Дисертацію присвячено комплексу теоретичних розробок та практичним рекомендаціям щодо методики розслідування умисного заподіяння тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Досліджено специфічні та проблематичні питання, що виникають під час розслідування злочинів визначеної категорії, ефективність провадження кримінального судочинства на стадії дізнання та попереднього слідства. Розроблено основні положення методики розслідування умисного заподіяння тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також рпопозиції щодо проведення основних слідчих дій. Розглянуто питання про постзлочинну діяльність особи, яка вчинила злочин. Значну увагу приділено тактиці виявлення суб'єктивного боку злочину.

Досліджено історію розвитку становлення відповідальності за посягання на недоторканність житла й іншого володіння. Проаналізовано міжнародний досвід охорони відповідних суспільних відносин. Розглянуто суспільну небезпечність і підстави криміналізації цього діяння. Проведено юридичний аналіз основного та кваліфікованого складів злочину, передбачених ст. 162 КК України. Сформульовано визначення понять "житло" й "інше володіння особи". Проведено відмежування порушення недоторканності житла чи іншого володіння особи від діянь, які мають суміжний склад. Внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного КК України.

Досліджено проблеми кримінально-правового забезпечення свободи слова та діяльності журналістів в Україні. Приділено увагу правовим засадам функціонування засобів масової інформації в Україні. Розглянуто теоретичне підгрунтя та методологію втілення загальних підстав та принципів криміналізації в конструюванні складів злочинів, призначених для забезпечення правової охорони свободи слова та діяльності журналістів. Вивчено теоретичні та практичні аспекти кримінально-правового забезпечення свободи слова та професійної діяльності журналістів. На підставі аналізу практики застосування норм кримінального закону в сфері захисту професійної діяльності журналістів запропоновано основні шляхи оптимізації та вдосконалення чинного законодавства.

Досліджено питання виправданості криміналізації посягання на життя журналістів. Здійснено аналіз наукових поглядів на криміналізацію злочинних діянь та співставлено їх із введенням ст. 348-1 до Кримінального кодексу України.

Дисертація є комплексним кримінально-правовим дослідженням охорони трудових прав людини. Розглянуто норми, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти трудових прав людини, за ст.ст. 172 - 175 та ст.ст. 271 - 274 КК України. Розвідку виконано на основі КК України та сучасних наукових досліджень у правознавстві й інших галузях науки, матеріалів кримінальних проваджень (справ), рішень судів, постановлених за результатами розгляду зазначених кримінальних проваджень (справ) і рішень у справах щодо адміністративних правопорушень. Проаналізовано санкції чинних норм, які встановлюють відповідальність за вчинення злочинів проти трудових прав людини, та практику притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів цієї категорії. На підставі одержаних результатів розроблено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування.

Присвячено комплексній кримінально-правовій характеристиці перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Установлено, надано науковий опис і пояснення підставам та принципам криміналізації перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Надано характеристику об’єкту та потерпілому від злочину, передбаченого ст. 170 КК України. Здійснено аналіз ознак об’єктивної сторони складу цього злочину, а також його суб’єкта та суб’єктивної сторони. Розроблено пропозиції щодо удосконалення положень ст. 170 КК України. Здійснено відмежування складу злочину, передбаченого ст. 170 КК України, від складів адміністративних правопорушень. Розвинено наукове знання про особливості кваліфікації злочину, передбаченого ст. 170 КК України, у разі його розмежування із суміжними складами злочинів, передбачених ст.ст. 157, 161, 340, 344, 346 КК України.