Сформульовано поняття та визначено форми механізму забезпечення прав учасників кримінального провадження. Виокремлено структурні елементи механізму забезпечення прав учасників такого провадження. Опрацьовано підстави та процесуальний порядок закриття кримінального провадження під час досудового розслідування. Розглянуто підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності та надано процесуальну характеристику порядку закінчення досудового розслідування зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Висвітлено процесуальний порядок закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Визначено механізм забезпечення прав учасників кримінального процесу під час закінчення досудового розслідування закриттям кримінального провадження та зверненням до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Узагальнено порядок забезпечення прав учасників кримінального провадження під час закінчення досудового розслідування у формі звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Подано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства України в частині забезпечення прав учасників кримінального провадження під час закінчення досудового розслідування.

Висвітлено поняття та розкрито генезу повідомлення особі щодо підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Визначено особливості набуття процесуального статусу підозрюваного на стадії досудового розслідування та співвідношення таких нормативних категорій як "повідомлення особі про підозру" та "притягнення як обвинуваченого" у кримінальному процесі України. У контексті сучасної правозастосовної практики охарактеризовано випадки повідомлення особі щодо підозри. З'ясовано сутність процесуальної форми письмового повідомлення особі щодо підозри, а також його вручення на підставі аналізу практики діяльності органів досудового розслідування. Визначено її оптимальне відображення у положеннях кримінального процесуального закону. Розглянуто підстави зміни повідомлення особі щодо підозри та правові наслідки прийняття цього процесуального рішення. Охарактеризовано процесуальну форму діяльності сторін обвинувачення та захисту під час повідомлення особі щодо підозри у кримінальному провадженні. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання повідомлення щодо підозри у кримінальному провадженні.

З'ясовано сутність захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті на стадії досудового розслідування. Досліджено такі основні гарантії прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті, як: нормативно закріплений процесуальний механізм (кримінальна процесуальна форма); загальні засади кримінального провадження; дотримання вимог законності й обгрунтованості рішення про закриття кримінального провадження; прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю й обгрунтованістю його закриття. Висвітлено зміст кримінальної процесуальної діяльності на етапі виконання рішення про закриття кримінального провадження. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінального процесуального механізму захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження при його закритті на стадії досудового розслідування.

Досліджено особливості забезпечення конституційних прав і свобод людини, зокрема забезпечення безпеки осіб у досудовому кримінальному провадженні. Проведено порівняльно-правовий аналіз КПК України 1960 та 2013 рр. щодо обов'язків посадових осіб із забезпечення безпеки учасників кримінального провадження. З'ясовано прогалини чинного КПК України, обгрунтовано та запропоновано пропозиції з удосконалення чинного законодавства в дослідженій сфері.

Висвітлено актуальні проблеми теоретичного та практичного характеру щодо визначення процесуального статусу окремих осіб, які беруть участь у досудовому впровадженні. На підставі аналізу нормативно-правового врегулювання цього питання визначено особливості встановлення процесуального становища осіб у випадках конкуренції статусів. Розглянуто питання, що стосуються дотримання їх прав і законних інтересів на досудових стадіях кримінального судочинства. Запропоновано ряд змін до чинного кримінально-процесуального законодавства України, врахування яких сприятиме визначенню статусу окремих учасників кримінального судочинства, гарантуванню їх процесуальних прав, окресленню кола їх обов'язків.

Визначено основні напрями й особливості підготовчої діяльності слідчого до допиту підозрюваного за участю захисника, що охоплюють специфіку збирання вихідної інформації не тільки стосовно підозрюваного, а і його захисника, використання на цьому етапі психологічних знань, прогнозування та визначення організаційно-тактичної моделі майбутнього допиту, організаційні та технічні прийоми планування допиту. Досліджено організаційно-тактичні та психологічні особливості встановлення та підтримання психологічного контакту, розроблено на цій основі організаційно-тактичну модель встановлення та підтримання психологічного контакту слідчого з підозрюваним і його захисником. Уточнено гносеологічну, процесуальну та криміналістичну сутність тактичних прийомів і їх структури. Визначено сутність психологічного впливу, з'ясовано співвідношення психологічного впливу та психологічного примусу, виокремлено правові підстави та критерії для застосування психологічного впливу на допиті підозрюваного. Розроблено практичні рекомендації щодо процедури перевірки й оцінювання показань підозрюваного.

Розглянуто проблеми реалізації права на правову допомогу на досудових стадіях кримінального процесу. Досліджено генезис інституту правової допомоги в державі. Розкрито зміст права на правову допомогу в стадії порушення кримінальної справи, при провадженні дізнання та досудового слідства. Визначено суб'єктів її одержання та надання, а також її процесуальні функції. Проаналізовано процесуальний статус адвоката-захисника й адвоката-представника. Охарактеризовано особливості реалізації права на правову допомогу неповнолітніми, особами з психічними та фізичними вадами та з чітко невизначеним статусом. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства з метою підвищення ефективності надання правової допомоги на досудових стадіях кримінального процесу.

З урахуванням положень нового Кримінального процесуального кодексу України розглянуто найбільш актуальні теоретичні та практичні питання, які відображають сучасний стан реалізації конституційних гарантій рівності громадян перед законом і судом при провадженні досудового розслідування. Висвітлено юридичну природу конституційних гарантій рівності, проблеми, які виникають під час її реалізації, розроблено відповідні пропозиції та рекомендації.

На основі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування, законодавчого, практичного й наукового досвіду інших країн визначено й обгрунтовано комплекс теоретичних положень, на яких базується висновок про те, що забезпечення поваги до гідності особи є самостійним принципом кримінального процесу. Проаналізовано систему процесуальних гарантій принципу поваги до гідності особи, порядок і стан відшкодування моральної шкоди, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду на стадії досудового розслідування в кримінальному процесі України, з'ясовано особливості дії процесуальних гарантій поваги до гідності особи в кримінальному процесі. Розглянуто моральну шкоду як наслідок приниження гідності особи в кримінальному процесі.

Обгрунтовано комплекс теоретичних положень, на яких базується висновок про те, що забезпечення поваги до гідності особи є самостійним принципом кримінального процесу. Досліджено систему процесуальних гарантій принципу поваги до гідності особи, з'ясовано особливості дії процесуальних гарантій поваги до гідності особи в кримінальному процесі. Розглянуто моральну шкоду як наслідок приниження гідності особи в кримінальному процесі, досліджено порядок і стан відшкодування моральної шкоди, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду на стадії досудового розслідування в кримінальному процесі України.

Вперше виявлено та розкрито системні зв'язки між принципами кримінального процесу, закріпленими в Конституції України в аспекті їх додатковості, а також повноту їх відбиття в нормах чинного КПК України. Досліджено сутність гарантій, у тому числі й судових, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина на досудових стадіях кримінального процесу, визначено їх нормативний зміст. З'ясовано специфіку процесуальних механізмів, що забезпечують дію конституційних принципів в їх взаємозв'язку і взаємодоповненості в досудовому провадженні у кримінальних справах. Запропоновано суттєву зміну законодавчої регламентації порядку судового провадження у зв'язку з розглядом подань органів досудового розслідування про проведення слідчих дій і застосування такого запобіжного заходу, як взяття під варту, а також скарг учасників кримінального процесу на дії і рішення органу дізнання, слідчого та прокурора.

Вивчено актуальні правові, теоретичні та практичні проблеми досудового провадження у кримінальних справах про злочини окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище. Розглянуто види впроваджень у кримінальному судочинстві. Досліджено правовий статус зазначених осіб, а також їх імунітет. Проаналізовано процесуальний порядок порушення кримінальної справи, проведення процесуальних дій і застосування заходів процесуального примусу щодо них. Наведено пропозиції з метою вдосконалення законодавчого врегулювання досудового провадження щодо окремих службових осіб, які обіймають особливо відповідальне становище, покращання слідчої та судової практики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.9(4УКР)722.014 + Х881.9(4УКР)011.1

Рубрики:

Кримінальний процес окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено аспект забезпечення обвинуваченому права щодо захисту у кримінальному судочинстві України, зокрема реалізацію принципів презумпції невинуватості та змагальності сторін. Розкрито зміст історичних витоків формування статусу обвинуваченого, а також сучасні проблеми щодо статусу обвинуваченого. Розглянуто основні питання його процесуальних гарантій на стадії досудового слідства, зокрема, прав обвинуваченого та обов'язків прокурора, спрямованих на охорону та забезпечення законних інтересів і прав обвинуваченого. Установлено історичні джерела формування статусу обвинуваченого та сучасні проблеми його визначення, які розвивають наукову теорію кримінального процесу. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства щодо захисту, кримінально-процесуальних прав і законних інтересів обвинуваченого як особи, до якої можуть застосовуватися заходи кримінально-процесуального примусу. Розроблено теоретичні положення та конкретні рекомендації стосовно реалізації обвинуваченим права щодо захисту.

Досліджено теоретичні, практичні та правові проблеми, пов'язані з обмеженням конституційних прав громадян на досудових стадіях кримінального судочинства України. Розкрито сутність і характер державного примусу, визначено зміст поняття юридичної відповідальності, розглянуто процес її реалізації. Наведено класифікацію заходів кримінально-процесуального примусу. Проаналізовано правові проблеми, які виникають під час виконання необхідних процесуальних дій і слідчої дії (огляду місця події) до моменту порушення кримінальної справи; перебування особи під вартою; кримінально-процесуального затримання; відправлення особи до психіатричного стаціонару; обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією особи від суспільства; використання інших примусових заходів, які можуть застосовуватися відносно осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими.

Комплексно вивчено актуальні теоретичні та практичні проблеми, взаємопов'язані з забезпеченням правового статусу неповнолітнього обвинуваченого на досудовому розслідуванні. Визначено зміст правового статусу, структуру та взаємозв'язок з процесуальним становищем інших учасників кримінально-процесуальних відносин. Досліджено питання щодо забезпечення захисту неповнолітнього обвинуваченого під час пред'явлення обвинувачення, застосування запобіжного заходу та інших слідчих дій на досудовому розслідуванні. З урахуванням теоретичних концепцій кримінально-процесуального права та сучасних поглядів учених проаналізовано особливості предмета доказування у справах про злочини неповнолітніх. Значну увагу приділено участі захисника, педагога та законного представника неповнолітнього обвинуваченого під час розслідування кримінальних справ цієї категорії. Наведено науково-обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, проекту Кримінально-процесуального кодексу, відомчих та іших нормативних актів з досліджених питань.

Проаналізовано теоретичні та методологічні засади криміналістичної тактики, правові, організаційні та тактичні принципи проведення окремих слідчих дій. Розглянуто новітні тенденції наукових досліджень у галузі криміналістичної стратегії, тактики, профілактики, мистецтва слідчої діяльності. Висвітлено проблеми діагностики, дослідження та прогнозування поведінки людини на досудовому слідстві, використання соціально-комунікаційних технологій, методів безпеки інформації. Розкрито наукові засади криміналістичної стратегії, методології, технології та мистецтва розслідування окремих видів злочинів, проблеми використання ЗМІ у процесі розслідування злочинів. Описано особливості методики розслідування міжнародних злочинів, а також злочинів у сфері високих технологій, легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами та криміналістичної профілактики.

Проанализированы теоретические и методологические основы криминалистической тактики, правовые, организационные и тактические принципы проведения отдельных следственных действий. Рассмотрены новейшие тенденции научных исследований в области криминалистической стратегии, тактики, профилактики, искусства следственной деятельности. Освещены проблемы диагностики, исследования и прогнозирования поведения человека на досудебном следствии, использования социально-коммуникационных технологий, методов безопасности информации. Раскрыты научные основы криминалистической стратегии, методологии, технологии и искусства расследования отдельных видов преступлений, проблемы использования СМИ в процессе расследования преступлений. Описаны особенности методики расследования международных преступлений, а также преступлений в сфере высоких технологий, легализации (отмывания) денег, полученных преступным путем, нарушения правил обращения с радиоактивными материалами и криминалистической профилактики.

Здійснено науково-практичне дослідження теоретичних і практичних проблем, взаємопов'язаних з процесуальним статусом обвинуваченого. Проаналізовано зміст його прав і обов'язків з урахуванням засад судочинства, історії юриспруденції, філософії та сучасної практики формування нового кримінально-процесуального законодавства України. Розглянуто теоретичний і практичний аспект щодо моменту пред'явлення обвинувачення, його зміни та доповнення. Визначено суть, форми, значення проведення окремих слідчих дій (допиту) з особою обвинуваченого. Висвітлено повноваження державних органів і посадових осіб щодо дотримання прав та інтересів обвинуваченого у взаємозв'язку з правами, свободами людини та громадянина. Сформульовано конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою максимального захисту прав і охоронюваних законом інтересів обвинуваченого у кримінальному судочинстві.

Проаналізовано процесуальний статус потерпілого згідно з проектом Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України, визначено переваги та недоліки проекту КПК України у порівнянні з чинним КПК України.

Досліджено проблеми, взаємопов'язані з підвищенням ефективності правозабезпечувальної діяльності на досудовому слідстві. Висвітлено питання щодо реалізації принципів презумпції невинуватості, змагальності сторін і незалежності суддів. Розкрито зміст історичних витоків формування статусу обвинуваченого, а також сучасні проблеми щодо його статусу. Розглянуто основні питання процесуальних гарантій обвинуваченого на стадії досудового слідства, зокрема, прав обвинуваченого та обов'язків прокурора, спрямованих на охорону та забезпечення законних інтересів і прав обвинуваченого. Сформульовано основні пропозиції щодо змін чинного законодавства й удосконалення відповідного законодавства стосовно захисту, кримінально-процесуальних прав і законних інтересів обвинуваченого як особи, до якої можуть у повному обсязі застосовуватися заходи кримінально-процесуального примусу. Розроблено теоретичні положення та конкретні рекомендації стосовно реалізації обвинуваченим права на захист.