Присвячено комплексному кримінологічному вивченню особистості професійного злочинця, який відбуває покарання у виді позбавлення волі. Аналізуються та систематизуються основні етапи становлення професійної злочинності на території України. На основі найбільш поширених у спеціальній юридичній літературі теоретико-методологічних підходів до розкриття сутності явища "професійної злочинної діяльності" та "професійного злочинця", автором формулюються відповідні авторські дефініції, з огляду на які, виокремлюються та систематизуються основні категорії професійних злочинців. Здійснюється аналіз характеристики особистості професійного злочинця, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі. Автор наголошує на тому, що сучасними професійними злочинцями у переважній більшості є безробітні чоловіки молодого та середнього віку, які не характеризуються спільним соціальним походженням, хоча досить часто мають таке спільне походження злочинці-професіонали, які спеціалізуються на вчиненні однакових злочинів. Перебуваючи під впливом злочинної ідеології, професійні злочинці систематично вчиняють корисливі злочини досить часто групою осіб та, як правило, у тверезому стані й у спосіб, що позначає стан деградації морально-психологічних елементів їх особистості. Крім того, виокремлюються базові критерії виправлення злочинця-професіонала під час відбування покарання, а також визначаються характерні риси їх удаваного виправлення Комплексно досліджуючи основні засоби попередження професійної злочинності в Україні, зазначається їх концептуальні недоліки та численні вади їх практичної реалізації. Зважаючи на це, формулюється низка пропозицій щодо удосконалення правового регулювання попередження професійної злочинності, а також пропонується концепція програмної стратегії попередження професійної злочинності в сучасній Україні.

Проаналізовано історичний розвиток уявлення про злочинність у радянській та пострадянській кримінології. Розкрито методологічні підходи до вивчення злочинності. Визначено межі пізнання злочинності в сучасній вітчизняній кримінології. Сформульовано сучасне визначення злочинності. Розглянуто вияви злочинності та запропоновано їх кримінологічну класифікацію. Обгрунтовано кількісно-якісні показники злочинності для вдосконалення інформаційної моделі злочинності. З'ясовано зміст поняття "ціна" злочинності.

Обгрунтовано актуальність дослідження маргінальності у географії. Розгляд територіальних проявів маргінальності є ключем до вирішення цієї гострої проблеми сучасного суспільства. Проаналізовано дослідження у цій сфері та визначено основні напрями подальших наукових пошуків. Установлено особливості маргінальності як геоконфлікту та її взаємозв'язок зі злочинністю.

Досліджено питання маргінальності, маргінальних груп населення, а також адміністративно-правове забезпечення взаємодії державних і недержавних органів у протидії маргіналізації населення.

Исследован вопрос маргинальности, маргинальных групп населения, а также административно-правовое обеспечение взаимодействия государственных и негосударственных органов в противодействии маргинализации населения.

Определены внутренние и внешние факторы, воздействующие на интенсивность криминализации. Внимание уделено системному анализу и синтезу угроз, исходящих от радикального мондиализма, криминальной глобализации, международного терроризма, манипуляции массовым сознанием при помощи страха. Освещены проблемы международной практики противодействия транснациональной организованной преступности, асимметрии правового положения преступников и потерпевших. Даны рекомендации по защите прав и свобод человека, обеспечения безопасности общества и государства.

Запропоновано інституціональну концепцію криміналізації суспільства на підставі взаємопов'язаних глобальних процесів: криміналізації соціальних інститутів і інституціоналізації кримінальних практик. Досліджено еволюцію доктриальних поглядів на злочинність як соціального феномена, визначено основні теоретичні підходи до ідентифікації понять "злочинність" і "злочинець", показано їх сутність і зміст. Розглянуто природу злочинності як прояв соціальної патології та деструктивності, що руйнує інституціональну цілісність соціуму. Висвітлено особливості криміналізації соціальних інститутів і окремих кримінальних практик у період перехідного (транзитивного) стану суспільства. Описано механізм інституціоналізації тіньової та кримінальної економіки, корупції, організованої злочинності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703 + Х883.1 + С5*671.1*4

Рубрики:

Соціальна етика

Злочинність як соціальне явище

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.1 + Х883.4

Рубрики:

Злочинність як соціальне явище

Фактори злочинності

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены труды выдающихся исследователей уголовной статистики (УС) - западноевропейских и американских учёных, а также исследователей Российской империи. Описаны законы управления социальной системой, а также системы размещения цифровых данных в таблицах УС. Проанализированы преступление как социально-патологическое явление, роль алкоголизма в этиологии преступлений. Рассмотрены вопросы распределения преступности по профессиям, УС и статистики самоубийств.

Розкрито духовно-моральний зміст Закону України "Про міліцію" щодо застосування вогнепальної зброї працівниками міліції. Проаналізовано особливості кримінально-правового захисту свободи совісті в Україні. Висвітлено питання гуманізації виконання кримінальних покарань в Україні у контексті міжнародних стандартів поводження з засудженими. Розглянуто проблеми правового оцінювання деструктивної діяльності релігійних тоталітарних сект. Проведено порівняльний аналіз інституту необхідної оборони за кримінальним правом України та США. Встановлено критерії визначення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність в Україні та деяких зарубіжних державах. Проаналізовано моральні проблеми судового провадження у кримінальних справах. Висвітлено перспективи впровадження концепції правосуддя примирення в Україні. Розкрито моральні аспекти діяльності слідчого, розглянуто проблему використання законних джерел доказів у кримінальному процесі. Показано роль Інтерполу у боротьбі зі злочинністю неповнолітніх. Обгрунтовано пропозиції щодо запроповадження інституту капеланства як захід попередження злочинності у Збройних силах України. Досліджено духовні та криміналістичні проблеми ідентифікації особистості у сучасному суспільстві.

Раскрыто духовно-моральное содержание Закона Украины "О милицие" о применении огнестрельного оружия работниками милиции. Проанализированы особенности криминально-правовой защиты свободы совести в Украине. Освещены вопросы гуманизации исполнения криминальных наказаний в Украине в контексте международных стандартов обращения с осужденными. Рассмотрены проблемы правового оценивания деструктивной деятельности религиозных тоталитарных сект. Проведен сравнительный анализ института необходимой обороны по криминальному праву Украины и США. Установлены критерии определения возраста, с которого может наступать криминальная ответственность в Украине и некоторых зарубежных странах. Проанализированы моральные проблемы ведения судебного процесса в криминальных делах. Освещены перспективы внедрения концепции примирительного правосудия в Украине. Раскрыты моральные аспекты деятельности следователя, рассмотрена проблема использования законных источников доказательств в криминальном процессе. Показана роль Интерпола в борьбе с преступностью неполнолетних. Обоснованы предложения по внедрению института капеланства как средства предотвращения преступности в Вооруженных силах Украины. Исследованы духовные и криминалистические проблемы идентификации личности в современном обществе.

Впервые в отечественной криминологии освещена институциональная теория криминализации современного общества. Рассмотрена преступность как разновидность широко распространенной социальной практики, проявляющейся в предметной деятельности, тесно связанной с иными видами человеческой активности. Определены качественные и количественные параметры преступности в контексте транзитивного состояния украинского общества и институционального кризиса. Описаны механизмы формирования отдельных криминальных практик в социальные институты. Предложена новая трактовка криминализации социальных институтов и институционализации преступности как системно и структурно взаимосвязанных процессов. Охарактеризованы механизмы институциональной взаимодетерминации глобализации и транснациональной преступности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.1

Рубрики:

Злочинність як соціальне явище

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены результаты теоретико-методологического исследования виктимологии как междисциплинарной науки, изучающей природу возникновения жертвы и её естественного присутствия в процессе организации совместных взаимообусловленных отношений, в частности ущерба и причиняемого жертве преступления. Рассмотрена проблема изучения мотивации поведения жертвы, описаны особенности существующих классификационных систем жертв.

Розглянуто застосування інформаційних технологій для обробки кримінологічних даних, а також підходи до виявлення й аналізу тенденцій злочинності; надано приклади використання запропонованої методики.

Сформульовано нові теоретичні положення, уточнено зміст основних віктимологічних категорій та запропоновано визначення шахрайства як обманного заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Виявлено соціально-демографічні групи населення, які найбільшою мірою ризикують постраждати від шахрайства. Змодельовано двокомпонентну структуру віктимності особи стосовно шахрайства. Розроблено типологію жертв цього злочину. Установлено основні "мішені" маніпулятивного впливу, застосовуваного шахраєм. Наведено пропозиції щодо вдосконалення механізму відшкодування майнової шкоди, заподіяної жертвам шахрайства. Обгрунтовано необхідність психологічної підтримки у поводженні з постраждалими від шахрайського обману. Запропоновано правові, економічні, інформаційно-виховні та технічні заходи віктимологічної профілактики шахрайства.

Осуществлен анализ концепции применения теории систем в познании преступности. Освещены вопросы, касающиеся генеалогии преступности, адаптации феноменологии преступности к современным трактовкам теории систем. Представлена модульная теория социума как философская основа криминологического анализа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х829(4УКР)2 + Х839(4УКР)93 + Х883.1(4УКР)41

Рубрики:

Фінансове право окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Злочинність як соціальне явище

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання масової віктимізації населення як розділу наукового напрямку у віктимології, зокрема, явище масової віктимізації в результаті політичної боротьби за владу.

Рассмотрены вопросы массовой виктимизации населения как раздела научного направления в виктимологии, в частности, явление массовой виктимизации в результате политической борьбы за власть.

Are considered the questions mass victimization of population as part of scientific direction in victim-science, in particular, phenomenon masses victimization as result of political race for power.

Раскрыты философские и социально-психологические аспекты причинности в советской криминологии, социально-психологическое содержание мотивации преступного поведения. Рассмотрены методология, методы и методики криминологических исследований, проблема социального и биологического в личности и преступном поведении. Приведен системный подход и изложены некоторые социально-психологические проблемы изучения преступности. Освещены особенности установления мотива преступления.

Розроблено комплексний підхід щодо вивчення проблеми соціально-негативної девіантності, основою якого є взаємозв'язок філософії права, юридичної соціології, юридичної психології та інших соціальних дисциплін. Доведено доцільність його застосування для визначення категорії "соціальний контроль". Зазначено, що даний підхід дозволяє ефективно аналізувати сучасну дискреційну владу, виявляти найтиповіші форми девіантності посадових осіб. Проведено комплексне дослідження проявів таких радикально девіантних форм соціальної діяльності як злочинність і тероризм. Визначено можливості використання комплексного підходу для вивчення поведінки убивці та окремих категорій негативно девіантних осіб (жінок-злочинниць та неповнолітніх злочинців). Запропоновано шляхи удосконалення правотворчої, правозастосовної та правовиховної діяльності.