Розглянуто проблему класифікації катування, що скоюється працівниками правоохоронних органів. Розроблено їх класифікацію на підставі способу вчинення.

Проведено комплексний теоретичний аналіз ст.ст. 348, 379, 400 КК України ("посягання на життя осіб у зв'язку з виконанням спеціальних публічних повноважень з охорони правопорядку") в історичному процесі розвитку законодавства, спрямованого на охорону та захист представників органів, які здійснювали охорону правопорядку в періоди IX - XXI ст. на теренах України. Проаналізовано норми міжнародно-правових актів і чинного кримінального законодавства ряду зарубіжних держав щодо охорони життя осіб, які здійснюють охорону правопорядку, та сформульовано визначення поняття такої діяльності. Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 348, 379, 400 КК України та сформульовано визначення кримінально-правової контрукції "посягання на життя осіб у зв'язку з виконанням спеціальних публічних повноважень з охорони правопорядку". Проведено системний аналіз санкцій у відповідних нормах і встановлено закономірності їх побудови. На основі аналізу судової практики, чинного законодавства та наукових джерел розкрито особливості кримінально-правової моделі "посягання на життя та діяльність особи, яка виконує спеціальні публічні повноваження із забезпечення правопорядку" та вироблено пропозиції щодо вдосконалення норм КК України (ст. 115 - доповнити ч. 3 та ст. 63 доповнити ч. 3).

Досліджено проблеми кримінально-правової охорони недоторканності суддів України. Розглянуто соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за злочини проти недоторканності суддів. Визначено об'єкт та систему злочинів проти недоторканності суддів, досліджено потерпілі від злочинів, передбачених ст.ст. 377 - 379 КК, а також предмет злочину, передбаченого ст. 378 КК. Розглянуто ознаки об'єктивної сторони злочинів, що посягають на недоторканність суддів. Проаналізовано суб'єктивну сторону та суб'єкт досліджуваних злочинів. Увагу приділено розгляду питанням кримінально-правової охорони честі та гідності суддів як складової їх недоторканності. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства у сфреі охорони недоторканності суддів.

Розглянуто проблеми кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, науково обгрунтовано пропозиції щодо оптимізації чинного кримінального законодавства та практики його застосування. Розкрито зміст міжнародно-правових стандартів кримінальної відповідальності за погрозу або насильство по відношенню до судді, народного засідателя чи присяжного з позиції базових джерел міжнародного права ООН, джерел права Ради Європи, а також національних джерел кримінального права окремих суверенних держав. На основі проведеного компаративного дослідження зроблено висновок про необхідність виокремлення загального поняття "особа, яка охороняється законом" та відповідної диференціації кримінальної відповідальності за злочини, вчинені відносно них та членів їх сімей. Досліджено соціальну обумовленість кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного, склад злочину, передбаченого ст. 377 КК України. Висвітлено критерії відмежування від суміжних складів злочинів, проаналізовано санкції, якими передбачено покарання за цей злочин. Розглянуто види та розміри покарань за погрозу або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного.

Досліджено проблеми кримінально-правової характеристики погрози або насильства щодо захисника чи представника особи. Захищено теоретичні положення, що стосуються кримінальної відповідальності за погрозу або насильство щодо захисника чи представника особи Досліджено об'єктивні та суб'єктивні ознаки цього злочину. Стверджено необхідність на законодавчому рівні закріпити положення щодо кримінально-правової охорони не тільки захисників, представників особи (як фізичної, так і юридичної), але й законних представників, незалежно від галузі (кримінальної, адміністративної, цивільної чи господарської), в якій здійснюється діяльність з надання правової допомоги. Уточнено і по-новому формулюється зміст поняття погрози щодо захисника чи представника особи. Сформульовано зміст поняття насильства (фізичного) в кримінально-правовому значенні. Стверджено, що як мотив погрози або насильства щодо захисника чи представника особи може виступати також помста за виконання діяльності, пов'язаної з наданням правової допомоги у минулому. Проаналізовано проблемні питання співвідношення погрози або насильства щодо захисника чи представника особи з суміжними злочинами КК України. Запропоновано внесення змін до КК України з метою його удосконалення. Зокрема, запропоновано нову редакцію статті щодо погрози або насильства щодо захисника чи представника особи у КК України й інших кримінально-правових норм.