Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)130 + Х916.881.4

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Тероризм <Міжнародна злочинність>

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены вопросы становления и развития международного гуманитарного права (МГП), применяемого в период вооруженных конфликтов. Проанализированы проблемы его имплементации Украиной, а также особенности международно-правовой регламентации воздушной и морской войны. На основе системного анализа социальных и международных процессов освещены концептуальные вопросы генезиса МГП.

У контексті міжнародних договорів, а також національного кримінального законодавства України уперше проаналізовано один із видів міжнародних злочинів - значні порушення міжнародного гуманітарного права. Розглянуто зміст міжнародних злочинів, спрямованих на порушення міжнародного гуманітарного права, наведено рекомендації щодо імплементації положень даного права в кримінальне законодавство країни.

В контексте международных договоров, а также национального криминального законодательства Украины впервые проанализирован один из видов международных преступлений - серъезные нарушения международного гуманитарного права. Рассмотрено содержание международных преступлений, направленных на нарушение международного гуманитарного права, приведены рекомендации по имплетации положений данного права в криминальное законодательство страны.

Висвітлено проблеми кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни. На основі чинного національного законодавства та міжнародних документів розглянуто комплекс питань, пов'язаних з визначенням об'єкта та предмета злочину, об'єктивної сторони та суб'єктивних ознак складу злочину, передбаченого у ст.438 КК України. Розкрито особливості кваліфікації та шляхи вдосконалення ознак цього складу злочину.

Освещены проблемы криминальной ответственности за нарушение законов и обычаев войны. На основе действующего национального законодательства и международных документов рассмотрен комплекс вопросов, связанных с определением объекта и предмета преступления, объективной стороны и субъективных признаков состава преступления, предусмотренного в ст.438 КК Украины. Раскрыты особенности квалификации и пути усовершенствования признаков этого состава преступления.

На підставі дослідження кримінального законодавства України й інших держав, відповідних міжнародних договорів проаналізовано міжнародні воєнні й інші злочини, пов'язані з порушенням законів і звичаїв війни. Розглянуто ознаки, за якими слід розмежовувати склади цих злочинів і зміст складів інших злочинів, близьких до даних міжнародних злочинів. Увагу приділено системі та видам покарань за воєнні злочини, забороненим методам ведення воєнних дій, незаконному використанню символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, тероризму, геноциду, злочинам проти людяності. Наведено пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України в даній сфері.

На основе исследования криминального законодательства Украины и других государств, соответствующих международных договоров проанализированы международные военные и другие преступления, связанные с нарушением законов и обычаев войны. Рассмотрены признаки, по которым следует разграничивать составы этих преступлений и содержание составов других преступлений, близких к данным международным преступлениям. Уделено внимание системе и видам наказаний за военные преступления, запрещенным методам ведения военных действий, незаконному использованию символики Красного Креста и Красного Полумесяца, терроризму, геноциду, преступлениям против человечности. Даны предложения по усовершенствованию криминального законодательства Украины в данной сфере.

Досліджено проблеми гармонізації законодавства України про кримінальну відповідальність і Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Запропоновано зміни та доповнення, необхідні для приведення Кримінального кодексу (КК) у відповідність до Статуту МКС. Проведено порівняльно-правовий аналіз положень КК і Статуту МКС, визначено зміст певних міжнародно-правових понять і проведено їх порівняння з закріпленими у КК. З'ясовано гармонізувальне значення деяких ознак. За результатами дослідження констатовано певні невідповідності КК Статуту МКС і запропоновано конкретні гармонізаційні заходи для узгодження законодавства України про кримінальну відповідальність зі Статутом МКС. За цього враховано традиції та стиль викладу обох документів. Зазначено, що наведені висновки є компромісними, зокрема, досягнуто точності викладу міжнародних положень у вітчизняному законі і водночас збережено традиції побудови вітчизняного кримінального закону. Констатовано, що більшість таких заходів вирішують питання гармонізації КК і Статуту МКС, а також сприяють приведенню законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до інших міжнародних договорів, чинних для держави.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)130

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему юридизації Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні; визначено його ознаки та статус в законодавстві України та міжнародному праві.

Проаналізовано теоретичні проблеми встановлення кримінальної відповідальності за порушення законів і звичаїв війни, досліджено історичний розвиток законодавства у даній сфері. Розглянуто питання імплементації міжнародних норм, за якими встановлюється відповідальність за порушення законів і звичаїв війни, в кримінальне законодавство України. Визначено місце порушення законів і звичаїв війни в системі злочинів проти миру та безпеки людства й міжнародного правопорядку. Розглянуто об'єктивні й суб'єктивні ознаки порушення законів та звичаїв війни, розкрито зміст основних положень ст. 433, 434 та 438 КК України, наведено пропозиції щодо внесення змін і доповнень. Зокрема, запропоновано в ст. 438 КК України встановити кримінальну відповідальність за недбалі дії військового начальника або керівника організованого руху опору, що обумовили порушення законів і звичаїв війни їх підлеглими. Виявлено недоліки кримінально-правових норм і розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України.

Проаналізовано історію виникнення кримінальної відповідальності за геноцид і виділено етапи її становлення. Розкрито зміст міжнародних норм, що стосуються кримінальної відповідальності за даний злочин. Надано характеристику його способам, запропоновано практичні рекомендації щодо визначення моменту його закінчення, розмежування з суміжними злочинами та кваліфікації за сукупністю, висвітлено коло суб'єктів. Запропоновано нову редакцію ст.442 КК України. Сформовано пропозиції щодо розмежування кримінальної відповідальності за посягання, передбачені ст.442 КК України, та доповнення чинного КК України статтею "Пропаганда геноциду".

Розглянуто питання кримінальної відповідальності (КВ) за порушення законів і звичаїв війни. Досліджено історію розвитку законодавства щодо КВ за даний злочин, об'єктивні та суб'єктивні ознаки його складу, на підставі чого проводиться його розмежування з суміжними злочинами. Доведено необхідність упорядкування системи Особливої частини КК шляхом об'єднання кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за воєнні злочини, у межах єдиного розділу. Наведено рекомендації щодо вдосконалення ст. 438 КК, запропоновано її нову редакцію.

Встановлено, що актуальність боротьби з найманством зумовлена фактами застосування найманців не лише у збройних конфліктах між державами й у внутрішньодержавних конфліктах, а й у виконанні терористичних актів міжнародними злочинними організаціями. Досліджено окремі питання виникнення найманства, його розвиток у країнах давніх цивілізацій та в Україні. Висвітлено зміну ставлення щодо найманства з боку владних структур держави протягом історичного розвитку. Проаналізовано відповідність чинного вітчизняного законодавства положенням актів міжнародного гуманітарного права. Запропоновано зміни щодо чинного законодавства України.

Установлено, что актуальность борьбы с наемничеством предопределена фактами применения наемников не только в вооруженных конфликтах между государствами и во внутригосударственных конфликтах, но и в исполнении террористических актов международными преступными организациями. Исследованы отдельные вопросы возникновения наемничества, его развитие в странах давних цивилизаций и в Украине. Освещено изменение отношения относительно наемничества со стороны властных структур государства в течение исторического развития. Проанализировано соответствие действующего отечественного законодательства положением актов международного гуманитарного права. Предложено изменения относительно действующего законодательства Украины.

Розглянуто сучасні проблеми визначення відповідальності (правової і політичної) керівного режиму СРСР за організацію в Україні Голодомору у 1932 - 1933 рр., що необхідно задля реабілітації жертв, увічнення їх пам'яті, недопущення повторів трагедії.

Проаналізовано проблему відповідальності за Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні відповідно до міжнародних та європейських правових актів і міжнародного звичаєвого права, а також згідно з національним законодавством України. Акцентовано увагу на обов'язку України покарати винних за грубі порушення прав людини попереднім режимом згідно з Резолюціями Ради Європи 1096 і 1481. Зроблено висновок про необхідність притягнення до відповідальності Комуністичної партії України, що допомогло б подолати тоталітарне комуністичне минуле.

Розглянуто питання відповідальності за порушення законів і звичаїв війни відповідно до міжнародно-правових документів, а також діяльність Міжнародного кримінального суду.

Виявлено особливості криміналізації у національному законодавстві окремих видів міжнародних злочинів, які традиційно наука кримінального права та міжнародного права відносить до найтяжчих. Проаналізовано генезис і сучасний стан інституту злочинів проти миру та безпеки людства у міжнародному і національному праві. Доведено, що теоретичне розроблення проблеми правового регулювання відповідальності за злочини проти миру і безпеки людства сприятиме правотворчій та правозастосовній діяльності, а дослідження є актуальним для теорії кримінального права.

Вперше в Україні комплексно досліджено питання кримінально-правової характеристики піратства на основі аналізу вітчизняного законодавства про кримінальну відповідальність, а також міжнародного досвіду протидії піратству. Проаналізовано термінологічні та змістові ознаки злочину, передбаченого ст. 446 "Піратство" КК України. Виявлено певні недоліки в конструкції складу зазначеного злочину та подано пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства про кримінальну відповідальність. Проведено відмежування діянь, передбачених ст. 446 КК України, від злочинів з суміжним складом. Аргументовано доцільність використання кримінально-правових та організаційних заходів у сфері протидії піратству.

Проаналізовано проблемні питання кримінальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права відповідно до національного кримінального законодавства у світлі зобов'язань України як члена Женевських конвенцій 1949 р. та Додаткового протоколу I до них.

Розглянуто поняття злочинів проти людства, питання щодо історичних причин та обставин виникнення злочинів проти людства. Проаналізовано історичний і теоретико-правовий підхід до шляхів і методів розв'язання таких проблем і запобігання їм.

Обгрунтовано соціально-політичну зумовленість її встановлення, а також відповідність заборони вказаних посягань науково обгрунтованим чинникам криміналізації. Здійснено порівняння ст. 444 КК з подібними нормами кримінально-правових актів іноземних держав. Розглянуто об'єкти злочинів, передбачених ст. 444 КК. Надано змістовну характеристику їх предмета (службові та житлові приміщення) та потерпілих (особи, які мають міжнародний захист). Розкрито зміст та ознаки діянь "напад", "викрадення особи", "незаконне позбавлення волі", "погрози". Запропоновано їх авторські дефініції. Проаналізовано ознаки суб'єкта та суб'єктивної сторони передбачених ст. 444 КК злочинів, зміст їх цілей "вплив на характер діяльності", "провокація війни чи міжнародних ускладнень". Визначено проблемні питання кваліфікації злочинів за ст. 444 КК. Надано оцінку передбачених нею санкцій.