Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)1-2

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)1-2

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)1-2

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто в історичному аспекті процес становлення та еволюцію інституту доступності правосуддя в законодавстві та юридичній доктрині України та зарубіжних держав. Проаналізовано різні підходи щодо розуміння сутності категорії "доступність правосуддя", сформульовано її визначення, розкрито зміст і структуру. Розглянуто міжнародно-правові акти в галузі організації судової влади та встановлено рівень відповідності вітчизняного законодавства даним положенням. Виявлено зв'язок доступності правосуддя з основними принципами організації та діяльності судової влади. Охарактеризовано систему організаційно-правових гарантій доступності правосуддя й запропоновано шляхи її удосконалення. Наведено результати дослідження ставлення пересічних громадян і професійних суддів до проблеми доступності правосуддя. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України про судоустрій.

В историческом аспекте рассмотрен процесс становления и эволюция института доступности правосудия в законодательстве и юридической доктрине Украины и зарубежных стран. Проанализированы различные подходы к пониманию сущности категории "доступность правосудия", сформулировано ее определение, раскрыты содержание и структура. Рассмотрены международно-правовые акты в отрасли организации судебной власти и установлен уровень соответствия отечественного законодательства данным положениям. Выявлена связь доступности правосудия с основными принципами организации и деятельности судебной власти. Охарактеризована система организационно-правовых гарантий доступности правосудия и обоснованы пути ее совершенствования. Даны результаты исследования отношения граждан и профессиональных судей к проблеме доступности правосудия. Разработаны рекомендации по усовершенствованию действующего судебного законодательства Украины.

Освещены проблемы обеспечения безопасности судей как условие их независимости при осуществлении правосудия, а также законодательные и организационные проблемы функционирования квалификационных комиссий судей. Рассмотрены особенности правового обеспечения и влияния плебсологических ситуаций на независимость судей.

На підставі комплексного аналізу доктринальних підходів, законодавства та практики його застосування розроблено концептуальні засади процедурно-процесуального механізму формування корпусу народних засідателів, визначення його оптимальної конструкції. Наведено порівняльну характеристику зарубіжних моделей добору представників народу для участі в здійсненні судочинства, проаналізовано особливості їх правового статусу. Надано рекомендації щодо вдосконалення методики дідбору народних засідателів в Україні.

На основе комплексного анализа доктринальных подходов, законодательства и практики его применения разработаны концептуальные основы процедурно-процессуального механизма формирования корпуса народных заседателей, определения его оптимальной конструкции. Приведена сравнительная характеристика зарубежных моделей подбора представителей народа для участия в осуществлении судопроизводства, проанализированы особенности их правового статуса. Даны рекомендации по усовершенствованию методики подбора народных заседателей в Украине.

Розкрито сутність основних організаційних принципів побудови судової системи України та європейських країн (територіальності, спеціалізації, інстанційності, ієрархічності, єдності та ступінчастості побудови судової системи, самостійності та доступності суду). Проаналізовано зміст, значення й обсяг нормативного закріплення кожного принципу у вітчизняному законодавстві, наведено приклади їх реалізації у деяких європейських країнах з різними формами державного устрою, правління та правових систем, зокрема, у Франції, Німеччині, Великобританії, Італії, Португалії, Латвії, Литві, Естонії, Польщі. Визначено загальні тенденції та відмінності у реалізації принципів побудови судової системи за кордоном, обгрунтовано необхідність їх урахування під час проведення судової реформи в Україні. Розглянуто міжнародно-правові норми, які закріплюють найбільш загальні положення щодо побудови національних судових систем і організації роботи судових органів, висвітлено міжнародний досвід їх уніфікації. Розглянуто питання адаптації вітчизняного законодавства у сфері судоустрою до європейських стандартів.

Раскрыта сущность основных организационных принципов построения судовой системы Украины и европейских стран (территориальности, специализации, инстанционности, иерархичности, единства и ступенчатости построения судовой системы, самостоятельности и доступности суда). Проанализированы содержание, значение и объем нормативного закрепления каждого принципа в отечественном законодательстве, даны примеры их реализации в некоторых европейских странах с различными формами государственного устройства, правления и правовых систем, в частности, во Франции, Германии, Великобритании, Италии, Португалии, Латвии, Литве, Эстонии, Польше. Определены общие тенденции и отличия в реализации принципов построения судовой системы за рубежом, обоснована необходимость их учитывания при проведении судовой реформы в Украине. Рассмотрены международно-правовые нормы, закрепляющие наиболее общие положения относительно построения национальных судовых систем и организации работы судовых органов, освещен международный опыт их унификации. Рассмотрены вопросы адаптации отечественного законодательства в сфере судоустройства к европейским стандартам.

Наведено результати першого у вітчизняній науці комплексного наукового дослідження теоретичних і практичних проблем становлення незалежної судової влади. На підставі аналізу положень Конституції та законів України, міжнародно-правових стандартів в галузі прав людини, законодавства зарубіжних країн, правозастосовної практики розглянуто особливості становлення, сучасний стан, перспективи правового регулювання та гарантії реалізації незалежної судової влади. Увагу приділено морально-правовим засадам суддівської професії та соціальному контролю за судом.

Приведены результаты первого в отечественной науке комплексного исследования теоретических и практических проблем становления независимой судебной власти. На основе анализа положений Конституции и законов Украины, международно-правовых стандартов в сфере прав человека, законодательства зарубежных стран, правоприменительной практики рассмотрены особенности становления, современное состояние, перспективы правового регулирования и гарантии реализации независимой судебной власти. Уделено внимание морально-правовым основам судейской профессии и социальному контролю за судом.

Досліджено сутність доступності як принципу організації та діяльності судової влади. Розкрито зміст доступності правосуддя, визначено сукупність її елементів (правових, соціальних та економічних). Обгрунтовано класифікацію видів доступності правосуддя на формальну та реальну відповідно до співвідношення нормативного закріплення даного принципу та практики його реалізації. Проаналізовано міжнародно-правові акти, на підставі яких викладено критерії доступності правосуддя. Розглянуто право на доступ до суду як процесуальне право-гарантію, закріплене в чинному законодавстві. Описано модель судового устрою, яка відповідає даним критеріям.

Проаналізовано конституційно-правові гарантії незалежності судової влади (НСВ), розкрито систему гарантій незалежності судів і суддів, проаналізовано зарубіжний досвід НСВ. Охарактеризовано вітчизняну практику реалізації конституційно-правових гарантій НСВ. Досліджено генезис конституційно-правових гарантій НСВ. Сформульовано визначення судової влади й її ознаки, конституційно-правові гарантії НСВ, суть яких розкривається через призму гарантій незалежності суддів і судів. Обгрунтовано внесення змін до законодавства з метою зміцнення конституційно-правового статусу судової влади в державі.

Обгрунтовано, що справедливість є важливим критерієм оцінки ефективності та легітимності в діяльності судової влади. Доведено, що справедливість є невід'ємним елементом змісту судового рішення, в якому відображається результат суду з розгляду правових спорів. Право на справедливий суд проаналізовано у вузькому та широкому аспектах, розглянуто як процесуальну правову гарантію, що передбачена нормами міжнародного права та закріплена на законодавчому рівні, забезпечення якого є прямим обов'язком держави. Розглянуто систему організаційно-правових гарантій права на справедливий суд, які розподіляються на інституціональні (незалежність та неупередженість суду, утворення суду на підставі закону, компетентність суддів) та процесуальні ("розумний" строк розгляду справи, наявність системи альтернативних (позасудових) інститутів вирішення правових спорів, виконання судових рішень). Доведено необхідність введення юридичної відповідальності сторін у справі за умисне затягування судового процесу. Удосконалено класифікацію міжнародно-правових актів, що регламентують право на справедливий суд.

Досліджено проблему у сфері регламентації змагальності сторін судового процесу з метою визначення нових підходів під час реалізації судово-правової реформи. Системно та цілісно досліджено питання щодо становлення змагальності сторін як конституційної засади та принципу судового процесу та як конституційної гарантії справедливого судочинства в історичному, правовому та порівняльно-правовому аспектах через призму сучасних надбань, позитивів і недоліків судової реформи. По-новому розкрито можливості нормативно-процесуального наповнення діяльності суду в аспекті судового змагання з урахуванням внесених змін у сфері судоустрою та процесуального законодавства. Розглянуто проблему здійснення правосуддя в Україні на засадах змагальності сторін у судовому процесі.

Досліджено доктрину та практику реалізації принципів у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах України. Розглянуто поняття, систему та класифікацію принципів судочинства. В історичному та теоретичному аспектах наведено поділ принципів за змістом. Розкрито проблеми реалізації принципів судочинства на стадіях до судового та судового розгляду, а також перегляду судових рішень. Увагу приділено апеляційному, касаційному провадженню, а також провадженню у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Висвітлено проблематику правосуддя як об'єкта філософсько-правового дослідження. Розкрито питання філософії права Г.-В.-Ф. Гегеля й соціології права Є. Ерліха. Розглянуто філософію правосуддя як критерій розмежування неправового та правового законодавства. Проаналізовано діалектику змісту та форми правосуддя та судочинства. Увагу приділено колізіям інтересів у правозахисному смислі правосуддя, судовій герменевтиці, правозахисній діяльності, юридичним конфліктам. Обгрунтовано засади філософії правосуддя як судового здійснення ідеї права.

Визначено основні концептуальні конституційно-правові підходи до визначення поняття принципів судової влади, а також способи класифікації даних принципів, які застосовуються в сучасній науці конституційного права. Проаналізовано систему конституційно-правових принципів судової влади, з урахуванням методології визначення місця судової влади у функціонуванні державного механізму. Охарактеризовано конституційні принципи організації та функціонування судової влади, з'ясовано їх значення як для судової влади, так і для всієї конституційної конструкції державної влади в Україні. Досліджено основні напрями реформування судової влади з позицій забезпечення сталого конституційного розвитку України. Доведено, що вирішення проблем реформування судової влади у межах конституційного права пов'язане з забезпеченням належного конституційного статусу судової влади та - з втіленням вже визначених у Конституції та конституційному законодавстві України принципів організації та функціонування судової влади.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти здійснення комунікації в судовій владі України. Розглянуто зміст, особливості та передумови комунікаційної діяльності суддів, судів та інших органів судової влади (внутрішня та зовнішня комунікації). З позицій європейських стандартів проаналізовано нормативно-правові засади здійснення комунікації судової влади в Україні. Увагу приділено психологічним засадам комунікації та засобам практичної реалізації цілей комунікаційної діяльності судової влади, питанням налагодження ефективної взаємодії судової влади з громадськістю, формуванню позитивного іміджу суду та суддів. Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо розробки стратегії комунікації судової влади та проект Концепції комунікації судової влади України.

Розглянуто принципи судової влади, досліджено їх природу принципів, обгрунтовано їх першооснови та джерела. Приділено увагу систематизації принципів судової влади та змістовому аналізу кожного з визначених принципів. Акцентовано увагу на питанні імплементації в національному законодавстві міжнародних стандартів організації і функціонування судової влади та практичних проблемах реалізації як основоположних принципів судової влади, так і принципів, виокремлених сучасною доктриною судового права, у вітчизняній практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)67 + Х891.9(4УКР)1-2

Рубрики:

Державне право окремих країн

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4Укр)1-2

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)1-23

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ