Викладено матеріали про вплив водного середовища, якості питної води та джерел водопостачання на здоров'я населення. Висвітлено гігієнічні питання водопідготовки та спеціальних методів обробки води, санітарного нагляду за спорудами водопостачання та каналізації, охорони водних об'єктів і впливу на них урбанізації та індустріалізації. Наведено положення водно-санітарного законодавства та норм санітарної охорони, розкрито гігієнічне значення джерел водопостачання та принципи нормування якості питної води та шкідливих речовин у воді водних об'єктів, санітарні вимоги до розташування та експлуатації каналізаційних мереж і споруд.

Наведено закони та витяги з законів України, пов'язаних з раціональним використанням, охороною та відновленням водних ресурсів країни. Проаналізовано стан навколишнього середовища та здоров'я населення в країнах Європи в 1990-х рр. Запропоновано методики упорядкування водоохоронних зон річок країни, а також оцінки економічної ефективності комплексного використання водних ресурсів за сучасних умов на прикладі Дніпровських водосховищ.

Приведены законы и выдержки из законов Украины, касающиеся вопросов рационального использования, охраны и обновления водных ресурсов страны. Проанализировано состояние окужающей среды и здоровья населения в странах Европы в 1990-х гг. Предложены методики упорядоточения водоохранных зон рек страны, а также оценки экономической эффективности комплексного использования в современных условиях на примере Днепровских водохранилищ.

Висвітлено питання кримінальної відповідальности за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів (ВО). На підставі всебічного визначення даних відносин розглянуто історію кримінально-правової охорони ВО та сучасний стан проблеми, з'ясовано суспільну небезпечність зазначеного діяння. Виявлено об'єктивні та суб'єктивні ознаки даного злочину, запропоновано рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства та практичного застосування правових приписів у даній сфері.

Освещены вопросы криминальной ответственности за загрязнение, замусоривание и истощение водных объектов (ВО). С учетом определения данных отношений рассмотрены история криминально-правовой охраны ВО и современное состояние проблемы, согласована общественная опасность указанного деяния. Выявлены объективные и субъективные признаки данного преступления, предложены рекомендации по усовершенствованию действующего законодательства и практического применения правовых предписаний в данной сфере.

Наведено кримінально-правову характеристику злочину забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів, розкрито його суспільну небезпечність, визначено об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Висвітлено спеціальні питання кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Розглянуто кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 242 КК України та встановлено підстави його відмежування від аналогічного адміністративного делікту. Описано основні етапи досудового та судового розслідування справ щодо забруднення та виснаження водних об'єктів. Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства України та деяких зарубіжних країн щодо кримінальної відповідальності за забруднення, засмічення та виснаження водних об'єктів. Розроблено рекомендації щодо запобігання злочинам, передбаченим ст. 242 КК України, проаналізовано досвід застосування та визначено ефективність профілактичних засобів у даній сфері. Охарактеризовано сучасний стан міжнародного співробітництва щодо боротьби зі злочинним забрудненням, засміченням та виснаженням водних об'єктів.

Приведена криминально-правовая характеристика преступления згрязнения, замусоривания и истощения водных объектов, раскрыта его опасность для общества, определены объективные и субъективные признаки. Освщены социальные вопросы криминальной ответственности за загрязнение, замусоривание и истощение водных объектов. Рассмотрены квалификационные признаки состава преступления, предусмотренного ч.2 ст. 242 КК Украины и установлены основания для его отмежевания от аналогичного административного деликта. Описаны основные этапы досудебного и судебного расследования дел о загрязнении, замусоривании и истощении водных объектов. Проведен сравнительно-правовой анализ законодательства Украины и некоторых зарубежных стран о криминальной ответственности за загрязнение, замусоривание и истощение водных объектов. Разработаны рекомендации по предотвращению преступлений, предусмотренных ст. 242 КК Украины, проанализирован опыт применения и определена эффективность профилактических мероприятий в данной сфере. Охарактеризовано современное состояние международного сотрудничества по борьбе с преступным загрязнением, замусориванием и истощением водных объектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)18

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4Укр)18

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості правового режиму земель водно-болотних угідь (ВБУ), правовий статус ВБУ за законодавством України, без чого є неможливим планування та здійснення заходів щодо збереження, охорони та відновлювання ВБУ та їх біорізноманіття в Україні. Зазначено правові заходи, які потрібно вжити на національному рівні з метою усунення прогалин законодавства у правовому регулюванні відносин щодо земель ВБУ, а також забезпечення повною мірою збереження ВБУ та їх біорізноманіття в Україні.

Комплексно досліджено правове регулювання використання й охорони вод в Україні. Запропоновано визначення понять "водні відносини", "водні ресурси", сформульовано правові ознаки водного об'єкта. Наведено класифікацію водних об'єктів за різними критеріями та запропоновано основні пріоритети державно-правової політики у галузі використання й охорони вод в Україні. Запропоновано визначення правової охорони вод і охарактеризовано основні заходи правової охорони вод в Україні. Досліджено інститут права водокористування, особливості права загального та спеціального водокористування в Україні, проведено класифікацію права водокористування за його основними ознаками. Встановлено зміст і особливості функції контролю в галузі використання й охорони вод. Висвітлено основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення водного законодавства України. Розроблено й обгрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання використання й охорони вод в Україні.

Розглянуто правовий режим природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, яку визначено як комплексний природний об'єкт, що досліджується у галузі екологічного права. Виділено ознаки, які відмежовують дану зону від інших природних об'єктів. Проаналізовано зв'язки правового режиму виключної (морської) економічної зони з правовим режимом її природних ресурсів. Розкрито зміст права власності на природні ресурси виключної (морської) економічної зони та права користування ними. Обгрунтовано перспективи теоретичного дослідження у межах екологічного права питання про створення та використання штучних островів, установок і споруд у виключній (морській) економічній зоні України, визначено зміст правової охорони її природних ресурсів. Розкрито сутність поняття забруднення виключної (морської) економічної зони України, виділено й охарактеризовано його джерела. Розглянуто організаційно-правовий механізм забезпечення правового режиму виключної (морської) економічної зони України та досліджено види юридичної відповідальності за порушення законів і правил щодо використання й охорони її природних ресурсів. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання використання й охорони природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України.

Досліджено правову природу та механізм правового забезпечення комплексного використання водних ресурсів Дніпровського басейну. Відзначено, що ознаками комплексного використання даних ресурсів є: ефективне, раціональне, ощадне, збалансоване та багатоцільове їх використання; полісуб'єктність прав на водні ресурси; поліфункціональність управління або регулювання використання водних ресурсів на базі басейнового принципу. Обгрунтовано доцільність впровадження цього принципу управління у галузі використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів як гарантії комплексного та перспективного водокористування у межах річкового басейну. Запропоновано шляхи втілення його основних засад на практиці. Доведено доцільність розгляду раціонального використання водних ресурсів як засобу їх ефективної охорони. Детально висвітлено ці підстави. Визначено ознаки права загального водокористування та особливості його реалізації. Розкрито суть поняття спеціального водокористування. Досліджено принцип платності спеціального водокористування. Запропоновано розподілити види такого водокористування для забезпечення цільового використання плати за нього. Розкрито особливості використання водних ресурсів у порядку централізованого водозабезпечення для потреб комунального, сільського господарства, гідроенергетики та у порядку нецентралізованого водозабезпечення для потреб рибного господарства, водного транспорту.

Проведено комплексне дослідження правового регулювання у сфері використання, управління та охорони малих річок в Україні. Сформульовано визначення малої річки як постійно діючих водотоків, що мають протяжність до 200 км, площу водозбору до 2 тис. кв. км., протікають на території одного або декількох районів та наділені певними естетичними й економічними властивостями. Досліджено особливості правового регулювання їх використання, зокрема на умовах оренди. Визначено й охарактеризовано органи державного управління у сфері використання та охорони малих річок і проаналізовано особливості їх діяльності. Висвітлено деякі аспекти юридичної відповідальності за порушення водного законодавства. Проведено комплексне дослідження нормативно-правових актів, сформульовано концептуальні положення й обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення правового режиму використання малих річок в Україні.

Проведено аналіз політики забезпечення потреб населення й об'єктів інфраструктури населених пунктів у водних ресурсах за сучасних умов господарювання, а також висвітлено можливі напрями вдосконалення політики водозабезпечення. Розроблено методичний підхід щодо формалізації завдання водозабезпечення населення й об'єктів інфраструктури населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки. Обгрунтовано та деталізовано модель і методику оцінювання ефективності водозабезпечення населення й об'єктів інфраструктури населеного пункту. Розроблено практичні рекомендації щодо удосконалення організаційних механізмів формування водоефективної політики населеного пункту; коригування державної політики водоефективності, удосконалення нормативно-правового й інформаційно-аналітичного забезпечення процесу реалізації водоефективної політики населеного пункту з урахуванням вимог екологічної безпеки, організації моніторингу результативності реалізації водоефективної політики та дотримання вимог екологічної безпеки, удосконалення фінансування водоефективних заходів, а також підвищення рівня екологічної безпеки об'єктів водопостачання мегаполіса.

Досліджено юридичну природу, понятійний апарат у сфері правового регулювання використання, охорони та відтворення водно-болотних угідь як особливо вартованих територій. Розглянуто основні напрями розвитку законодавства щодо водно-болотних угідь у руслі його відповідності вимогам Рамсарської конвенції. Узагальнено основні засади політики України в сфері збереження та відтворення водно-болотних угідь. Надано пропозиції щодо класифікації таких угідь і виявлено юридичні особливості їх використання й охорони. Визначено юридичний зміст прав на водно-болотні угіддя та порядок їх набуття. Наведено пропозиції щодо вдосконалення системи державного управління в сфері використання й охорони означених угідь, а також законодавства в цій сфері міжнарожного та загальнодержавного значення.

Проаналізовано питання розвитку наукової доктрини щодо ресурсів та довкілля Азово-Чорноморського басейну (АЧБ), історичні та закордонні механізми еколого-правового захисту басейну. Визначено основні негативні чинники, що спричиняють деградацію ресурсів басейну та погіршення його довкілля. Розглянуто акти міжнародного морського й екологічного права, що застосовуються для захисту басейну від негативного впливу. Охарактеризовано регіональні міжнародні угоди та міжнародні програми, ухвалені у рамках співробітництва держав басейну. Висвітлено механізми захисту довкілля та ресурсів басейну, які містяться в національному законодавстві. Розкрито зміст та особливості реалізації державних природоохоронних програм щодо вирішення екологічних проблем АЧБ. Наведено відомості про компетенцію та структуру органів влади та самоврядування, структур громадського суспільства, задіяних у захисті довкілля та ресурсів басейну, а також про діяльність контролюючих, наглядових, судових і правоохоронних органів щодо захисту ресурсів і довкілля АЧБ.

Досліджено актуальні проблеми правового використання, управління та охорони малих річок України. Проаналізовано визначення малої річки України, відображено стан і перспективи використання даного об'єкту навколишнього природного середовища, особливості її оренди тощо. Розглянуто існуючі заходи відповідальності за порушення правового режиму малих річок України та розроблено ряд пропозицій щодо вдосконалення законодавства про малі річки з метою підвищення рівня їх правової охорони.

Исследованы актуальные проблемы правового использования, управления и охраны малых рек Украины. Проанализировано определение малой реки Украины, отражены состояние и перспективы использования данного объекта окружающей природной среды, особенности её аренды и др. Рассмотрены существующие мероприятия ответственности за нарушения правового режима малых рек Украины и разработан ряд предложений по усовершенствованию законодательства о малых реках с целью повышения уровня их правовой охраны.

Комплексно досліджено проблема правового забезпечення запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків. Проведено історико-правовий та міжнародно-правовий аналіз розвитку законодавства у даній сфері. Досліджено питання щодо поняття вод, шкідливої дії вод і видів шкідливої дії вод. Правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків, характеризуються всіма ознаками самостійного правового інституту, який має міжгалузевий характер. Досліджено особливості системи правових засобів щодо запобігання, усунення та ліквідації наслідків шкідливій дії вод. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного водного законодавства.

Одним із основних напрямків збереження водних ресурсів і запобігання деградації екосистем є створення водоохоронних зон, у межах яких виділяються зони суворого обмеження господарської діяльності - прибережні захисні смуги. Основною метою їх створення є попередження знищення навколо водоймищ рослин і тварин, запобігання, обмеження та усунення наслідків забруднення, засмічення та спустошення водних об'єктів. Отже, розробка технологій встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг є важливим та актуальним питанням.

Висвітлено актуальні проблеми правової охорони вод в Україні. Розглянуто право власності на води та право користування водними об'єктами за умов оренди. Акцентовано увагу на управлінні в галузі використання й охорони вод і відтворення водних ресурсів. Подано інформацію про обов'язок іноземних юридичних осіб і громадян без громадянства щодо додержання законодавства України про охорону вод.

Здійснено порівняльно-правовий аналіз законодавства Європейського Союзу (ЄС) та України стосовно реалізації принципу сталого розвитку в процесі регулювання якості питної води та захисту підземних водних ресурсів. Висвітлено процес становлення, сучасний стан і тенденції розвитку регулювання правовідносин у сфері управління підземними водами. Визначено аспекти, які необхідно врахувати в процесі вдосконалення системи управління водними ресурсами; надано рекомендації стосовно приведення законодавства в галузі управління підземними водами України до законодавства ЄС.

Вперше в Україні здійснено комплексне наукове дослідження правового регулювання меліорації земель сільськогосподарського призначення. На основі сучасних методологічних підходів, аналізу теоретичних джерел аграрного, земельного та екологічного права, норм відповідного законодавства розкрито правову природу меліорації земель сільськогосподарського призначення та визначено місце сукупності правових норм, що регулюють агромеліоративні відносини у системі права України. Проаналізовано сучасний стан законодавства, що регулює агромеліоративні відносини в Україні, з метою визначення прогалин і колізій для формування пропозицій з їх усунення. Виокремлено особливості правового регулювання різних видів меліорації земель сільськогосподарського призначення в Україні.