В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Охарактеризовано основні етапи формування та становлення Київської школи кримінального права періоду 1834 - 1960 рр. Висвітлено життєвий і творчий шлях представників даної школи, визначено основні напрямки їх наукових досліджень. Розглянуто історію створення Київського Імператорського університету святого Володимира. Розкрито особливості функціонування системи юридичної освіти в Російській імперії та радянській Україні, зокрема, наведено відомості про організацію навчального процесу у ВНЗ і склад їх кафедр. Показано суттєвий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки викладачів Київського, Харківського та Таврійського університетів. Проаналізовано наукову діяльність С.О.Богородського, О.Ф.Кістяківського, Л.С.Білогриць-Котляревського, Ю.П.Новицького, Г.В.Демченка, М.О.Максимейка, О.О.Малиновського, М.П.Чубинського, С.І.Тихенка, Я.М.Брайніна, П.С.Матишевського, В.І.Василенка, М.Г.Білоусова, І.А.Максимовича, М.О.Чельцова-Бебутова, О.Д.Кисельова. Викладено маловідомі факти з життя та наукової діяльності учених.

Охарактеризованы основные этапы формирования и становления Киевской школы криминального права периода 1834 - 1960 гг. Освещен жизненный и творческий путь представителей данной школы, определены основные направления их научной деятельности. Рассмотрена история создания Императорского университета святого Владимира. Раскрыты особенности функционирования системы юридического образования в Российской империи и советской Украине, в частности, приведены сведения об организации учебного процесса в ВУЗ и составе их кафедр. Показан существенный вклад в развитие отечественной исторической науки преподавателей Киевского, Харьковского и Таврийского университетов. Проанализирована научная деятельность С.О.Богородского, А.Ф.Кистяковского, Л.С.Белогриц-Котляревского, Г.В.Демченка, Н.А.Максимейка, А.А.Малиновского, Н.П.Чубинского, Ю.П.Новицкого, С.И.Тихенка, Я.М.Брайнина, П.С.Матишевского, В.И.Василенка, Н.Г.Белоусова, И.А.Максимовича, М.А.Чельцова-Бебутова, А.Д.Киселева. Приведены малоизвестные факты из жизни и научной деятельности ученых.

На підставі історико-філософської концепції проаналізовано категорії "злочин" і "покарання". Увагу приділено пошуку інваріанта досліджуваних систем і їх демаркації за атрибутивними системними параметрами. Розглянуто категорії "злочин" і "покарання" як інформаційні системи, охарактеризовано античний сегмент і ренесансну підсистему інформаційних потоків.

На основе историко-философской концепции проанализированы категории "преступление" и "наказание". Уделено внимание поиску инварианта исследуемых систем и их демаркации по атрибутивным системным параметрам. Рассмотрены категории "преступление" и "наказание" как информационные системы, охарактеризованы античный сегмент и ренессансная подсистема информационных потоков.

Уперше на монографічному рівні розглянуто проблеми меж кримінальної відповідальності (КВ) як філософсько-правову категорію. Наведено філософсько-лінгвістичне тлумачення меж відповідальності. Увагу приділено соціально-правовим витокам меж КВ, структурі та змісту кримінально-правових відносин, виникненню та припиненню КВ. Наведено рекомендації щодо удосконалення деяких норм кримінального закону. На підставі аналізу нових досягнень кримінально-правової науки та філософії права зроблено висновки з даного питання, що мають важливе науково-теоретичне та практично-прикладне значення.

Впервые на монографическом уровне рассмотрены проблемы пределов уголовной ответственности (УО) как философско-правовая категория. Приведено философско-лингвистическое толкование пределов ответственности. Внимание уделено социально-правовым истокам пределов УО, структуре и содержанию уголовно-правовых отношений, возникновению и прекращению УО. Приведены рекомендации по усовершенствованию некоторых норм уголовного закона. На основе анализа новых достижений уголовно-правовой науки и философии права сделаны выводы по данному вопросу, имеющие важное научно-теоретическое и практически-прикладное значение.

Досліджено питання розвитку складової кримінально-правової науки України, зокрема особливої частини кримінального права, у період 1991 - 2007 рр. Розкрито суть поняття та розглянуто структуру науки кримінального права України. Вивчено її методологію, а також проаналізовано стан і значущість наукознавчих досліджень цього права. Висвітлено результати наукових досліджень стосовно інститутів особливої частини кримінального права України за даний період у контексті зовнішніх проявів наукової діяльності. Визначено характерні риси розвитку особливої частини кримінально-правової науки України у період 1991 - 2007 рр.

Розглянуто категорії "злочин" і "покарання" як систему. Вперше здійснено демаркацію даних категорій за атрибутивними системними параметрами. Розкрито особливості функціонування парної категорії "злочин - покарання" як інформаційної системи. Увагу приділено злочину та покаранню в міфологічній архаїці, архетипу злочину як протиправного вчинка, філософсько-правовій підсистемі інформаційних потоків.

Рассмотрены категории "преступление" и "наказание" как система. Впервые осуществлена демаркация данных категорий по атрибутивным системным параметрам. Раскрыты особенности функционирования парной категории "преступление - наказание" как информационной системы. Уделено внимание преступлению и наказанию в мифологической архаике, архетипу преступления как противоправного поступка, философско-правовой подсистеме информационных потоков.

Висвітлено питання виникнення, становлення та розвитку кримінального права в Україні в період X - початок XXI ст. в контексті дослідження договорів Руської держави з Візантією 911 та 944 рр., положень Руської Правди, Статутів Великого князівства Литовського, Конституції П. Орлика, звичаєвих прав Запорізької Січі, кримінального законодавства Російської імперії 1845 та 1903 рр., радянського законодавства 1917 - 1920 рр., а також сучасного кримінального права України. Розглянуто загальні питання виникнення на українських землях писемності, освіти, науки, зокрема кримінально-правової. Обгрунтовано нелегітимність поширення на українській території кримінального законодавства Російської імперії. Увагу приділено сучасним проблемам організації науково-дослідної діяльності вітчизняних вчених в галузі кримінального права. Наведено перелік бібліографічних джерел, опублікованих науково-дослідних праць, досліджень на здобуття наукових ступенів кандидата та доктора юридичних наук за 1941 - 2009 рр.

Наведено бібліографічну інформацію про наукові, навчальні, навчально-методичні праці українських та іноземних учених-криміналістів у галузі кримінального права, захищені дисертації та автореферати дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата та доктора юридичних наук з кримінального права, кримінології та кримінально-виконавчого права, а також про договори, законодавство, судову практику кримінально-правового змісту за 911 - 2009 рр.

Розглянуто наукову спадщину видатного українського криміналіста XIX ст. О.Ф. Кістяківського в галузі кримінального права. На підставі аналізу кримінально-правових поглядів ученого доведено його значний вплив на формування методологічного інструментарію кримінально-правової науки. Показано сучасну наукову цінність концепції ученого щодо кримінального права та закону. Зазначено, що в дослідженні основних інститутів вчення про злочин О.Ф. Кістяківський стояв на рівні передової науки свого часу, а висловлені ним пропозиції сприяли збагаченню теорії кримінального права та вдосконаленню законодавства. Розкрито фундаментальне значення для сучасних досліджень у межах ідей ученого щодо гуманізації покарання.

Рассмотрено научное наследие выдающегося украинского криминалиста XIX в. А.Ф. Кистяковского в сфере криминального права. На основе анализа криминально-правовых взглядов ученого доказано его значительное влияние на формирование методологического инструментария криминально-правовой науки. Показана современная научная ценность концепции ученого по криминальному праву и закону. Отмечено, что в исследовании основных институтов учения о преступлениях А.Ф. Кистяковский стоял на уровне передовой науки своего времения, а высказанные им предложения содействовали обогащению теории криминального права и усовершенствованию законодательства. Раскрыто фундаментальное значения для современных исследований в пределах пенологии идей ученого относительно гуманизации наказания.

Наведено філософські тлумачення особи насильницького злочинця (НЗ) в І - ХІХ ст. (до формування сучасної науки кримінології), у закордонній кримінології ХІХ - першої половини ХХ ст. Висвітлено історію вітчизняних теорій про особу НЗ за уявленнями дореволюційних вітчизняних юристів, вчення про особу НЗ у 1920 - 1930 рр., особливості повоєнного відродження кримінології і розвиток вчення про особу злочинця та НЗ, сучасні дослідження особи НЗ. Подано кримінологічну характеристику насильства як середовища формування особи НЗ, класифікацію і типологію особи сучасного НЗ. Проаналізовано роль особи НЗ у механізмі вчинення насильницького злочину та проблеми віктимології.

Виявлено, що основною особливістю поетапного становлення філософсько-правового розуміння мети покарання є наявність духовного гуманістичного стрижня. Попри те, що у різні історичні періоди й у різних філософсько-правових і кримінально-правових наукових школах розуміння мети покарання характеризувалося специфічними проявами, в онтологічному, антропологічному й аксіологічному вимірах домінував гуманістичний концепт. Хоча в історичній вертикалі філософсько-правове розуміння мети покарання не завжди адекватно об'єктивувалось у законодавчій і правозастосувальній сферах, у теоретичній площині превалював гіманістичний вектор. Обгрунтовано, що за сучасних умов демократизації та посилення гуманістичних тенденцій складові мети покарання необхідно розглядати не лише як такі, що узгоджуються у системному вимірі як внутрішньосистемні елементи мети покарання, а й як такі, що співвідносяться зі стандартами демократичного розвитку. Доведено, що поняття кари узгоджуватиметься з європейськими гуманістичними цінностями, якщо осмислюватиметься й об'єктивуватиметься на засадах демократичності, справедливості, рівності громадян перед законом.

Представлено біографію, надано перелік праць та виклад внеску до філософії права німецького філософа права та спеціаліста в галузі кримінального права Густава Радбруха. Зосереджено увагу на "Формулі Радбруха", її методологічних засадах, розвитку її засадничих ідей, висвітлено її значення для розвитку філософсько-правової думки та правозастосування у контексті відомих історичних подій, як часів режиму націонал-соціалізму, так і сучасної Німеччини.

Надано загальну характеристику кримінально-правового регулювання (КПР), розглянуто його об'єкт і предмет. Надано відомості про рівні, метод, поняття, принципи та механізм КПР. Визначено поняття норми кримінального права, досліджено їх види та структуру. Показано місце та роль закону про кримінальну відповідальність у системі КПР суспільних відносин, його співвідношення з іншими категоріями даної системи. Проаналізовано юридичні факти в індивідуальному КПР, обгрунтовано застосування норм кримінального права як форми індивідуального КПР. Наведено стадії застосування норм кримінального права, застосування гіпотези, санкції та диспозиції такої норми. Показано, що застосування гіпотези та застосування санкції (або диспозиції) є обов'язковими самостійними необхідними стадіями кожного випадку застосування норми кримінального права.

Досліджено проблему визначення концепту, на якому побудоване кримінальне право сучасного суспільства. Виявлено основоположні засоби впливу кримінального права на людину та суспільство й навпаки. Вирішення проблеми основ кримінального права зумовило відповідний зміст його засобів - кримінально-правових наслідків суспільно небезпечного діяння, які особливим чином визначають юридичні межі кримінального права. Обгрунтовано тезу, що природа кримінального права консеквативна. Досліджено концепцію кримінально-правових наслідків суспільно небезпечного діяння як загальної категорії, що охоплює всі примусові впливи на особу, яка перебуває у відносних кримінально-правових відносинах. Розкрито питання сутності, змісту та видів кримінально-правових відносин. Досліджено основні теорії кримінальної відповідальності, природу покарання, кримінально-правову реституцію та заходи безпеки та виправлення.

Рассмотрены основные проблемы науки уголовного права, исследованию которых посвятил свою научную деятельность профессор М. И. Бажанов. Внимание уделено проблемам состава преступления и его функций, вопросам наказания и его назначению, исследованию института множественности преступлений в трудах ученого-криминалиста.

Розкрито основні історико-правові аспекти смертної кари, що знайшли відображення в науковій праці видатного українського правознавця-криміналіста ХIХ ст. О. Ф. Кістяківського "Дослідження про смертну кару".

Досліджено закономірності, пов'язані з теорією кримінальної відповідальності (КВ) в сучасному кримінальному праві. Виявлено методологічні засади, покладені в основу теорії КВ. Встановлено, що у світовій науковій літературі існує велика кількість окремих теорій КВ та варіантів їх тлумачення. Визначено, що це відбувається через недостатній розвиток у правових доктринах країн загального концепту кримінального права - теорії кримінально-правових відносин. Досліджено такі пов'язані проблеми теорії КВ (засудження), як: диференціація КВ, часові межі дії КВ, природа кримінально-правової реституції у зв'язку з КВ. Запропоновано доцільну теорію КВ - "теорію офіційної стигматизації".

Досліджено проблеми кримінально-правового регулювання суспільних відносин в Україні. Вироблено концепцію кримінально-правового регулювання суспільних відносин, що заснована на публічно-правовій природі таких відносин і норм, які їх регулюють. Проаналізовано законодавчі та правозастосовні проблеми кримінально-правового регулювання суспільних відносин в Україні. Сформульовано основні напрями та розроблено методологічні засади їх подальшого вдосконалення.