Індекс рубрикатора НБУВ: Х884.9(4УКР)022-1 + Х2(4УКР)6-628.4

Рубрики:

Пенітенціарні системи окремих країн

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто правові та психологічні засади запобігання професійній деформації співробітників виправних колоній середнього рівня безпеки. Досліджено поняття й зміст професійної деформації та розкрито її особливості у співробітників зазначених установ. Вивчено виправну колонію середнього рівня безпеки як середовище формування професійної деформації її співробітників, а також їх правовий статус. Охарактеризовано співробітника такої колонії та визначено особистісні й функціональні детермінанти його професійної деформації. Запропоновано шляхи запобігання професійній деформації співробітників зазначених колоній через установлення організаційно-правових аспектів оптимізації професійної діяльності співробітників виправних колоній середнього рівня безпеки, формулювання соціальних та психологічних заходів запобігання їх професійній деформації, а також визначення основних напрямів удосконалення соціально-правового захисту таких співробітників. Розроблено практичні рекомендації щодо запобігання професійній деформації співробітників виправних колоній середнього рівня безпеки.

Досліджено теоретичні і практичні питання реалізації виправними колоніями принципу диференціації та індивідуалізації виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Надано соціально-правову характеристику диференціації та індивідуалізації виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Проаналізовано реалізацію виправними колоніями принципу диференціації та індивідуалізації виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк за умов застосування засобів виправлення і ресоціалізації засуджених. Запропоновано напрями удосконалення диференціації та індивідуалізації виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Вперше сформульовано визначення запобігання злочинам засуджених неповнолітніх як заснованої на законі діяльності адміністрації виховної установи та інших зазначених у законі суб'єктів, що полягає в розробці та реалізації системи заходів із виявлення, усунення та нейтралізації причин і умов злочинів неповнолітніх засуджених у виховних колоніях, а також здійснення превентивного впливу на засуджених, схильних до протиправної поведінки, з метою недопущення вчинення ними злочинів. Розглянуто класифікацію суб'єктів запобігання злочинам неповнолітніх і напрями їх взаємодії з виховною колонією у ході здійснення цієї діяльності. Обгрунтовано необхідність внесення змін і доповнень до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо права засуджених неповнолітніх на одержання заочної та дистанційної освіти. Набули подальшого розвитку положення про детермінанти, що сприяють вчиненню неповнолітніми злочинів, та встановлено їх зв'язок. Поглиблено зміст кримінально-виконавчої характеристики засуджених, до якої віднесено як кримінально-правову характеристику засуджених, так і їх характеристику під час відбування кримінального покарання, ставлення до застосування основних засобів виправлення та ресоціалізації. Удосконалено основні форми соціально-виховної роботи із засудженими у виховних колоніях.

Здійснений аналіз змісту впливу кримінальної субкультури на стан правопорядку, безпеки, виконання і відбування покарання у виді позбавлення волі в Україні, визначені проблемні питання, що пов'язані з протидією зазначеному суспільно небезпечному явищу, та запропоновані науково обгрунтовані шляхи їх вирішення. Зроблено висновок, згідно із яким кримінальна субкультура в установах виконання покарань являє собою особливу сферу життєдіяльності особи за умов її ізоляції від суспільства, яка виражається у кримінальній ідеології, специфічних етичних нормах і цінностях, естетичних установах і потребах, міфології та смаках, якими керуються засудженні у повсякденному житті та побуті, а також має свій об'єктивний вплив на стан безпеки усіх суб'єктів і учасників кримінально-виконавчих правовідносин, що необхідно враховувати при проведенні заходів, що забезпечують безпечні умови життєдіяльності особи в умовах місць позбавлення волі.

На основі вивчення правового статусу осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, обгрунтована необхідність посилення заходів безпеки, що застосовуються до зазначених категорій засуджених у ході виконання даного кримінального покарання. Проведений аналіз наукової літератури надає можливість зробити висновок про те, що допоки на доктринальному та практичних рівнях не буде доведена необхідність збереження довічного позбавлення волі та, одночасно, повної відміни смертної кари, доти це буде визначальною обставиною, що детермінує особливості змісту заходів посиленого характеру, які спрямовані назабезпечення особистої безпеки усіх учасників кримінально-виконавчих правовідносин. Це у повній мірі стосується й заходів безпеки, що застосовуються до засуджених значеної категорії осіб у визначених у ст. 106 Кримінально-виконавчого кодексу України випадках.