Наведено порівняльний аналіз нормативних вимог Європейського кодексу (ЄК) соціального забезпечення (СЗ) і чинного Законодавства України щодо соціального захисту населення. В основу ЄК покладено прагнення держав-членів Європейського Союзу до піднесення СЗ на більш високий рівень, ніж запропоновано у мінімальних нормах СЗ, викладених у Конвенвенції. Показано, що приведення українського законодавства у відповідність з нормативними вимогами ЄС є однією з передумов визначення напрямків соціальної політики та розвитку соціальної сфери в контексті євроінтеграції України.

Приведен сравнительный анализ нормативных требований Европейского кодекса (ЕК) социального обеспечения (СО) и действующего Законодательства Украины о социальной защите населения. В основу ЕК положено стремление государств-членов Европейского Союза к подъему СО на более высокий уровень, чем предложено в минимальных нормах СО, изложенных в Конвенции. Показано, что приведение украинского законодательства в соответствие с нормативными требованиями ЕС является одной из предпосылок определения направлений социальной политики и развития социальной сферы в контексте евроинтеграции Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)6-3 + Х819(4Укр)131

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрено социальное страхование как система гарантий права граждан на материальное обеспечение при потере трудоспособности. Изложены основные положения реформирования законодательства о социальном страховании. Описаны фонды социального страхования, порядок их формирования и использования, основные виды материального обеспечения и социальных услуг по государственному социальному страхованию. Приведены общие положения о пенсионном обеспечении нетрудоспособных граждан. Проанализирована система гарантий и льгот, установленных законодательством для ветеранов войны, труда и военной службы. Освещены основные способы защиты права граждан в сфере социального обеспечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4УКР)6-30 + Х819(4УКР)152 + С5*122

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Адміністративне право окремих країн

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано правову природу та класифікацію строків у праві соціального забезпечення (ПСЗ). Проаналізовано особливості обчислення строків у ПСЗ, їх види. Визначено чинність нормативно-правових актів у сфері соціального забезпечення в часі.

Проаналізовано способи зовнішнього вираження правових норм, запропоновано власне визначення ряду правових дефініцій. Виділено особливості й ознаки джерел права соціального забезпечення. Проаналізовано рішення Конституційного Суду України й їх регуляторний вплив на ієрархічну побудову структури. Надано правову оцінку сучасного стану джерел права соціального забезпечення, їх дії в часі, просторі та за колом осіб. Визначено тенденції розвитку форм права та надано пропозиції щодо адаптації джерел права соціального забезпечення до світових стандартів. Проаналізовано міжнародні засади джерел права соціального забезпечення. Надано юридичну оцінку та характеристику конвенцій та рекомендацій МОП, актів ЄС. Проаналізовано значну частину міждержавних договорів на предмет рівня соціальної захищеності громадян, які працюють (проживають) в інших державах. Виявлено загальні тенденції розвитку законодавства про соціальне забезпечення. Внесено пропозиції щодо систематизації та адаптації джерел права соціального забезпечення до світових стандартів.

Комплексно досліджено системи джерел права соціального забезпечення України. З'ясовано її поняття, ознаки та структурні елементи. Значну увагу приділено характеристиці нормативно-правових актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування як джерел права соціального забезпечення. Досліджено нормотворчі повноваження соціальних страхових фондів у сфері соціального забезпечення та визначено особливості їх актів, які за своєю юридичною природою належать до корпоративних. З'ясовано роль та значення національних і міжнародних нормативних договорів у системі джерел права соціального забезпечення. Проаналізовано акти судової влади України, рішень Європейського суду з прав людини у сфері регулювання відносин щодо соціального забезпечення громадян.

Досліджено поняття правозастосування у трудовому та пенсійному праві, визначено основні складові та розглянуто його основні принципи. Встановлено, що сучасний стан трудового законодавства не відповідає сучасним викликам розвитку держави, економіки та суспільства. Розглянуто актуальні питання укладення, зміни та припинення трудового договору, особливості правового регулювання вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів. Увагу зосереджено на проблемних аспектах правозастосування, серед яких недосконале законодавство, що потребує своєї модернізації, та помилкове трактування норм закону тих, хто його застосовує. Проведено комплексне дослідження застосування пенсійного законодавства, яке є надзвичайно ускладнене тим, що до сьогодні не існує єдиного кодифікованого акта, який би об'єднав велику кількість пенсійних законів. Розглянуто проблеми застосування пенсійного законодавства у судах, зокрема, проаналізовано рішення Конституційного Суду України з проблем пенсійного забезпечення, вказано на проблеми реалізації цих рішень на практиці. Досліджено рішення Європейського суду з прав людини та його вплив на правозастосування в Україні. Викладено окремі аспекти правозастосування пенсійного забезпечення осіб, які мають право на одержання пільгової пенсії. Проаналізовано місце та вплив адміністративної юстиції на застосування пенсійного законодавства. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного трудового та пенсійного законодавства з метою підвищення ефективності застосування його на практиці.