Розглядаються проблемні питання, які характеризують історичний аспект кримінально-правової охорони громадської моралі української держави. На грунті аналізу історичної, філософської та правової літератури дається загальне визначення громадської моралі як об'єкта кримінально-правової охорони. Підкреслюється, що необхідність виділення злочинів проти громадської моралі в окрему групу простежується в сучасних розробках проектів Кримінальних кодексів України та у кримінальному законодавстві інших держав.

Монографію присвячено дослідженню психолого-кримінологічних аспектів процесу вибору девіантних форм поведінки. Розглянуто концептуальні ідеї, методологічні основи дослідження, взаємозв'язок свободи вибору та відповідальності. Проаналізовано проблему норми та відхилень від неї на матеріалах статевих девіацій, правопорушень та злочинів.

Висвітлено різні види сексуальних злочинів, проаналізовано причини і мотиви, що спонукають до скоєння згвалтувань, сексуальних вбивств, статевих злочинів проти дітей. Значну увагу приділено біологічним, соціо-культурним, психологічним механізмам розвитку аномальної сексуальності та її ролі в кримінальних діяннях, визначено фактори, які сприяють зростанню рівня сексуальних правопорушень. Розглянуто особливості сексуальних злочинів психічно хворих осіб, проблеми судової сексологічної експертизи тощо.

Проаналізовано кримінологічні фактори соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки.

Проанализированы криминологические факторы социальной обусловленности уголовной ответственности за нарушение на производстве правил ядерной или радиационной безопасности.

Are analyzed criminology factors of social conditionally of the criminal liability for infringement on manufacture of rules of nuclear or radiating safety.

Проаналізовано соціально-трудові відносини на ринку праці як сферу формування професійних ризиків. Висвітлено організаційно-правові аспекти ринку праці в Україні. Розглянуто державну політику щодо профілактики виробничого травматизму за умов ринкової економіки. Викладено кримінологічну концепцію вибору та вихідні положення формування поняття ризиків професій. Описано особливості ризиків професій у загальній системі ризиків. Визначено характерні технічні та кримінологічні показники ризиків професій. Розкрито методологічні засади дослідження та попередження даних ризиків.

Проанализированы социально-трудовые отношения на рынке труда как сфера формирования профессиональных рисков. Освещены организационно-правовые аспекты рынка труда в Украине. Рассмотрена государственная политика относительно ранней профилактики производственного травматизма в условиях рыночной экономики. Изложены криминологическая концепция выбора и исходящие положения формирования понятия рисков профессий в общей системе рисков. Определены характерные технические и криминологические показатели рисков профессий. Раскрыты методологические основы исследования и предупреждения рисков профессий.

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва, наведено кримінально-правову характеристику підстав кримінальної відповідальності за їх вчинення об'єктами і суб'єктами, об'єктивної та суб'єктивної сторін. Проаналізовано фактори соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за порушення правил ядерної та радіаційної безпеки.

Освещены проблемы уголовной ответственности за преступления против безопасности производства, приведена криминально-правовая характеристика оснований уголовной ответственности за их совершения объектами и субъектами, объективной и субъективной сторон. Проанализированы факторы социальной обусловленности уголовной ответственности за нарушение правил ядерной и радиационной безопасности.

Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки. Досліджено соціально-економічні, технічні, нормативні та кримінологічні фактори, що обумовили встановлення кримінальної відповідальності за порушення даних правил. Проаналізовано ознаки складу злочину, передбаченого ст. 274 Кримінального кодексу України (об'єкт, об'єктивну та суб'єктивну сторони та суб'єкт). Встановлено підстави відмежування даного злочину від суміжних.

Розглянуто комплекс питань теоретичного і практичного характеру, проблем боротьби зі згвалтуваннями, що вчинили неповнолітні. Визначено актуальність теми дослідження проблем боротьби зі зазначеним видом злочину. Наголошено, що за сучасних умов розбудови правової держави людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека - одна з головних проблем українського суспільства, розв'язання якої є однією зі складових діяльності правоохоронних органів та органів внутрішніх справ МВС України. Значну увагу приділено удосконаленню відомих та пошуку нових стратегічних дослідницьких підходів до запобігання згвалтувань, що вчинюються неповнолітніми. Проаналізовано причини і умови, що сприяють їх вчиненню, виходячи із трьох основних аспектів: а) соціального; б) сексуального; в) психологічного, а також кримінологічної характеристики неповнолітнього гвалтівника-злочинця. Запропоновано типологію неповнолітніх статевих насильників, до основи якої покладено особистісні особливості суб'єктів статевого насильства, а також злочинно-сексуальну мотивацію такого насильства. Розглянуто основні напрями ранньої профілактики згвалтувань.

Проаналізовано міжнародно-правові акти з питань боротьби з торгівлею жінками та дітьми, а також встановлено ступінь їх імплементації у національному законодавстві. Наведено кримінологічну характеристику торгівлі жінками та дітьми, а також протиправним діянням, з нею пов'язаних. Досліджено проблеми, що виникають у діяльності державних і правоохоронних органів та міжнародних організацій у даній сфері, визначено поняття даного злочину, а також проституції, секс-бізнесу, особи, яка стала жертвою торгівлі людьми, зокрема, трафікера (торговця). Значну увагу приділено детермінантам даних злочинів, а також пропозиціям щодо підвищення ефективності їх запобігання. Детально розглянуто питання вдосконалення вітчизняного законодавства про заборону торгівлі людьми.

Досліджено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК України). Висвітлено кримінально-правовий аналіз структури складу злочину, його елементи (об'єкт та об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона та суб'єкт), покарання за злочин тощо. Запропоновано нову редакцію статті 272 КК.

Висвітлено особливості проведення окремих слідчих дій у справах ядерної злочинності (СЯЗ). Зазначено, що особливий характер ядерної злочинності потребує введення у практику криміналістичного дослідження (КД) нових ядерно-фізичних методик. Розглянуто форму та механізм міжнародного співробітництва у СЯЗ. Показано, що перспективність КД у СЯЗ пов'язана зі створенням мережі ядерних судових лабораторій і національної бази даних характеристик радіоактивних матеріалів.

Освещены особенности проведения отдельных следственных действий в сфере ядерной преступности (СЯП). Указано, что особый характер ядерной преступности требует введения в практику криминалистического исследования (КИ) новых ядерно-физических методик. Рассмотрены формы и механизм международного сотрудничества в СЯП. Показано, что перспективность КИ в СЯП связаны с созданием сети ядерных судебных лабораторий и национальной базы данных характеристик радиоактивных материалов.

Наведено результати комплексного дослідження проблемних питань, пов'язаних з ризиками професій у соціально-практичній, економічній, кримінально-правовій та кримінологічній доктрині охорони праці. Розкрито сутність і зміст ризиків професій. Обгрунтовано доцільність проведення профілактичних заходів щодо забезпечення охорони праці на виробництві. Висвітлено проблеми посилення наглядової діяльності керівників державних і недержавних підприємств за чітким дотриманням працюючим персоналом вимог щодо охорони праці. Визначено основні причини, що призводять до нещасних випадків на виробництві.

Наведено загальну характеристику злочинів проти безпеки виробництва, наведено їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки, правові гарантії цієї безпеки. Комплексно досліджено стан кримінально-правової охорони безпеки виробництва, детально розглянуто порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або цехах, під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, правил ядерної або радіаційної безпеки та ін. Проаналізовано проблемні питання кваліфікації злочинів проти безпеки виробництва, конструювання наслідків в складах таких злочинів та призначення покарання.

Вперше досліджено питання кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 КК України). Проаналізовано елементи складу злочину: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єктивну сторону, суб'єкт злочину, а також види покарань за ст. 272 КК України та практику їх призначення. Розглянуто спірні питання застосування ст. 272 КК України та запропоновано їх вирішення. Висвітлено види покарань за ст. 272 КК та їх призначення. Досліджено призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від покарання за ст. 272 КК.

Досліджено питання кваліфікації поведінки службових осіб під час вчинення ними злочинів проти безпеки виробництва.

Проведено класифікацію реально існуючих, передбачувальних та можливих загроз для ядерних установок. Наведено характеристики правопорушників, ступені їх підготовки та оснащеності. Проведена оцінка їх мотивації, намірів та можливостей. Визначені можливі шляхи та способи проникнення правопорушників на охороняємий об'єкт.

Розглянуто методи оцінювання індивідуального ризику при скоєнні терористичних актів на потенційно-небезпечних об'єктах, а саме вибухо-пожежонебезпечних, хімічно-небезпечних, радіаційно-небезпечних, що може призвести до виникнення аварій на цих об'єктах з тяжкими наслідками. Правильна оцінка допоможе розробити ефективні заходи щодо запобігання або мінімізації негативного впливу наслідків терористичних актів на людей і об'єкти.

Розглянуто як соціально-правову природу злочинів проти радіаційної безпеки одне із недосліджених і складних питань сучасної кримінології. Висвітлено аспект формування поняття громадської безпеки в алгоритмі взаємовідносин "людина - суспільство", зокрема з позиції радіаційної безпеки.

Розглянуто особливості причинного зв'язку у злочинах проти безпеки виробництва та специфіку його встановлення, визначено пов'язані з цим проблеми правозастосовної практики притягнення до кримінальної відповідальності за ці злочини.

Мета роботи - визначення особливостей застосування ст. 271-275 КК України, що містять бланкетні диспозиції. Розглянуто систему галузевого законодавства та визначено межі його використання. Оптимізація правозастосування норм КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти безпеки виробництва. Визначено рівні нормативно-правового регулювання охорони праці і безпеки виробництва, що має значення для встановлення ознак складу злочинів, передбачених ст. 271-275 КК України. Міжнародні нормативні акти, національне законодавство, що стосується безпеки виробництва і охорони праці.