Вперше у юридичній науці України комплексно досліджено виправданий професійний ризик як невід'ємний елемент системи обставин, що виключають злочинність діяння. Виокремлено виправданий ризик в межах інституту обставин, що виключають злочинність діяння, насамперед детерміновано спрямованістю такого діяння на досягнення значної суспільно корисної мети. Ця ознака компенсує заподіяну правоохоронюваним інтересам шкоду, незважаючи на те, що шкідливі наслідки є реальними, а бажані результати можуть бути не досягнутими. На підставі аналізу умов правомірності виправданого ризику запропоновано шляхи тлумачення кожної із таких умов та особливості їх використання для з'ясування сутності окремих видів виправданого професійного ризику. Доведено, що діяння особи, яке виявляється у підприємницькому ризику, за відсутності ознак іншого виду професійного ризику, не може бути оцінене на підставі ст. 42 КК, оскільки воно не наділене однією із конститутивних умов правомірності діяння, пов'язаного з ризиком, а саме наявністю значної суспільно корисної мети. Обгрунтовано необхідність зміни умов невизнання ризику виправданим для легітимізації медичного ризику, що створює загрозу для життя людини.

Викладено теоретичні аспекти діяння, вчиненого за умов виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння. За результатами дослідження сформульовано нові теоретичні положення, пов'язані зі з'ясуванням сутності цієї обставини, що виключає злочинність діяння. Проаналізовано її конститутивні ознаки залежно від виду професійної діяльності, у разі здійснення якої особа вдається до ризику.