Проведено історико-правовий аналіз змісту поняття "адвокатська таємниця". Виявлено недоліки у правовому регулюванні поняття, змісту та гарантій адвокатської таємниці з урахуванням положень Конституції України та міжнародно-правових актів у галузі прав людини. Визначено шляхи вирішення проблемних питань забезпечення адвокатської таємниці. Досліджено формування адвокатської таємниці та її економічне підгрунтя шляхом системного аналізу таких правових інститутів, як суд, прокуратура та адвокатура. Розкрито взаємозв'язок її морально-етичних та правових проблем. Досліджено основні напрямки реформування адвокатської таємниці через призму реформування судово-правової системи. Виявлено закономірності формування адвокатської таємниці та їх залежність від правового статусу адвокатури.

Розглянуто теоретичні, правові та праксеологічні засади кримінальних процесуальних гарантій адвокатської таємниці у досудовому розслідуванні. Виходячи з порівняльного аналізу джерел права, різних історичних періодів встановлено початок виникнення й особливості становлення гарантій такої таємниці у кримінальному процесі західних країн та у міжнародному праві, а також визначено етапи їх виникнення та становлення. Запропоновано класифікацію рішень Європейського суду з прав людини щодо гарантії адвокатської таємниці у кримінальному процесі. Визначено поняття кримінальних процесуальних гарантій адвокатської таємниці у досудовому розслідуванні. Сформульовано систему та види кримінальних процесуальних гарантій такої таємниці у досудовому розслідуванні, а також визначено механізм їх реалізації у досудовому розслідуванні. Визначено гарантії адвокатської таємниці під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій та за застосування тимчасового доступу до речей та документів, а також встановлено гарантії дотримання адвокатом адвокатської таємниці у досудовому розслідуванні.

Доведено, що вкрай важливим є вирішення тих завдань, що відображають зміст предмета наведеного дослідження та пов’язані із: теоретико-правовими основами діяльності адвокатури як інституту громадянського суспільства; становленням і розвитком принципів адвокатської діяльності; поняттям системи принципів такої діяльності; співвідношенням принципів адвокатської діяльності з іншими видами галузевих принципів права; характеристикою основних принципів адвокатської діяльності. Вирішення їх по суті має не тільки теоретичне значення, а й практичну спрямованість - створює належні процедури з нейтралізації, блокування, ліквідації причин, що породжують і обумовлюють прорахунки в адвокатській діяльності, а також щодо удосконалення правового механізму реалізації визначених у законі принципів функціонування адвокатури України. Обгрунтовано необхідність доповнення системи принципів адвокатської діяльності в Україні принципом професійності та відповідальності, а також надано їм авторське визначення.

Розроблено теоретичну модель правового регулювання системи та принципів адвокатури України. Сформульовано рекомендації щодо вдосконалення фундаментальних основ організації вітчизняної адвокатської корпорації. Розглянуто основоположні принципи адвокатури на шляху європейської інтеграції України. Увагу приділено принципам незалежності, конфіденційності, спеціалізації, мультидисциплінарності тощо. Здійснено порівняльний аналіз систем адвокатури в Україні та світі. Зауважено, що адвокатура є об'єктом системного дослідження. Висвітлено діяльність організацій і функціонування адвокатського самоврядування. Запропоновано шляхи удосконалення організаційного устрою адвокатури України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х891.9(4УКР)8-2

Рубрики:

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: РА430790 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено інтенціональному аналізу професійної адвокатської діяльності в межах філософсько-правового дискурсу на основі онтологічних, гносеологічних, аксіологічних, антропологічних і праксеологічних детермінант. Обґрунтовано домінантне місце у професійній адвокатській діяльності реконструктивної діяльності, коли реалізуються такі якості правозахисника, як пам'ять, аналітичне та синтетичне мислення, уявлення, з огляду на що в комунікативній діяльності адвоката виділяють два аспекти: психологічний контакт із клієнтом і психологічний контакт зі складом суду й іншими учасниками правового процесу. Розкрито інтенціональну природу професійної адвокатської діяльності в контексті постнекласичної філософії права на основі міждисциплінарного філософсько-правового дискурсу та визначено поняття антропологічної складової професійної адвокатської діяльності, розкрито її зміст з позицій філософсько-правової науки.