения разработки проектов землеустройства по отводу земельных участков в населенных пунктах. Проанализирована эволюция законодательной базы с учетом исторического аспекта и специфики отвода земель в г.Киеве.

Проаналізовано законодавчі та нормативні засади ведення державного земельного кадастру. Визначено місце та значення земельно-кадастрової інформації у державному управлінні земельними ресурсами. Узагальнено досвід створення кадастрових систем країнами Європи. Розглянуто сучасний стан і порядок ведення державного земельного кадастру України, охарактеризовано його картографічне забезпечення. Висвітлено питання використання матеріалів кадастрового оцінювання з метою регулювання земельного ринку. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення систем державного земельного кадастру у зв'язку з переходом країни до ринкових умов господарювання та запровадження сучасних методів управління з використанням новітніх технологій.

Проанализированы законодательные и нормативные основы ведения государственного земельного кадастра. Определены место и значение земельно-кадастровой информации в государственном управлении земельными ресурсами. Обобщен опыт создания кадастровых систем стран Европы. Рассмотрены современное состояние и порядок ведения государственного земельного кадастра Украины, охарактеризовано его картографическое обеспечение. Освещены вопросы использования материалов кадастрвого оценивания c целью регулирования земельного рынка. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию систем государственного земельного кадастра в связи с формированием рыночных условий хозяйствования и внедрением современных методов управления с использованием новейших технологий.

Описано юридичні та функціональні питання оцінки землі в Україні, а також недоліки юридичних та суспільних процесів.

Проаналізовано міжнародний досвід з питань межування об'єктів нерухомості. Висвітлено недоліки Українського земельного законодавства відносно межових знаків і процедур відновлення границь земельних ділянок. Запропоновано рекомендації щодо внесення змін у нормативно-правові документи України, які дозволять ліквідувати зазначені недоліки та підвищити ефективність процедури формування об'єкта нерухомого майна.

Розглянуто моделювання використання території для землеустрою. За допомогою запропонованої моделі можна ефективно використовувати землі.

Досліджено особливості правового регулювання ведення державного земельного кадастру. Проаналізовано історичні аспекти правового забезпечення даного ведення. Розкрито суть понять і досліджено цілі сучасного державного земельного кадастру. Вивчено принципи здійснення діяльності, взаємопов'язаної з його веденням. Розглянуто складові державного земельного кадастру та їх правовий зміст. Охарактеризовано функції органів виконавчої влади щодо ведення даного кадастру. Наведено пропозиції щодо вдосконалення законодавства, що регламентує ведення державного земельного кадастру.

Проведено комплесне дослідження проблем правового регулювання землеустрою. Досліджено питання визначення змісту даного поняття за умов реформування земельних відносин. Зазначено, що для правових норм регулювання суспільних відносин у сфері землеустрою характерні всі ознаки самостійного правового інституту, остаточне формування якого ще не завершено. Проведено історико-правовий аналіз розвитку законодавства у сфері землеустрою. Досліджено особливості правового регулювання відносин у галузі землекористування щодо різних категорій земель і сформульовано пропозиції щодо удосконалення відповідних положень чинного законодавства.

Визначено суть, поняття, принципи державних кадастрів природничих ресурсів. Обгрунтовано необхідність системного дослідження державних кадастрів, сформульовано визначення системи державних кадастрів природних ресурсів та охарактеризовано її основні ознаки. Проаналізовано зміст кадастрової функції та характер її взаємозв'язку з іншими функціями державного управління охороною довкілля. Досліджено суб'єктивний склад державного управління в галузі ведення державних кадастрів і процес ведення природоресурних кадастрів. Сформульовано дефініцію "кадастрова інформація", охарактеризовано шляхи її отримання, а також визначено основні напрями використання інформації. Аргументовано необхідність прийнятя Закону України "Про державні кадастри природних ресурсів".

Проаналізовано вади нормативного регулювання формування змісту земельно-кадастрової інформації. Звернуто увагу на точність вимірювань у разі зіставлення проектних та фактичних меж земельних ділянок. Проаналізовано можливість запровадження підходу невизначеності вимірювань до процедури формування земельно-кадастрової інформації. Запропоновано до врахування окремі аспекти практики іноземних країн в сфері межування як позитивного досвіду, що вартий запозичення. Викладено пропозиції щодо усунення виявлених недоліків правового регулювання.

Проаналізовано вживання терміна "середня квадратична похибка взаємного положення пунктів або кутів поворотів меж земельних ділянок" у нормативно-правових актах України. Запропоновано сучасне визначення цього терміна. Наведено формули обчислення середніх квадратичних фактичних і допустимих похибок взаємного положення, а також результати деяких розрахунків.

Розглянуто теоретико-методологічні основи, методичні підходи та практичні напрями зонування земель на регіональному та місцевому рівнях за ринкових умов. Обгрунтовано принципи зонування земель шляхом їх диференційованого використання за ринкових земельних відносин. Наведено систему таксономічних одиниць для здійснення зонування земель і класифікаційні ознаки щодо їх виділення. Визначено структуру та зміст проектної документації, в якій обгрунтовується зонування земель для формування екологобезпечного землекористування. Доведено, що вирішення проблеми оптимізації землекористування полягає у вдосконаленні еколого-економічних критеріїв і методологічних підходів до встановлення цільового використання земель і визначенні на їх основі оптимізованої структури земельних угідь, в тому числі із застосуванням механізмів зонування земель. Показано, що концепція сталого розвитку є багатогранною, охоплює екологічні, економічні, соціальні, демографічні й інші аспекти суспільного життя.

Викладено методологію і методику організації території сільськогосподарських підприємств методом еколого-ландшафтного землеустрою. Розкрито поняття про землю як найважливішу частину навколишнього середовища, місце земельних ресурсів у структурі природного багатства України, суть землеустрою щодо формування сталого землекористування земель сільськогосподарського призначення. Обгрунтовано методологічні основи формування еколого-ландшафтної організації території. Висвітлено методичні підходи до агроекологічного зонування та ландшафтної типізації земель. Наведено еколого-економічну класифікацію придатності орних земель. Приділено увагу зонуванню земель за типами землекористування. Подано інформацію про формування еколого-безпечних та інвестиційно-привабливих підтипів землекористування та формування територіальних природоохоронних обмежень (обтяжень) у використанні земель. Розглянуто ідентифікацію прав власності на землю та оренду землі в межах типів землекористування, а також встановлення та формування реєстру обмежень (обтяжень) на земельні ділянки власників земельних часток (паїв). Охарактеризовано формування та організацію території сільськогосподарських підприємств з урахуванням ландшафтних умов та прав на землю.

Розглянуто теоретичні основи здійснення землеустрою та ведення державного земельного кадастру та його складових на національному, регіональному та локальному рівнях. Висвітлено основні питання регулювання земельних відносин. Увагу приділено проблемам реєстрації землеволодінь, землекористувань та об'єктів нерухомості, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів та економічної оцінки земель з метою раціонального використання земельних ресурсів.

Показано, що за час здійснення земельної реформи в Україні стан земельних ресурсів значно погіршився внаслідок як антропогенного впливу, так і під дією природних явищ та процесів. Зважаючи на це, доведено, що інформаційне забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень в галузі використання та охорони земель повинно грунтуватись на використанні актуальних відомостей державного земельного кадастру та моніторингу земель. Проте, існуюча система моніторингу земель потребує теоретико-методологічного вдосконалення і наповнення якісно новою інформацією про існуючий стан земельних ресурсів для його оцінки, моделювання та прогнозування.

Наведено загальну характеристику робіт із землеустрою та кадастру. Приділено увагу земельній реформі за умов незалежності України. Охарактеризовано органи державної влади й органів місцевого самоврядування у сфері землеустрою та державного земельного кадастру. Розглянуто законодавство про оцінку земель. Подано інформацію про державну експертизу землевпорядних документів. Висвітлено правові та організаційні основи містобудівничої діяльності планування забудови та іншого використання території. Викладено порядок складання видачі, реєстрації та зберігання державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)115

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання правового регулювання зонування територій населених пунктів та земель, розташованих за їх межами, визначено їх відмінності та наведено певні пропозиції щодо перспективних напрямків удосконалення законодавчого регулювання цих відносин.