Розглянуто питання, пов'язані з розмежуванням правомірної та злочинної поведінки особи у зв'язку з виконанням нею розпорядження чи наказу. З'ясовано значення виконання обов'язкового розпорядження чи наказу серед обставин, що виключають злочинність діяння. Наведено критерії кримінально-правової оцінки діянь осіб, які віддали або виконали протиправний наказ чи розпорядження. Викладено основні принципи та ідеї українського кримінального права, якими є визнання пріоритету загальнолюдських цінностей та відповідність кримінально-правових заборон загальновизнаних норм і принципів міжнародного права. На підставі аналізу практики застосування чинного законодавства, з урахуванням історичного та міжнародного досвіду сформульовано рекомендації для правильного застосування окремих положень законодавства України на практиці.

Визначено місце виконання обов'язкового наказу серед обставин, що виключають злочинність діяння. Розглянуто умови правомірності заподіяння шкоди цінностям, які охороняються кримінальним законом, у зв'язку з виконанням наказу, межі покори отриманому наказу в різних сферах суспільної діяльності. Розкрито поняття "наказ", "правомірний наказ", "протиправний наказ", "злочинний наказ" та "явно злочинний наказ". На підставі проведених досліджень у сфері розмежування правомірної та злочинної поведінки особи, яка заподіює шкоду цінностям, що охороняються кримінальним законом, стосовно виконання наказу, запропоновано доповнити Загальну частину Кримінального кодексу України нормою "Виконання обов'язкового наказу". Визначено загальні критерії кримінально-правової оцінки діяння осіб, що віддали чи виконали протиправний наказ, в основу яких покладено можливі варіанти психічного ставлення таких осіб до характеру вимог наказу та вчинених внаслідок його виконання дій, у разі необхідності - їх наслідків.

Розглянуто деякі особливості кваліфікації злочинів, учинених під час виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 КК України). Наведено аргументи на користь того, що діяння особи, яка виконує спеціальне завдання, необхідно кваліфікувати без урахування такої ознаки складу злочину, як учинення його в співучасті.